Рішення № 33689082, 20.09.2013, Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 114/1703/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2013року с.м.т. Роздольне

Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий - суддя Пиркало Т.В.,

при секретарі Маловічко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Роздольне цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до Роздольненського районного суду АР Крим з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого страхового відшкодування в порядку регресної вимоги у розмірі 27375,68 грн. та судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.01.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії до 13.01.2012 року. 10 липня 2011 року відповідач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до механічного пошкодження обох транспортних засобів. Відповідно до постанови Роздольненського районного суду АР Крим №3-983/11 від 16 вересня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач ПАТ«Страхова компанія «Українська страхова група», як страховик, сплатив страхове відшкодування на користь ОСОБА_3, який є власником пошкодженого відповідачем автомобіля марки ВАЗ 2107, у розмірі 27375,68 грн. та має право регресної (зворотної) вимоги до ОСОБА_1, як страхувальника і одночасно водія забезпеченого транспортного засобу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином- судовою повісткою рекомендованим листом з повідомленням, заяв та клопотань до суду не поступило, заперечень на позов не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено, що 14.01.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/0702465), строком дії до 13.01.2012 року.

Відповідно до умов вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання щодо страхування відповідальності відповідача перед третіми особами, що полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної відповідачем. При цьому забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.6).

10 липня 2011 року о 01 годині 30 хв. на 5км+200м автомобільної дороги Портове-Роздольне, відповідач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063 держ.номер НОМЕР_3, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до механічного пошкодження обох транспортних засобів.

Як встановлено постановою Роздольненського районного суду АР Крим №3-983/11 від 16 вересня 2011 року, відповідач ОСОБА_1 під час керування забезпеченим автомобілем ВАЗ 21063 держ. номер НОМЕР_3 перебував у стані алкогольного сп'янання.

Відповідно до постанови Роздольненського районного суду АР Крим №3-983/11 від 16 вересня 2011 року, що набула законної сили 27.09.2011 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3060 гривень (а.с. 9) .

Відповідно до технічного паспорту НОМЕР_9 автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_8, належить ОСОБА_3 (а.с.12).

Оскільки цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів відповідача ОСОБА_1 було застраховано в ПАТ «СК «Українська страхова група» згідно полісу №АА/0702465, ОСОБА_3 звернувся у відповідній формі до ПАТ «СК «Українська страхова група» з заявою про настання ДТП за участю транспортного засобу Страхувальника ПАТ «СК «Українська страхова група» та виплату страхового відшкодування від третьої особи (а.с.16,17,18).

Таким чином, суд вважає, що у позивача виникли зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб на користь ОСОБА_3, який є власником пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки ВАЗ 2107.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З вказаних підстав обставини , чи мала місце подія дорожньо-транспортної пригоди, та чи вчинена вона з вини відповідача ОСОБА_1 судом не досліджуються, оскільки вказані питання встановлені постановою Роздольненського районного суду АР Крим №3-983/11 від 16 вересня 2011 року, що набула законної сили 27.09.2011 року, яка є обов'язковою для суду.

Суд вважає, що у розумінні ч.1 ст.58 Конституції України, ст. 5 Цивільного Кодексу України, до спірних відносин підлягає застосуванню Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на день виникнення страхового випадку.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачається, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З положень статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слідує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством , включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Крім того, суд приймає до уваги роз'яснення, що містить Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до п.4 якої розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 автомобіль марки ВАЗ 2107 держ.номер НОМЕР_8, він фізично знищеним не визнає та просить відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (а.с.19).

Згідно пункту 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції на день настання страхового випадку), якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до і після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку спеціаліста №91311 від 11 жовтня 2011 року вартість матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_3 внаслідок пошкодження автомобіля ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_8, склала 35199,94 гривень. При цьому вартість відновлюваного ремонту склала 40072,10 гривень (а.с.21-29).

Ринкова вартість автомобіля склала 35199,94 грн., вартість залишків -7314,26 грн.

За правилами статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза складає 510 гривень.

Таким чином виплата страхового відшкодування склала 27375,68 гривень, що складається з : 35199,94 грн.(вартість автомобіля марки ВАЗ 2107 держ.номер НОМЕР_8, який належить ОСОБА_3, до ДТП) - 7314,26 (вартість залишків транспортного засобу) - 510,00 грн.(сума франшизи) = 27375,68 грн. (а.с.30, 31).

Позивачем ПАТ «СК «Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в повному обсязі , в сумі 27375,68 грн., відповідно до платіжного доручення №12755 від 21 грудня 2011 року (а.с.32).

Статтями 993, 1191 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як слідує з роз'яснень п.11 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», з винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.

Регресну вимогу може бути пред'явлено протягом трьох років із дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Відповідно до підпункту а) пункту 38.1.1. частини 38.1.статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено постановою Роздольненського районного суду АР Крим №3-983/11 від 16 вересня 2011 року, відповідач ОСОБА_1 під час керування забезпеченим автомобілем ВАЗ 21063 державний номерний знак НОМЕР_3, перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Суд приходить до висновку, що позивач ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховик, який сплатив страхове відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі 27375,68 грн. має право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_1, як страхувальника і одночасно водія забезпеченого транспортного засобу, таким чином суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі .

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 273,76 грн, оскільки позов задоволено, в силу статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 273,76 грн.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 57, 60, 88, 208,212, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кировськая область, Налинський район, с. Средняя, ідентифікаційний код :НОМЕР_7, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код 30859524) виплачене страхове відшкодування у порядку регресної вимоги у розмірі 27375,68 гривень (двадцять сім тисяч триста сімдесят п'ять гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кировськая область, Налинський район, с. Средняя, ідентифікаційний код :НОМЕР_7, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код 30859524) судовий збір в сумі 273,76 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Роздольненський районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: