Ухвала суду № 33694542, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/29575/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" (далі - ТОВ "Радуга Трейдінг") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ в Сімферопольському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року позов ТОВ "Радуга Трейдінг" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ в Сімферопольському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ в Сімферопольському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Радуга Трейдінг" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в Сімферопольському районі була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в за жовтень, листопад, грудень 2010 року. За результатами перевірки складений акт №719/23-02/33763442 від 05.05.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.4., 7.4.5. п.7.4. п.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР., ст. ст. 198, 199 п. 200.4., п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року у сумі 89089,00 грн., у зв'язку з чим збільшень залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року у сумі 89089,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в Сімферопольському районі прийнято податкове повідомлення - рішення №0000662302 від 19.05.2011 року, якими встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 89089,00 грн.

Згідно з п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У п.п 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки сума бюджетного відшкодування позивачем була заявлена у декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року

Пункт 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Таким чином, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг, які відносяться до господарської діяльності позивача.

Отже, сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ним податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій визначено, що вимога щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.03.2011 року позивачем була надана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період лютого 2011 року, в рядку 25.1 якої підприємство відобразило, що 89089,00 грн., є сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у зв'язку з чим додало до податкової декларації також розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідно до додатку №2 до декларації з ПДВ за лютий 2011 року зазначена сума складає з наступних сум - 88907,00 грн., 67.00 грн., 115,00 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фітосовхоз Радуга» було укладено договір №1 поставки рослинної лікарської сировини від 01.01.2010 року. Фактичне отримання товару для подальшого використання у господарської діяльності позивача, а відтак і здійснення господарської операції, підтверджуються матеріалами справи. Вказані суми податку на додану вартість, згідно податкової накладної №620 від 06.10.2010 року (загальна сума -388441,44, в т.ч. ПДВ -64740,24 грн.), №622 від 07.10.2010 року (загальна сума -432000,00 грн., в т.ч. ПДВ -72000.00 грн.), були включені до складу податкового кредиту у звітному періоді жовтня 2010 року, у подальшому у лютому 2011 року у зв'язку із сплатою податку на додану вартість в ціні придбаного товару у січні 2011 року сума у розмірі 88907,00 грн. заявлена до бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на підставі договору суборенди землі від 24.09.2008 року, який укладений між ТОВ «Фітосовхоз Радуга» та позивачем, ТОВ «Фітосовхоз Радуга» передав суборенду земельну ділянку загальною площею 62,64 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, раніше наданих в оренду ТОВ «Фітосовхоз Радуга», розташованих на території Пожарської сільської ради. Позивачем від ТОВ «Фітосовхоз Радуга» була отримана податкова накладна №758 від 31.12.2010 року на загальну сума 690,70 грн., в тому числі ПДВ -115,12 грн., зазначена сума ПДВ увійшла до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Фактичне отримання послуг для подальшого використання у господарської діяльності позивача, а відтак і здійснення господарської операції, підтверджуються матеріалами справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору №100 від 04.09.2007 року ТОВ «Кримавтопорт» взяв на себе зобов'язання щодо митного оформлення експортно-імпортних і транзитних вантажів позивача. Позивачем від ТОВ «Кримавтопорт» була отримана податкова накладна №2615 від 17.12.2010 року на загальну сума 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 66,67 грн., зазначена сума ПДВ увійшла до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Фактичне отримання послуг для подальшого використання у господарської діяльності позивача, а відтак і здійснення господарської операції, підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час складання та отримання податкових накладних, реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Фітосовхоз Радуга»та ТОВ «Кримавтопорт»у період, коли ними були виписані податкові накладні, були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були юридичними особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог п.п 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 200 Податкового кодексу, при наявності фактичної сплати ПДВ платник податку має право включити суму бюджетного відшкодування до податкової декларації в наступному податковому періоді на протязі 1095 днів, якщо зазначена сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем правомірно включена сума ПДВ у розмірі 89088,69 грн. до суми бюджетного відшкодування у лютому 2011 року, а тому податкове повідомлення-рішення №0000662302 від 19.05.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних ТОВ "Радуга Трейдінг".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров