Ухвала суду № 33679126, 17.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року справа №805/7178/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Гонтаренко М. Е., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, на підставі договору від 10.09.2013 року, представників відповідача за довіреностями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківський області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 р. у справі № 805/7178/13-а (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Харківський області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

22 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просила визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління юстиції у Харківській області щодо призначення та проведення службового розслідування відносно позивача, призначеного наказом від 31.01.2013 року №80/3; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року №117/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2.»; стягнути моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 1823 грн. без врахування податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску щомісячно, починаючи з квітня 2013 року до вирішення справи по суті.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року №117/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2». У задоволені іншої частини позову відмовив.

Відповідачі не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та представник позивача в судовому засідання заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення. Надали до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про стягнення з Державного бюджету України на його користь витрат на правову допомогу.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права,

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 15.11.2011 року №571/3 ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, з посадовим окладом згідно штатного розпису, із збереженням 9 рангу державного службовця.(а.с.146 т.1)

Наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 31.01.2013 року №80/3 призначено проведення службового розслідування у відношенні головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, яку уповноважено довіреністю Міністерства юстиції України від 14.05.2012 року №13.2-32/12823/20 представляти інтереси цього державного органу.(а.с.31 т.1)

Як вбачається з зазначеного наказу та матеріалів справи підставою для проведення зазначеного службового розслідування визначено надходження 22.01.2013 року до Головного управління юстиції у Харківській області ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.01.2013 року по справі №К/800/1339/13, якою визнано неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі №2а-3272/12/2070 та велика кількість рішень судів не на користь Міністерства юстиції України, представництво якого здійснював відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області.

Метою зазначеного службового розслідування було встановлення наявності або відсутності вини щодо несвоєчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі №2а-3272/12/2070 та перевірки якості виконання головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 посадових обов'язків в інших справах з представництва інтересів Міністерства юстиції України в судах за 2012 рік.

За результатами проведення службового розслідування Головним управлінням юстиції у Харківській області складений Акт службового розслідування відносно головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо неналежного виконання нею службових обов'язків від 12.04.2013 року. Відповідно до висновків цього акту службового розслідування комісія прийшла до висновку про наявність у діях позивача порушень вимог ст.10 Закону України «Про державну службу» в частині несумлінного виконання службових обов'язків та діяльності не в межах своїх повноважень; вимог п.п.2.3.11, 2.15, 3.3 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області в частині невиконання контрольних доручень, недотримання належного рівня виконавської дисципліни та перевищення наданих прав; вимог п.п.4.74 п.4 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України а АРК, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5 в частині неналежного представлення Міністерства юстиції України. Та на підставі викладеного та керуючись п. 8 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування комісією запропоновано відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 147-149 Кодексу Законів про працю України вирішити питання щодо притягнення головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

Наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2013 року №117/7 головному спеціалісту відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 оголошено догану. В основу вказаного наказу покладено висновки вищевказаного службового розслідування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено вини позивачки при представленні інтересів Міністерства юстиції України, а оскаржуваний наказ від 17.04.2013 року №117/7 прийнятий суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необґрунтовано, не містить в собі викладення конкретних порушень , які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Кодексу законів про працю України, Закону України "Про державну службу", Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. N 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та Наказом Міністерства Юстиції України «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України» від 23.06.2011 року №1707/5.

Відповідно до ст.147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ст.149 Кодексу законів про працю України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Закон України «Про державну службу» №3723 від 16.12.1993 року ( далі Закон №3723), визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст.1 Закону №3723, Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ст.14 Закону №3723, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що дисциплінарне стягнення застосовується до працівників державної служби за порушення трудової дисципліни, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган.

Стосовно підстав для призначення та проведення Головним управлінням юстиції у Харківській області службового розслідування відносно позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, проведення службового розслідування стосовно державних службовців регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок №950).

Пункт 1 цього Порядку №950, встановлює, що стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Тобто, уповноважена посадова особа на загальних підставах може призначити службове розслідування для в разі невиконання або неналежного виконання службових обов'язків, зазначена обставина повинна підтверджуватись певними фактами та доказами.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача, як на підставу проведення розслідування встановлення наявності або відсутності вини щодо несвоєчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі №2а-3272/12/2070 та велику кількість рішень судів не на користь Міністерства юстиції України, не може вважатись обставинами, які самі по собі свідчать про невиконання або неналежного виконання службових обов'язків державним службовцем, оскільки ґрунтуються на припущеннях. Більш того, прийнятті рішення судів не на користь Міністерства юстиції України, не можуть свідчити про неналежне виконання державним службовцем, який здійснював представництво підчас судового розгляду, своїх обов'язків, оскільки предметом розгляду справи були не дії зазначеної особи, а рішеннями суду надавалось оцінка іншим обставинам не пов'язаним з процесуальними діями представника.

Крім того, посилання на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.01.13 по справі № 2а-3272/12/2070 (№ К/800/1339/13), яка на підставу розслідування після її отримання відповідачем 22.01.2013 року, є порушенням Порядку №950, оскільки, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.13 по справі № 2а-3272/12/2070 (№ К/800/1339/13) відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління юстиції у Харківській області, витребувано матеріали справи № 2а-3272/2070 з Харківського окружного адміністративного суду, тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції вже під час отримання ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.01.13 року та прийняття наказу про призначення розслідування, існували обставини, які виключали можливість застосування вказаної ухвали в якості підстави для проведення службового розслідування, оскільки були відсутні обставини які могли вказувати на неналежне виконання позивачем службових обов'язків. Тобто ні відповідачем, ні комісією з проведення службового розслідування Головного управління юстиції у Харківській області в порушення Порядку не досліджувались та не було взято до уваги ці обставини та ненадана оцінка.

Відповідно до матеріалів справи позивач здійснювала представництво інтересів Міністерства юстиції України у справах:

№ 2а-12618/12/2070 за позовом ОСОБА_7 Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.12 позов ОСОБА_7 задоволено, наказ Міністерства юстиції України скасовано. В подальшому представлення інтересів по цій справі не здійснювалось головним спеціалістом відділу з питань банкрутства ОСОБА_2 Апеляційну скаргу подано в.о. начальника відділу з питань банкрутства Лактіним І.С. Судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Головного управління юстиції у Харківській області;

№ 2а-7142/12/2070 за адміністративним позовом ОСОБА_9 до Міністерства юстиції України про скасування наказу. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2012р. по справі № 2а-7142/12/2070 адміністративний позов задоволено в повному обсязі, скасовано наказ Міністерства юстиції України від 01.06.2012 року № 817/5 в частині анулювання ліцензії, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9 на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.12 апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення;

№ 2а-7058/12/2070 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Міністерства юстиції України про скасування наказу. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.12 по справі № 2а-7058/12/2070 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування наказу - відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.12 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.12 по справі № 2а- 7058/12/2070 залишено без змін;

№ 2а-7581/12/2070 за адміністративним позовом ОСОБА_10 до Міністерства юстиції України про скасування наказу. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.12 по справі № 2-а-7581/12/2070 адміністративний позов ОСОБА_10 до Міністерства юстиції України залишено без задоволення;

№ 2а-3272/12/2070 за адміністративним позовом ОСОБА_11 до Міністерства юстиції України про скасування наказу. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.12 відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.12 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.12 по справі № 2а-3272/12/2070 скасовано. Постановою Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, що було подано головним спеціалістом відділу з питань банкрутства ОСОБА_2 задоволено. Тобто, рішення прийнято на користь Мінюсту, як у першій судовій інстанції так і у касаційній.

Тобто, з 5 адміністративних справ, в яких головний спеціаліст відділу з питань банкрутства ОСОБА_2 щодо якої ініційовано проведення службового розслідування, представляла інтереси Міністерства юстиції України у 3 справах рішення прийнято на користь Міністерства юстиції, що спростовує посилання відповідача на значну кількість рішень судів, прийнятих не на користь Мінюсту та які також в порушення Порядку не були взяті до уваги Головним управлінням юстиції у Харківській області при призначені та проведені службового розслідування. Крім того прийняття судових рішень не на користь Мінюсту як вже зазначалось вище не може свідчити про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків або будь якого іншого порушення службової дисципліни та посадових обов'язків.

Стосовно висновків акту службового розслідування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку №950, члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Згідно п.8 Порядку, за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як вбачається з матеріалів справи, акт розслідування не містить, дослідження обставин, щодо причин та умов, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень, обґрунтованих підстав для не врахування письмових пояснень наданих позивачем та безпосереднім керівником позивача підчас розслідування, що вказує на недотримання членами Комісії приписів п. 8 Порядку N 950.

Так, відповідно до встановленого в акті службового розслідування, позивач представляла інтереси Міністерства юстиції України по справі №2а-3272/12/2070 в судах першої та апеляційної інстанції без доручення від Міністерства юстиції України, надавала суду процесуальні документи, не узгоджені з Департаментом, не повідомлення про прийняті судами рішення Міністерство юстиції України, не узгодження питання щодо касаційного оскарження зазначеного рішення.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до довіреності Міністерства юстиції України від 14.05.2012 року №13.2-32/12823/20, якою Міністерство юстиції України доручає представлення його інтересів в судах начальнику відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області Залеській Н.С., заступнику начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області Лактіну І.С., головних спеціалістів відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_13 за дорученням з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України.

Крім того в матеріалах справи міститься довіреність Міністерства юстиції України від 29.12.2011 року №9.1-32/1117, якою на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, п.4.71 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 року №1707/5(ділі - Положення №1707), Головне управління юстиції у Харківській області уповноважено представляти інтереси Міністерства юстиції України в судах. До структури якого входить структурний підрозділ - відділ судової роботи та реєстрації нормативно-правових актів. Без посилання на наявність безпосередніх доручень та наданням права передоручення.

Відповідно до Довіреності №48 від 2 листопада 2012 року позивача уповноважено представляти інтереси Міністерства юстиції України.

Таким чином, вище зазначені довіреності підтверджують уповноваження позивача представляти інтереси Міністерства юстиції України в судах.

Згідно ч.1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні органи Міністерства юстиції України (далі Положення №1707), Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Згідно п.п. 4.74 п.4 Положення №1707, Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань, за дорученням Мін'юсту представляє інтереси Кабінету Міністрів України, Мін'юсту, ДВС і Укрдержреєстру під час розгляду справ у судах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, готує матеріали до розгляду цих справ, за дорученням ДВС, Укрдержреєстру представляє інтереси ДВС, Укрдержрєстру під час розгляду справ у судах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, готує матеріали до розгляду цих справ.

Тобто, Головне управління юстиції у Харківській області за приписами зазначеного Положення, як територіальний органам Міністерства юстиції України безпосередньо підпорядковується та представляє інтереси останнього.

Відповідне повноваження, щодо здійснення Головним управлінням юстиції у Харківській області представництва Міністерства юстиції України в судах підтверджено виданою останнім довіреністю від 29.12.2011 року №9.1-32/1117. З наведеного вбачається, що Головне управління юстиції у Харківській області де безпосередньо працює позивач, уповноважено представляти в судах інтереси Міністерства юстиції України.

Статтею 10 Закону №3723, визначено основні обов'язки державних службовців, відповідно до якої основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Згідно ст.11 Закону №3723, конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Таким чином, державний службовець зобов'язаний виконувати всі загальні інструкції, вказівки, письмові чи усні особисті розпорядження керівників, які перебувають на вищій посаді та є безпосередніми керівниками.

Колегія суддів з врахуванням наведених норм зазначає, що позивач, як посадова особа та державний службовець при здійсненні своїх повноважень повинен керуватись як загальними обов'язками державних службовців встановлених Законом так і дотримуватись власної Посадової інструкції.

Відповідно до п. 1.3 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, Головний спеціаліст відділу безпосередньо підпорядкований начальнику відділу.

За п.2.3.3 та 2.3.11 Посадової інструкції, Головний спеціаліст відділу відповідно до покладених на нього завдань за дорученням здійснює представництво Відділу, Управління в господарських судах та судах загальної юрисдикції, виконує контрольні доручення, які мають відношення до діяльності Відділу.

Згідно п. 2.15 та 2.16 Посадової інструкції, Головний спеціаліст дотримується належного рівня виконавської дисципліни та термінів виконання конкретних завдань. Головний спеціаліст виконує інші доручення начальника та заступника начальника Відділу.

Пунктом 3.3. Посадової інструкції, визначено право Головного спеціаліста відділу, за дорученням представляти інтереси Міністерства юстиції України, Департаменту, Головного управління юстиції у Харківській області.

Пунктом 4.1 передбачено, що головний спеціаліст несе відповідальність за неякісне та несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків, бездіяльність, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

З налізу зазначених норм вбачається, що позивач безпосередньо підпорядкований начальнику відділу, одним з обов'язків, під час здійснення своїх повноважень, є виконання доручень начальника та заступника начальника Відділу, тобто осіб яким позивач безпосередньо підпорядкований.

Як вбачається з письмових пояснень безпосереднього начальника позивача Залеської Н.С., яка працювала на той час, ОСОБА_2 повідомляла її про результати судових розглядів та у разі відсутності письмового доручення на представлення інтересів Мінюсту, начальник відділу ліцензування Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, у зв'язку з необхідністю прибуття у судові засідання телефонував до відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області та повідомляв про необхідність прибуття представника управління у відповідне судове засідання. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що позивач, як працівник Головного управління юстиції у Харківській області, яке є представником Міністерства юстиції України в судах за довіреністю від 29.12.2011 року №9.1-32/1117 з правом передоручення визначених цією довіреністю повноважень, так і безпосередньо за довіреністю Міністерства юстиції України від 14.05.2012 року №13.2-32/12823/20, при наявності доручення безпосередньо підпорядкованого начальника відділу так і заступника начальника Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області, здійснював представництво інтересів Міністерства юстиції України в судових засіданнях, тобто, діяв на підставі та у межах визначених Посадовою інструкцією та статтею 10 Закону України «Про державну службу» та безпосереднє виконував покладені на нього службові обов'язки, щодо своєчасного і точного виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.

Посилання відповідача на порушення п. 3.3. Посадової інструкції, є помилковим, оскільки зазначений пункт встановлює права позивача, а не його службові обов'язки, тобто, притягнення особи до відповідальності з підстав недотримання (невикористання) встановлених прав є необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідні довіреності підчас судових розглядів були прийняті судами як належні та такі, що підтверджують право позивача на здійснення представництва інтересів Міністерства юстиції України в якості представника за довіреністю. Колегія суддів зазначає, що законодавство встановлює можливість представляти інтереси відповідних юридичних осіб саме за довіреністю.

Стосовно посилання на не повідомлення Міністерства юстиції України про результати кожного судового засідання, колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо такого повідомлення закріплений безпосередньо за Головним управлінням юстиції у Харківській області, посадова інструкція позивача не містить обов'язку, щодо такого повідомлення позивачем. Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомляв про прийняті рішення безпосереднього керівника та начальника відділу ліцензування Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

Таким чином, позивачем під час здійснення представництва в судах не перевищено своїх службових повноважень та забезпечено захист інтересів Мінюсту в адміністративних судах.

Тобто, колегія суддів зазначає, що за вимогами Закону України «Про державну службу» так і Порядку №950, зазначені обставини, про які йдеться в наказі про призначення розслідування та акті службового розслідування не можуть взагалі свідчити про будь-які порушення та завдання значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян внаслідок обставин.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що наказ від 17.04.2013 року №117/7 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не містить в собі викладення конкретних порушень, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарного стягнення, що є порушенням Закону України «Про державну службу» в частинні необґрунтованості застосування такого стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не надано доказів наявності порушень та вини позивача при представленні інтересів Міністерства юстиції України, а оскаржуваний наказ від 17.04.2013 року №117/7 прийнятий суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з повним дослідженням всіх обставин справи тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Стосовно клопотання позивача та його представника про відшкодування витрат на правову допомогу, які полягають у витраті часу представником позивача на ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції та участь в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає підстави та порядок розподілу судових витрат. Відповідно до ч. 6 зазначеної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що вказаною нормою не передбачено вирішення питання про розподіл судових витрат, які виникли у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в разі, якщо суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що клопотання позивача та його представника про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківський області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 р. у справі № 805/7178/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 р. у справі № 805/7178/13-а залишити без змін.

Відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 в відшкодуванні з Державного бюджету України витрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 10.09.2013 року та розрахунком від 16.09.2013 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 19 вересня 2013 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва