Постанова № 33678787, 23.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/950/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.,

при секретарі - Таратунській О.В.

за участю: представників відповідача - Павлової В.О., Станкової І.Б. (за довіреністями),

позивач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський», позивач) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Приморському районі, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021503 від 08.01.2013 року та № 0000031503 від 08.01.2013 року.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку плати за землю (земельного податку) ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський», за результатами якої складено акт № 7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати плати за землю (земельний податок)» та вказаним актом встановлено порушення з боку позивача терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 ПК України. Відтак, на підставі зазначеного, як вказує позивач в адміністративному позові, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті податкове повідомлення-рішення №0000021503 від 08.01.2013 р., яким ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від суми сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 107726 грн. 11 коп. та податкове повідомлення-рішення №0000031503 від 08.01.2013 р., яким ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 35610 грн. 89 коп.

Проте, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000021503 від 08.01.2013 р. та №0000031503 від 08.01.2013 р. є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для їх прийняття. Так, позивач посилається на порушення з боку відповідача ряду приписів законодавства щодо процедури проведення перевірок та зазначає, що до початку проведення перевірки ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» не отримувало жодних запитів, повідомлень чи листів, на підставі чого, на думку позивача, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби порушено приписи ст. 79 Податкового кодексу, й, отже, порушено процедуру проведення перевірки.

Таким чином, враховуючи порушення податковим органом процедури проведення перевірки, чим порушено права позивача, ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено перевірку позивача за 2011, 2012 року з дотриманням вимог законодавства щодо плати за землю (земельний податок), якою встановлено, що платником порушено терміни сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з плати за землю протягом строків, визначених п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд у своїх запереченнях відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач в судове засідання 18.09.2013 року не з'явився, судом належним чином повідомлявся про час, місце та дату судового засідання. Разом з тим, представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський», у зв'язку із чим згідно положень ст.128 КАС України, справа розглядалась за відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні 18.09.2013 року судом згідно ст.55 КАС України в порядку правонаступництва здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на його правонаступника - державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Представники відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов, на надані докази та пояснення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.03.2003 року за № 15561200000008269 (т.1 а.с.21).

Згідно довідки про взяття на обік платника податків від 11.07.2012 року № 2030, ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" взятий на облік як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 04.04.2003 року № 8320 (т.1 а.с.20), та, як встановлено судом, позивач є платником земельного податку з юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі ст.ст.75,76 та 86 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати позивачем плати за землю (земельний податок) за 2011, 2012 р.р., за результатами якої складено акт № 7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 року «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати плати за землю (земельний податок)» (т.1 а.с.203-206).

Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено, що ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" порушено терміни сплати земельного податку протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України за податковою звітністю ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" (звітні податкові розрахунки по земельному податку, уточнюючі податкові розрахунки земельного податку, уточнюючі податкові декларації з плати за землю, звітні податкові декларації з плати за землю), перелік яких із зазначенням терміну прострочення погашення зобов'язань наведено в акті перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки № 7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000021503, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, а саме за затримку на 100 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання, що становить 107726 грн. 11 коп. (т.1 а.с.8) та податкове повідомлення-рішення за № 0000031503, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, а саме за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % , що становить 35610 грн. 89 коп. (т.1 а.с.9).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, посилаючись на порушення з боку відповідача процедури проведення перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Основним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вже зазначено судом, посадовою особою відповідача перевірка відносно своєчасності сплати позивачем плати за землю проведена на підставі ст.ст. 75, 76, 86 Податкового кодексу України, що вбачається з акту перевірки.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, суд зазначає, що ст.76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

На підставі п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Водночас, згідно п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Тобто, виходячи із системного аналізу наведених норм, камеральна перевірка передбачає лише дослідження податкової звітності та проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку. При цьому, податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платників податків до початку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в приміщенні органу державної податкової служби здійснено перевірку ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" своєчасності сплати позивачем плати за землю на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку за 2011-2012 роки.

В свою чергу, представник відповідача, яка безпосередньо здійснювала перевірку у судовому засіданні зазначила, що нею фактично проведено камеральну перевірку податкових декларацій (розрахунків) платника з земельного податку ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" за період 2011-2012 р.р., й відтак, жодних запитів для надання будь-яких документів до ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" не направлялось, а також, податковим органом не приймалось рішення для проведення перевірки.

Отже, як вбачається з викладеного, відповідачем фактично проведено камеральну перевірку звітності позивача.

Водночас, представник відповідача, яка безпосередньо здійснювала перевірку посилалася на те, що при оформленні акту перевірки № 7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. нею помилково зазначено про проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати плати за землю (земельний податок).

Тобто, з наведеного вбачається, що податковим органом було допущено помилку в назві акту № 7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. та помилково зазначено дані щодо проведення документальної невиїзної перевірки замість камеральної.

Відтак, враховуючи наведене, зважаючи на те, що перевірка своєчасності сплати позивачем плати за землю (земельний податок) була проведена відповідачем лише на підставі даних, зазначених в податкових деклараціях (розрахунках), що надавались позивачем до податкового органу, суд не бере до уваги посилання позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки, що виразилось у не направленні позивачу листів на витребування документів, наказу та повідомлення про проведення перевірки, оскільки відповідачем фактично було проведено камеральну перевірку, проведення якої не передбачає спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, та витребування будь-яких документів від платників податків.

Разом з цим, суд вважає, що помилка в акті перевірки щодо зазначення «документальної невиїзної перевірки» замість «камеральної перевірки» не є підставою для скасування оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, посилаючись в обґрунтування своїх позовних вимог лише на порушення з боку відповідача процедури проведення перевірки та на недоліки акту перевірки.

Так, суд зазначає, що обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Акт перевірки № 7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує для позивача певні правові наслідки, оскільки сам акт не встановлює для позивача будь-яких обов'язків. Складання акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Правові наслідки для платника податків несе акт індивідуальної дії - рішення, прийняте уповноваженою особою податкового органу, - податкове повідомлення-рішення. Саме податкове повідомлення-рішення як акт індивідуальної дії має вплив на права та обов'язки платника податків

При цьому, суд зважає на те, що сам собою факт складання акту перевірки, навіть з допущенням в ньому помилки в найменуванні, не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Так, проведення перевірки, за результатами якої складається акт перевірки, є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, а результати таких перевірок реалізуються шляхом прийняття відповідних рішень, зокрема, податкових повідомлень-рішень.

В даному випадку предметом позову є саме податкові повідомлення-рішення № 0000021503 від 08.01.2013 року та № 0000031503 від 08.01.2013 року.

Водночас, в межах заявленого адміністративного позову, позивачем не оскаржується порядок проведення перевірки, дії посадових осіб щодо дотримання процедури її проведення, як і не оскаржуються дії щодо складання акту перевірки.

Відтак, оскільки предметом даного позову є саме податкові повідомлення-рішення № 0000021503 від 08.01.2013 року та № 0000031503 від 08.01.2013 року, дослідженню судом підлягає факт правомірності винесення відповідачем оскаржуваних рішень за виявлені порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" за період 2011-2012 р.р. подано до податкового органу податкову звітність з плати за землю (земельний податок), а саме, звітні податкові розрахунки по земельному податку, уточнюючі податкові розрахунки земельного податку, уточнюючі податкові декларації з плати за землю, звітні податкові декларації з плати за землю із додатками до них (т.1 а.с.34-110, т.1 а.с.212-250, т.2 а.с.1-52).

Разом з цим, суд зазначає, що ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" в адміністративному позові не спростовує те, що податкові зобов'язання позивача з плати за землю визначені підприємством самостійно та були сплачені ним несвоєчасно. Крім того, надана позивачем в якості додатків до позову податкова звітність з плати за землю та надана відповідачем звітність свідчить про беззаперечний факт її подання ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» до податкового органу.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.156 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, як вбачається з акту перевірки та підтверджується обліковою карткою платника земельного податку - ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" станом на 31.12.2011 року та 31.12.2012 року, останнім сплачено податкові зобов'язання з земельного податку із порушенням граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно звітних податкових розрахунків по земельному податку, уточнюючих податкових розрахунків земельного податку, уточнюючих податкових декларацій з плати за землю, звітних податкових декларацій з плати за землю за 2011 -2012 роки із затримкою до 30 календарних днів у розмірі 356108,83 грн., та із затримкою більш, ніж 30 календарних днів - 538630,55 грн.

Водночас, судом не береться до уваги посилання представника позивача у наданих поясненнях в заяві про залучення додаткових доказів від 03.06.2013 року на те, що у позивача наявні дві копії акту №7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. із зазначенням у них різних даних, які не відповідають здійсненим розрахункам, з огляду на наступне. Так, позивачем надані лише дві ксерокопії цього акту, з яких вбачається, що в однієї із ксерокопій акту на початку другої сторінки відсутня графа з порядковим номером «№2». При цьому, у судовому засіданні представниками відповідача до суду надано оригінал акту перевірки, з якого вбачається наявність усіх граф та відповідність встановлених у ньому сум штрафних санкцій тим, що визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються позивачем. Належним чином засвідчена копія вказаного акту була надана відповідачем для залучення до матеріалів справи та міститься у ній (т.1 а.с.203-206). З дослідженого судом акту вбачається, що на одній із ксерокопій цього акту, наданого позивачем, не в повному обсязі зроблено копію другої сторінки цього акту, на що також було зауважено представником відповідача в судовому засіданні.

Разом з цим, позивачем також надано до суду ксерокопію акту №7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р. із зазначенням у ньому підряд двох граф із порядковими номерами « 1». При цьому, як зазначила перевіряюча у судовому засіданні, вказаний акт дійсно було надіслано на адресу відповідача, та в ньому при роздрукуванні помилково «продубльовано» підряд дві графи із порядковими номерами « 1», у зв'язку із чим позивачем було отримано належну копію акту №7488/15-3/32432486 від 06.12.2012 р., ксерокопію якого без наявності графи з порядковим номером «№2» було надано до суду з боку позивача.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, з досліджених в судовому засіданні облікових карток відповідача як платника земельного податку (т.1 а.с.162-186) вбачається, що позивачем сплата земельного податку за 2011-2012 роки була здійснена із порушенням строку, визначеного п.287.3 ст.287 ПК України.

При цьому, позивачем не надано до суду жодних доказів, які б спростовували доводи відповідача щодо прострочення терміну сплати позивачем податкового зобов'язання по земельному податку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, в ході розгляду справи представник відповідача довів суду, з посиланням на відповідні положення законодавства та на надані докази, необґрунтованість позовних вимог дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, оскільки позивачем порушено граничні строки сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по земельному податку, суд дійшов висновку, що позов дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" є необґрунтованим та безпідставним, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,14,71,72,79,86,94,103,128,158 - 163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021503 та № 0000031503 від 08.01.2013 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23 вересня 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко

У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000021503 та № 0000031503 від 08.01.2013 року - відмовити.

23 вересня 2013 року.