Рішення № 33691506, 17.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р.Справа № 922/2706/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ до Приватного підприємства "Сентябрь", м. Харків про стягнення 15 306 488,39 грн. за участю представників сторін:

позивача - Яцук С.В. (дов. № 09-32/529 від 22.11.2010 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Сентябрь" (надалі - Відповідач) заборгованість за пред'явленими до погашення цінними паперами в сумі 15 306 488,39 грн.

Суд встановлює наявність наданих заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заява та клопотань не надійшло.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.10.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Interenergo S.L.» був укладений Договір №Д/20.2/081001-29 купівлі-продажу цінних паперів. Згідно з умовами договору продавець передав у власність позивача цінні папери, а саме: облігації підприємства, цільові, іменні, що були емітовані - Приватним підприємством «Сентябрь», код ІSIN цінного паперу UA4000028088, серія А, форма існування цінного паперу - бездокументарна, номінальна вартість одного цінного паперу складає 31,31 грн., номінальна вартість пакету цінних паперів складає 15 306 488,39 грн. (далі-облігації).

13.08.2009р. проведено державну реєстрацію статуту позивача в новій редакції. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є повним правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку.

09.06.2012р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача в новий редакції.

Судом встановлено, що 01.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №Р1-04-01/087 про резервування (далі-Договір резервування) згідно умов якого Відповідач здійснив резервування об'єкту нерухомості, а саме: квартир або приміщення в забудові, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченко 345, які Позивач має право отримати у власність після закінчення будівельних робіт та введення об'єкту в експлуатацію.

Резервування було здійснено за позивачем, як за власником облігацій. Загальна площа зарезервованого об'єкту нерухомості становить 4 888,69 м2.

Пунктом 3.4. Договору резервування було визначено запланований термін введення об'єкту в експлуатацію за актом державної комісії, а саме: IV квартал 2009р.

Інформацію про проспект емісії облігацій (далі-Проспект емісії) відповідача було опубліковано в Бюлетені цінних паперів №287-288 (2217-2218) від 17.12.2007р.

Проспектом емісій визначено порядок погашення облігацій, а саме: дата початку погашення облігацій є 25.06.2011р., датою закінчення погашення облігацій є 24.12.2011р. Згідно п.3.9.2. Бюлетеня цінних паперів №287-288 (2217-2218) від 17.12.2007р. « Погашення облігацій буде здійснюватися шляхом отримання власником облігації відповідної площі житлового приміщень, у власність, згідно з кількістю придбаних акцій.»

24.02.2012р. облігації було пред'явлено позивачем до погашення, про що свідчить виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №001003 від 24.02.2012р., згідно якої з рахунку депонента - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було списано облігації, емітовані відповідачем у кількості 488 869 шт.

Також, як вбачається з матеріалів справи 24.02.2012р. між позивачем та відповідачем було складено Акт пред'явлення облігацій до погашення (далі-Акт).

Згідно Акту, позивач передав, а емітент прийняв для погашення цінні папери, а саме: облігації підприємства, цільові, іменні, звичайні, емітент - Приватне підприємство «Сентябрь», код ІSIN цінного паперу UA4000028088, серія А, форма існування цінного паперу - бездокументарна, номінальна вартість одного цінного паперу складає 31,31 грн., номінальна вартість пакету цінних паперів складає 15 306 488,39 грн.

Пунктом 3.9.2. (абз.7) Проспекту емісій передбачено, що з моменту зарахування пакету облігацій у розмірі, визначеному Договором резервування на рахунок у цінних паперах емітента, обов'язок власника облігацій пред'явити до погашення пакет облігацій вважається виконаним.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача здійснення погашення облігацій.

Згідно Проспекту емісій (абз.6 п.3.9.2) погашення емітентом пред'явленого пакета облігацій здійснюється шляхом оформлення між емітентом і власником пакету облігацій цивільно-правового договору та складанням сторонами письмового акту приймання-передачі житлового приміщення.

Положенням про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003р. N 322 погашення облігацій визначено як сукупність дій емітента щодо припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій відповідно до умов випуску.

Пунктом 5 Акту відповідачем було підтверджено свій обов'язок перед позивачем щодо здійснення комплексу дій, що є обов'язком емітента після виконання позивачем своїх обов'язків по пред'явленню цінних паперів до погашення, а саме: передачі позивачу житлових приміщень, що були зарезервовані відповідачем за позивачем відповідно до умов Договору резервування, а в разі відсутності можливості у емітента передати у власність позивача житлові приміщення, виконати грошове зобов'язання перед позивачем у розмірі, що дорівнює загальній номінальній вартості пакету облігацій, відповідно до умов проспекту емісії, а саме перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 15 306 488,39грн.

Станом на 10.06.2013р. зобов'язання відповідача перед позивачем щодо погашення цінних паперів не виконано, що підтверджується довідкою № 121/015-49 від 18.06.2013р.

Житлові приміщення, що були зарезервовано за позивачем згідно Договору резервування позивачу відповідачем не передано, грошове зобов'язання відповідачем не виконано.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно ст.194 Цивільного кодексу України - цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником і передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігації підприємства віднесено до боргових цінних паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеною матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 510, 525 - 527, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Сентябрь» (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 32675853) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 15 306 488,39 (п'ятнадцять мільйонів триста шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 39 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «Сентябрь» (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 32675853) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) - 68 820,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.