Ухвала суду № 33694531, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/800/1796/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О. І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Інсититут Укроргверстатінпром" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Приватне акціонерне товариство "Інсититут Укроргверстатінпром" (далі - ПАТ "Інсититут Укроргверстатінпром") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у задоволенні позову ПАТ "Інсититут Укроргверстатінпром" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Інсититут Укроргверстатінпром" задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ "Інсититут Укроргверстатінпром" задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями апеляційної інстанції ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року.

ПАТ "Інсититут Укроргверстатінпром" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Інститут Укроргверстатінпром" щодо взаємовідносин з ПП «Рибні місця» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.10.2010 року. За результатами перевірки складено акт №3228/233/00224900 від 08.08.2011 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, яків не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "Інститут Укроргверстатінпром" з постачальником товарно-матеріальних цінностей ПП «Рибні місця»; п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПАТ "Інститут Укроргверстатінпром" завищено податковий кредит за жовтень 2010 року всього в сумі 120876,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202330 від 12.09.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 151095,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 120876,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 30219,00 грн.

Не погодившись з зазначеними висновками акту перевірки, позивач звернувся до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з запереченнями від 02.09.2011 року №20/663, але заперечення позивача залишені без задоволення, а висновки акту перевірки залишені без змін.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2010 року позивачем (м. Харків) було придбано товарно-матеріальні цінності у ПП «Рибні місця» (м. Дніпродзержинськ). В письмовій формі договір поставки вказаних товарно-матеріальних цінностей відсутній. ПП «Рибні місця» було виписано позивачу рахунок фактуру №1022 від 22.10.2010 року та податкову накладну №22106 від 22.10.2010 року на вказані товарно-матеріальні цінності. Позивачем отримані товарно-матеріальні цінності сплачені не були. На підставі отриманої податкової накладної №22106 від 22.10.2010 року до складу податкового кредиту позивачем були включені відповідні суми податку на додану вартість за перевіряємий період.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи не містять обов'язкових реквізитів передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що використання товарно-матеріальних цінностей у господарських операціях позивача не підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року суму ПДВ у розмірі 120876,00 грн. за податковою накладною №22106 від 22.10.2010 року.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров