Постанова № 33678990, 25.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2013 р. №820/7061/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова , з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова суму простроченої заборгованості зі сплати фінансових санкцій в сумі 170,00 грн. на р/р256063122095 в ВАТ ХОУ "Ощадний банк України", МФО 351823, ЄДРПОУ 22682342.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.11.2012 року було складено акт №277 про несвоєчасне подання індивідуальних відомостей про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку. За несвоєчасне подання звіту за 2008 рік було прийнято рішення від 24.12.2012 року № 3869/08 про застосування фінансової санкції у розмірі 170,00 грн. Позивач обґрунтовує правомірність прийняття вказаного рішення посиланням на норми абз. 6 п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Станом на 01.08.2013 року сума заборгованості по сплаті фінансових санкцій відповідачем не сплачена і складає 170,00 грн.

Відповідачу було направлено, за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано надати заперечення на позов. Однак зазначена ухвала не була ним отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується конвертом з відміткою "за закінченням терміну зберігання", який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, з дотриманням принципу офіційного з'ясування обставин справи, передбаченого ст. 11 КАС України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-УІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинний до 01.01.2011р.), за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20% зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова 07.02.2012 року було складено акт №277 про несвоєчасне подання індивідуальних відомостей про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку, яким встановлено, що позивачем звіт до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2008 рік фактично здано 19.11.2012 року при кінцевому терміні звітування 01.04.2009, що є порушенням пп. 1 п. 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. N 7-6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за № 1000/9599.

З викладених в рішенні від 19.12.2012 року Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду скарги обставин вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова було прийнято рішення № 3416/08 від 19.11.2012 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України, яким до відповідача були застосовані фінансові санкції у сумі 2985,09 грн. з яким відповідач не погодився.

Рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова № 3416/08 від 19.11.2012 року було скасовано рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду скарги від 19.12.2012 року та зобов'язано Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова винести нове рішення про застосування фінансової санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством в розмірі 170 грн.

Таким чином, начальником УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова прийняте рішення № 3869/08 від 24.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України, яким до відповідача були застосовані фінансові санкції у сумі 170,00 грн., відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.

Зазначене рішення було направлено відповідачу, однак лист повернувся за закінченням терміну зберігання.

Щодо правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій рішенням УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 3869/08 від 24.12.2012 року, суд зазначає наступне.

Закон України від 09.07.2003р. № 1058-УІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

З 01 січня 2011 року набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464, пп. й) п. 12 ч. 11 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено, що у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" частини першу - дев'яту статті 106 виключено.

Відповідно до абзацу 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності з 1 січня 2011 р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства, що регулює порядок надання до органів Пенсійного фонду обов'язкової звітності, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначив зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені не чинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З тлумачення вказаних норм закону вбачається, що пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає можливість стягнення відповідачем фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, але не надає повноважень нараховувати такі санкції після 01.01.2011 року.

В даному випадку, відповідач прийняв оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій вже після 01.01.2011 року.

З наведених законодавчих норм вбачається, що позивачем протиправно винесено рішення № 3869/08 від 24.12.2012 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2008 р. на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-УІ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Вказана позиція відповідає вимогам рішення Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання рішень протиправними, яке відповідно до ст. 224-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Така ж позиція підтверджена в ухвалах Вищого Адміністративного Суду України від 15.05.2013р. у справі № К/9991/33245/12, від 15.05.2013р. у справі № К/9991/66641/12, від 19.03.2013р. у справі № К/9991/58086/12 та постанові ВАСУ від 17.07.2013р. у справі № К/800/21792/13.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не довів правомірності винесення рішення № 3869/08 від 24.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України за 2008 рік, яким до відповідача були застосовані фінансові санкції у сумі 170,00 грн., а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волошин Д.А.