Рішення № 33685745, 19.09.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6716/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі :

Головуючого судді Малюк В.М.

при секретарі - Росоха Є.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника Державної Казначейської Служби України - Васілинець Н.В.

представника Управління МВС у Закарпатській області - Олашин О.М.

та представника прокуратури Закарпатської області - Лемак Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної Казначейської Служби України та Управління МВС у Закарпатській області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2010 року, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 днів. Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 16.07.2010 року, постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито із-за недоведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Вважає, що внаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту, йому завдано моральної шкоди, яка полягає в фізичних і душевних стражданнях, ізоляції його від суспільства та нормального способу життя, обмеженні спілкуванні з рідними та як наслідок, зневажливе ставлення до нього з боку колег та сусідів. Просить суд стягнути з держави Україна в особі Державної Казначейської Служби України на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в 50000 грн., виходячи з розрахунку - 1 день арешту дорівнює 5000 грн.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задоволити.

Представник Державної Казначейської Служби України - Васілинець Н.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Пояснила, що жодних прав та інтересів позивача Державна Казначейська Служба України не порушувала, не вступала з ним у жодні правовідносини, а тому підстав для стягнення з неї на користь позивача моральної шкоди не має.

Представник Управління МВС у Закарпатській області - Олашин О.М. в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити, оскільки постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення виніс суд. Діями працівників УМВС України в Закарпатській області позивачу не завдано жодної моральної шкоди.

Представник прокуратури Закарпатської області - Лемак Р.В. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову. Показав, що можливо ОСОБА_1 і заподіяна моральна шкода, однак сума зазначена позивачем є завищеною.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

Встановлено, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2010 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 10 днів (а.с. 4).

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 16.07.2010 року, постанову Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 10 діб арешту за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України - скасовано, а провадження по справі закрито (а.с. 5-6).

Як слідує зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, підставою для скасування постанови від 21.06.2010 року була недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок незаконного накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, останньому було заподіяно моральної шкоди, яка полягала у тому, що ОСОБА_1 вимушений був змінити звичайний для себе ритм життя, утримуватися у незвичайних для нього умовах, в ізоляції від суспільства, позбавлений можливості ходити на роботу, бачитися з рідними.

Крім цього, після звільнення з ізолятора тимчасового утримання, ОСОБА_1 вимушений був оправдуватися перед рідними, що жодних адміністративних порушень він не вчиняв.

Зважаючи на викладене та на те, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді арешту є безпосередньою причиною та передумовою заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, враховуючи характер, тривалість та обсяг заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань, що пов'язані з душевним хвилюванням, переживаннями, стресом, побутовими незручностями, відновлення звичних умов життя, суд приходить до висновку, що позивачем доведено заподіяння йому моральної шкоди.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Як встановлено в ході розгляду справи, зокрема зі слів представника Державної Казначейської Служби України - Васілинець Н.В., Державна Казначейська Служба України є основним розпорядником бюджетних коштів, а тому, на думку суду, моральна шкода підлягає стягненню саме з Державної Казначейської Служби України.

Частинами 2, 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен день перебування під слідством чи судом.

Відповідно до п.9 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Що ж стосується розміру морального відшкодування, то з урахуванням наведеного та фактичних обставин справи, тривалості фізичних і моральних страждань позивача та негативних наслідків, які настали для позивача у зв'язку притягненням його до адміністративної відповідальності, суд вважає, що 2000 грн., є достатнім розміром для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10,11,15,60,209,212,213-215 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державної Казначейської Служби України (код ЄДРПОУ37567646), за рахунок коштів державного бюджету, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 2000 грн. на відшкодування спричиненої останньому моральної шкоди.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий В.М. Малюк