Ухвала суду № 33685642, 10.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 143/556/13-ц Провадження № 22-ц/772/2184/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бойчук О.Г.Категорія: 27Доповідач: Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Якименко М.М.

Суддів: Голоти Л.О., Зайцева А.Ю.

при секретарі: Іщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 17.06.2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Погребищенського районного суду від 17 червня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено.

Не погодившись з таким рішенням відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 30.01.2007 року укладено договір № 4267 про надання споживчого кредиту в сумі 50 000 гривень зі строком повного його повернення до 30 січня 2017 року. А 02.02. 2007 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання кредитного договору між ВАТ «Ощадбанк» та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку належний їм на праві власності будинок, що знаходиться в м. Погребищі Вінницької області по вул. Театральній,14. Позичальник зобов'язався сплачувати кожного місяця встановлену згідно графіка погашення кредиту частину кредиту та відсотки за його користуванням, однак внаслідок невиконання зобов'язань, станом на 12.03.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 88 099,10 грн.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про Іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом першої інстанції також встановлено, що в АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, 21.05.2013 року під час розгляду справи в суді було зареєстровано неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

П. 3.4.10 договору іпотеки від 02.02.2007 року визначено, що іпотекодавець зобов'язаний у тридцяти денний строк повідомити банк про зміну реєстрації свого постійного проживання, про зміну місця проживання осіб, що зареєстровані за адресою предмета іпотеки, реєстрацію інших осіб за адресою місцезнаходження предмета іпотеки, прізвиа, імені, по-батькові, та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим договором.

Приймаючи до уваги те, що малолітній ОСОБА_5 народився і був зареєстрований в вказаному приміщенні після укладення договору іпотеки, висновок суду про порушення іпотеко держателем п.3.4.10 договору і як наслідок відсутність підстав які б вказували на порушення прав дитини, є правильним. А тому доводи апеляційної скарги про зменшення або обмеження прав та інтересів малолітнього ОСОБА_5, відсутність у розгляді справи органу опіки та піклування не заслуговують на увагу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказувала на те, що в будинку, крім ОСОБА_5 зареєстрована та проживає її неповнолітня дочка ОСОБА_6

Так в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 та копія витягу з домової книги на вказаний вище будинок.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції зазначена особа досягла повноліття.

Згідно копії домової книги дана особа була зареєстрована в будинку, що є предметом іпотеки 24.07.2009 року та знята з реєстрації 16.10.2012 року.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки справа ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.12 ЗУ « Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» не було порушено , а відтак доводи апелянта є безпідставними.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору

Даною статтею також надано право іпотекодержателю звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Оскільки в матеріалах справи містяться такі повідомлення відповідачеві, з якими останній був ознайомлений (про що свідчать підписи ОСОБА_2) (а.с.29, 30, 36), то доводи апеляційної скарги про невжиття заходів досудового врегулювання спору також є безпідставними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що судом першої інстанції не було проведено попереднє судове засідання, що є порушенням норм ЦПК, однак колегія суддів вважає, що такі доводи є безпідставними, оскільки за нормами ч.7 ст130 ЦПК України попереднє судове засідання не є обов'язковим і питання про його проведення вирішує суддя під час відкриття провадження у справі.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справив апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення по даній справі, суд правильно застосував норми законодавства та правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак - доводи апеляційної скарги є безпідставними і до уваги не приймаються.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 17.06.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: