Постанова № 33678706, 16.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. Справа №805/12065/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Алюніній Г.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі

Донецької області

Про визнання неправомірними дій та скасування вимоги, відшкодування моральної шкоди

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 13 липня 2013 року)

від відповідача: Долгіх Д.А. (дов. № 8788/06-136/4 від 9 вересня 2013 року)

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги № 145 від 05 серпня 2013 року про сплату недоїмки в розмірі 2 388,06 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача з нарахування єдиного внеску та оскаржувана вимога не відповідають статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI, що набрав чинності 06 серпня 2011 року. Положення наведеної статті звільняють від обов'язку щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску за себе фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній систем оподаткування та є пенсіонерами за віком.

Разом із позовом позивач надав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії вимоги № 145 про сплату недоїмки від 05 серпня 2013 у розмірі 2 388,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі та надала заяву, в якій просила не розглядати клопотання про застосування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування необґрунтованості прозову та правомірності нарахування єдиного внеску та прийнятої управлінням вимоги відповідач посилався на абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно якого фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Пунктом 4.6.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року визначено, що платники єдиного внеску сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, є фізичною особою-підприємцем, 07 лютого 2007 року зареєстрований Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області, номер запису про державну реєстрацію 2 238 000 0000 001057, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 8). Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області.

3 червня 2013 року та 22 липня 2013 року відповідачем в картці особового рахунку позивача відображено нарахування єдиного внеску в загальній суму 2 238,06 грн. за 1-й та 2 квартал 2013 року.(арк. справи 25-26). 05 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області сформовано вимогу № Ф 145 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 2 238,06 грн. (арк. справи 6 ).

28 серпня 2013 року в картці особового рахунку відповідачем відображено зменшення суми єдиного внеску на 1 194,03 грн. у зв'язку скасуванням вимоги відповідача № 145 від 3 червня 2013 року про сплату недоїмки в сумі 1194,03 грн. постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року по справі 805/8632/13-а. Станом 13 вересня 2013 року недоїмка відповідача складає 1 194,03 грн.

Правомірність визначення відповідачем недоїмки позивача за єдиним внеском, наявність підставі для відображення наведеної недоїмки в картці особового рахунку та для формування вимоги є спірним питанням цієї справи.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені в Законі України від 8 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464), який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону № 2464 вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та нарегулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках,передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункту 2 частини 1 статті 1 Закону 2464)

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 4 Закону 2464, крім інших, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Згідно підпункту 3 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону 2464 фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка на суми, самостійно визначені, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування". Зазначений Закон набрав чинності 06 серпня 2011 року.

Таким чином, стаття 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06 серпня 2011 року, виключає з числа платників єдиного соціального внеску фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком та отримують пенсію або соціальну допомогу, окрім випадків добровільної участі цих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представником відповідача, позивач з 28 лютого 2011 року отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 (арк. справи 11) та згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 з 01 квітня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, що свідчить про наявність підстав для звільнення позивача від нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджено призначення позивачу пенсії за віком та оподаткування доходів від здійснюваної підприємницької діяльності на умовах спрощеної системи оподаткування та враховуючи відсутність в частині 4 статті 4 Закону № 2464 застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах, суд дійшов до висновку про те, що в позивача відсутній обов'язок здійснювати нарахування та сплату єдиного соціального внеску. З цього приводу суд не бере до уваги посилання позивача на абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону № 2464 та п. 4.6.2. Постанови Правління пенсійного фонду України Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно приписів частини 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган пенсійного фонду у порядку, за формою і в за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з підпунктом б пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663) органи пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у разі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. В такому випадку вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу та надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

З наведеного вище виходить, що в особовому рахунку позивача відповідачем безпідставно відображено нарахування єдиного соціального внеску в сумі 1 194,03 грн. за період з квітня по червень 2013 року, що свідчить про відсутність підстав для формування відповідачем вимоги. Окрім іншого, безпідставність прийняття вимоги за наслідком нарахування єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. за 1 квартал 2013 року встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року по справі №805/8632/13-а.

З огляду на таке позовні вимоги про визнання неправомірними дій та скасування вимоги № 145 від 05 серпня 2013 року про сплату недоїмки в розмірі 2 388,06 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 5 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діяннями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів зазнання ним моральних страждань, спричинення діями відповідача шкоди та існування причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями та діями відповідача.

За таких обставин, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди та не надано належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги № 145 від 05 серпня 2013 року про сплату недоїмки в розмірі 2 388,06 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., -задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області № 145 від 05 серпня 2013 року про сплату недоїмки в розмірі 2 388,06 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 18 вересня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.