Ухвала суду № 33679197, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5205/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Вишняк Л.В.

пр-к позивача Баженова А.А., Борисова М.С.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0004402250 та №0004392250 від 28.02.2013 року -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0004402250 від 28.03.2013 року та №0004392250 від 28.03.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 20.02.2013 № 399/22-50 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» ( код за ЄДРПОУ 35467438) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами перевірки складено акт від 13.03.2013 року № 701/2250/35467438

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, всього у сумі 3 936 361 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 в сумі 4367 грн., за 2 квартал 2012 на суму 393 199 4 грн.та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування станом на 30.06.2012 на загальну суму 323 814 грн.

За наслідками проведеної перевірки 28 березня 2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0004402250 яким, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 323 814 грн. та №0004392250, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток у розмірі 4 920 452 грн.

Приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення за результатами перевірки податковий орган виходив з того, що станом на 30.06.2012 року рахуються векселі строком на пред'явлення, по яким минув строк оплати. У зв'язку з тим, що строк оплати за векселями минув, податковий орган дійшов висновку, що цінні папери вважаються отриманими на безоплатній основі, тому позивачем було порушено пункт 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, а саме занижено рядок 03 Податкової декларації «Інші доходи» на загальну суму 19 068 390 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 64 500 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 19 003 890 та завищено збиток від операцій з акціями та іншими корпоративними правами станом на 30.06.2012 року на загальну суму 17 499 996 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про сплив строків позовної давності по емітованим позивачем векселям є необґрунтованим та передчасним, і за даних обставин відсутні правові підстави вважати заборгованість за векселями безповоротною фінансовою допомогою як сумою коштів, що залишилась несплаченою після спливу строків позовної давності.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів передана платнику податків згідно з договорам дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником, що не стягнута після закінчення троку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків проведення такої основної суми, за винятком кредиторів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів умовно нарахованих на суму повторної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, нарахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» ( далі - Закон № 2374-III) на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Частиною 1 ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначено, що «переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання».

Відповідно до абз.1 ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Отже, перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Таким чином, строк пред'явлення векселя до платежу та строки позовної давності за векселем є різними правовими явищами за своєю суттю та правовими наслідками їх порушення, і строки позовної давності за векселем починають перебіг з моменту закінчення перебігу строків пред'явлення до платежу, які в свою чергу не повинні перевищувати 1 року з дати видачі векселя.

Судом першої інстанції встановлено, що дата складання виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» векселів - 06.08.2010 року. Отже, строк пред'явлення їх до сплати - серпень 2011 року.

Строк погашення позовних вимог закінчується у серпні 2014 р.

Отже, на дату перевірки векселедержатель векселів виданих позивачем, не втратив права позовних вимог до позивача.

А тому, доводи відповідача про сплив строків позовної давності за виданими позивачем векселям є необґрунтованим, а відтак відсутні правові підстави вважати заборгованість за векселями безповоротною фінансовою допомогою як сумою коштів, що залишилась несплаченої після спливу строків позовної давності.

Судом першої інстанції помилково визначено закінчення строку позовної давності за векселями з 09.02.2015 року по 30.06.15 року, однак це не змінює суті судового рішення.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність висновків податкового органу щодо закінчення терміну позовної давності стосовно кредиторської заборгованості.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.