Постанова № 33678721, 16.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. Справа №805/12180/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:44

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Ступак А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 170,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним винесено рішення від 29.05.2013 року №613/12 про застосування до відповідача штрафної санкції за неподання звітності у розмірі 170,00 грн.

Також позивач вказує на те, що ним на адресу відповідача був направлений акт №253 від 23.05.2013 року, а також рішення про застосування штрафної санкції №613/12 від 29.05.2013 року на суму 170,00 грн., однак конверт з актом та рішенням у зв'язку з закінченням терміну зберігання був повернутий разом із повідомленням про не вручення адресату.

Отже, заборгованість відповідача із сплати єдиного внеску та штрафної санкції станом на 29.07.2013 року складає 170,00 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість з єдиного внеску у розмірі 170,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь - яких заперечень та клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, актом №253 від 23.05.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не надано звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішенням позивача №613/12 від 29.05.2013 року до відповідача за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за квітень 2013 року застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Вищевказане рішення про застосування штрафних санкцій та акт №253 від 23.05.2013 направлені позивачем на адресу відповідача, однак були повернуті у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Як вбачається з розрахунку фінансової санкції фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, відповідач має заборгованість за неподання, несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України за штрафною санкцією у розмірі 170,00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності - є платниками єдиного внеску.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент звернення позивача до суду, передбачено, що пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 зазначеного Закону, в редакції чинній на момент звернення позивача до суду, встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Таким чином, недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також заборгованість зі сплати штрафних санкцій підлягають примусовому стягненню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 170,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області заборгованість за штрафною санкцією у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп., яку перерахувати на р/р 37199101000564, код банку 834016, ЄДРПОУ 37755477.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16.09.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 20.09.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.