Ухвала суду № 33679031, 17.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1042/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання акту недійним, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі - Відповідач, Новозаводський ВДВС Чернігівського МУЮ), приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» (далі - ПП «СП Юстиція»), треті особи - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.), ОСОБА_3, про: визнання незаконними дій Відповідача в особі державного виконавця Богуша Миколи Володимировича щодо винесення акту повторної уцінки (переоцінки) предмета іпотеки - трикімнатної квартири загальною площею 62,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки); визнання недійсним акта уцінки предмета іпотеки, яким визначено його початкову ціну на третіх прилюдних торгах на рівні 92743,50 грн., складеного державним виконавцем Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Богушем М.В.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем було неправомірно винесено акт повторної уцінки предмета іпотеки та помилково застосовано приписи ст. 49 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV (далі - Закон № 898-IV).

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) був укладений кредитний договір №ML-0Q/025/2007 від 28 серпня 2007 року (далі - кредитний договір).

Для забезпечення вищезазначеного кредитного договору, 28 серпня 2007 року між ОСОБА_2, який є майновим поручителем ОСОБА_5, та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), був укладений договір іпотеки №PCL-0АQ/025/2007, предметом іпотеки якого є трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24 грудня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором.

24 лютого 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №706, за яким, нотаріус пропонував звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації нерухомого майна для задоволення вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

З метою примусового виконання вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме на трикімнатну квартиру, що є предметом іпотеки.

31.07.2013 року Відповідачем було укладено договір з ЧФ ПП «СП Юстиція» про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Згідно з повідомленням про проведення прилюдних торгів від 06.09.2012 року №060902 на 24.09.2012 року були призначені прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки за стартовою ціною - 185487,00 грн., які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців, про що свідчить лист від 24.09.2012 року №240903.

02.10.2012 року державним виконавцем знижена вартість арештованого майна, шляхом його уцінки на 25%, та визначена ціна для реалізації, яка становила 139115,25 грн., що встановлено на підставі акта уцінки переданого на реалізацію майна від 02.10.2012 року №689/7/12, наявного в матеріалах справи.

Другі прилюдні торги з реалізації арештованого майна, призначені на 02.11.2012 року, не відбулися у зв'язку з відмовою переможця торгів від придбання майна, що підтверджується листом від 23.11.2012 року №231105.

23.11.2012 року державним виконавцем знижена вартість нерухомого майна шляхом його уцінки на 50% та визначена ціна для реалізації, яка склала 92743,50 грн., що вбачається зі змісту акта уцінки переданого на реалізацію майна №689/7/12.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються приписами Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року №42/5, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, згідно ч. 8 ст. 54 Закону №606-XIV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно приписів ст. 49 Закону №898-IV у редакції, чинній на час укладення кредитного договору, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було винесено акт повторної уцінки (переоцінки) предмета іпотеки відповідно до приписів ст. 49 Закону №898-IV із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року №3795-VI (далі - Закон №3795-VI).

Так, Законом №3795-VI частину другу ст. 49 Закону №898-IV доповнено реченнями такого змісту: «Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна».

Проте, Відповідачем не врахувано того, що п. 2 Прикінцевих положень Закону №3795-VI закріплено, що дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений 28 серпня 2007 року, тобто до набрання чинності Закону №3795-VI, а тому дія останнього не поширюється на відповідний кредитний договір.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Законом №898-IV, який підлягає застосуванню до даних правовідносин разом з Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час укладання договору, не передбачена друга уцінка майна, яке підлягає реалізації на прилюдних торгах, до 50%.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним по відношенню до Закону України «Про виконавче провадження», а тому застосуванню до правовідносин щодо реалізації арештованого майна, яке перебуває в іпотеці, підлягає саме Закон України «Про іпотеку»

Разом з тим, суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання Апелянта на те, що за своїм змістом та суттю поняття кредитного договору не є тотожним поняттю іпотечного договору, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №3795-VI, а тому приписи останнього не можуть бути застосовані до умов іпотечного договору, з огляду на наступне.

Виходячи з комплексного аналізу положень глави 49 Цивільного кодексу України застава є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, а іпотека одним із видів застави. Отже, іпотечний договір №PCL-0АQ/025/2007 був укладений на підставі кредитного договору і є способом забезпечення виконання останнього.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дій Відповідача стосовно винесення акта уцінки предмета іпотеки відповідно до приписів ст. 49 Закону №898-IV із змінами, внесеними Законом №3795-VI.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно приписів ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання акту недійним, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.