Постанова № 3367968, 23.03.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.09Справа №2а-8128/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопського ВАТ «Бром»

до Красноперекопської ОДПІ

про визнання нечинним податкового-повідомлення рішення

за участю представників:

від позивача Дерев янко О.М. представник, дов. від 30.12.2008 р.

від відповідача Літовченко І.В. представник, дов. № 21/10/10-0 від 08.01.2009 р.

Суть спору: Красноперекопське ВАТ «Бром» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ (далі відповідач) № 0000222304/0 від 18.11.2008 р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 2156283,07 грн. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2009 р., надав заперечення на позов (вих. № 1086/10/10-0 від 05.02.2009 р.), в яких з позовними вимогами не погодився вказав, що позивач в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» зависив суму бюджетного відшкодування ПДВ з причин завищення вартості сировини, яка була ним придбана у період часу з вересня 2007 р. по липень 2008 р.

Відповідно до ст. 60 КАС України до суду надійшло повідомлення (вих. 05/1-3844/09 від 13.03.2009 р.) про вступ в процес прокуратури АРК.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2009 р., прокурор надав пояснення на позов, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволе5ння позовних вимог. На думку прокурора податкове повідомлення-рішення № 0000222304/0 від 18.11.2008 р. прийнято відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин справи, внаслідок чого відсутні підстави для визнання його нечинним.

Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях до нього.

Прокуратура АРК явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 23.03.2009 р., не забезпечила про час та день його проведення була сповіщена належним чином.

Представники сторін не заперечували проти продовження розгляду справи без участі представника прокуратури АРК.

Суд, вислухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги участь представника прокуратури АРК у попередньому судовому засіданні, доведення до його відома часу проведення судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів, за участю представників сторін, яки зявились у судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача з питаньдостовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період жовтень 2007 р. серпень 2008 р., за результатами якої 13.11. 2008 р. склав Акт №1333/23-4/5444552/210. У зазначеному акті зафіксовано, що на порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 , п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в банку з період часу з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. на суму 2156283,07 грн.

На підставі акту перевірки від 13.11.2008 р. №1333/23-4/5444552/210 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 18.11.2008 р. №0000222304/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2156283,07 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п. 7.4. 1 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін , у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податкової декларації.

З акту перевірки №1333/23-4/5444552/210 та пояснень відповідача стає зрозумілим, що позивачу було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за період часу з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. в наслідок того, що на думку податкового органу ним було завищено величину звичайної ціни в розумінні п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Так, відповідач вважає, що у період часу, який перевірявся, позивач під час розрахунку податкового кредиту по ПДВ виходив з того, що ціна за придбаний ним хлор за договорами, укладеним з ПП «СВ Промхімпостачання», складала 1800 грн. за тону без ПДВ (сума ПДВ дорівнювалась 360 грн.) за 1 тону товару, в той час як ціна на хлор рідкий на ринках АР Крим у період з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. була від 700 грн. за тонну (в тому числі ПДВ) у жовтні 2007 р. до 950 грн. тонну (в тому числі ПДВ) у серпні 2008р .

Поняття звичайної ціни надане у п.п. 1.20.1. п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому визначено, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах (п.п.1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

В підтвердження своїх висновків щодо необґрунтованого визначення позивачем згідно з п.п. 7.4. 1 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” під час формування розміру податкового кредиту по ПДВ за період часу, який перевірявся, розміру звичайної ціни на рідкий хлор відповідачем надана відповідь Торгово-промислової плати Криму № 615/08-17 від 07.11.2008 р., копія якої залучена до матеріалів справи. У зазначеному документі зафіксовано, що середня ринкова ціна на хлор рідкий у Криму становила від 700 грн. у жовтні 2007 р. до 950 грн. за тонну у серпні 2008 р. При цьому Торгово-промислова плата Криму визначає , що вказані ціна носять довідковий характер та можуть залежить від умов контракту , обсягів постачання, форми розрахунку, якісних характеристик товару, цінової політики фірми виготівника, коньюктури зовнішніх товарних ринків та встановлюється по узгодженню між сторонами. Під час розгляду справи відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази того, що позивач у період часу, який перевірявся, мав можливість укласти договори на умовах , співставних викладеним у договорах з ПП «СВ Промхімпостачання», з іншими субєктами господарювання, визначивши ціну на сировину нижчу ніж 1800 грн. за тону без ПДВ. Вивчивши відповідь Торгово-промислової плати Криму № 615/08-17 від 07.11.2008 р., суд прийшов до висновку, що вказаний документи згідно зі ст. 70 КАС України не може бути визнаний належним доказом того , що позивачем при встановлені суми бюджетного відшкодування ПДВ за період часу з жовтня 2007 р. по серпень 2008р. були порушені положення п.п. 7.4. 1 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині встановлення рівня звичайної ціни на сировину , яка ним була придбана для ведення статутної діяльності.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем висновок про порушення позивачем порядку визначення суми податкового кредиту по ПДВ за період часу з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. зроблений на підставі припущень, без існування будь-якого обґрунтування завищення платником податку звичайної ціни на придбану ним сировину, в наслідок чого відсутні підстави зменшення нарахованої ним суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість .

З урахуванням зазначеного можна зробити висновок, що не відповідають нормам чинного законодавства викладене відповідачем в акті №1333/23-4/05444552/210 від 13.11.2008 р. , на підставі якого складено спірне податкове повідомлення рішення, твердження про те, що позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість, невірно визначивши розмір звичайної ціни на рідкий хлор.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за період часу з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. в сумі 2156283,07 грн.

Крім того, суд вважає необхідним визначити, що акт №1333/23-4/05444552/210 від 13.11.2008 р. був складений за результатами проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з жовтня 2007р. по серпень 2008 р. Суд вважає, що проведення зазначеної перевірки було здійснено з порушенням норм чинного законодавства.

Так, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковій орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У зазначеному акті перевірки вказано, що податковий орган здійснював в порядку , передбаченому п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” , проведення камеральних перевірок за кожний місяць , склавши відповідні акти перевірки. До матеріалів справи не надані докази того, що під час проведення 13.11.2008 р., позапаланової виїзної перевірки існували підстави вважати , що розрахунки сум бюджетного відшкодування за кожний місяць, які раніше були надані позивачем, були зроблені з порушенням вимог чинного законодавства. За таких обставин суд вважає, що під час проведення перевірки та складання акту №1333/23-4/05444552/210 відповідач діяв у спосіб, який непередбачений чинним законодавством України, а викладені в ньому висновки не відповідають діючому законодавству та дійсним обставинам справи.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.03.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 30.03.2009 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення Красно перекопської ОДПІІ № 0000222304/0 від 18.11.2008 р. .

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Красно перекопського ВАТ «Бром» ( м. Красноперекопськ, вул. Північна, 2 , код ЄДРПОУ 05444552 ) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.