Постанова № 33678611, 23.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 920/768/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Зякуна С.О.(копія дов.№10-19/17-Д/119 від 02.07.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" (вх.№1934 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року по справі №920/768/13 (суддя Соп`яненко О.Ю.),

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Косівщина, сумський район, Сумська область,

до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м.Суми

про скасування протоколу засідання комісії від 04.04.2013р., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року по справі №920/768/13 (суддя Соп`яненко О.Ю.) в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено. Позов задоволено частково. Скасовано протокол засідання комісії філії "Сумське МРВЕ" Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м.Суми, вул. Д.Коротченка,7; код 23293513) від 04.04.2013 року по розгляду акту про порушення № 069212 від 20.03.2013 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м.Суми, вул. Д.Коротченка,7; код 23293513) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (42342, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) 1147 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору (а.с.67-а.с.72).

ПАТ "Сумиобленерго" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року по справі №920/768/13 в частині скасування протоколу засідання комісії філії "Сумське МРВЕ "ПАТ "Сумиобленерго" від 04.04.2013р. по розгляду акту про порушення №069212 від 20.03.13р. і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на те, що рішення винесено судом першої інстанції при порушенні норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні 17.09.2013р. підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги Акт №069212 від 20.03.2013р.про порушення «Правил користування електроенергією», як доказ порушення позивачем вказаних правил, а також, на думку апелянта, не враховано п.2.1 Методики визначення обсягів та вартості електричної енергії, а також п.п.3.2, 3.3 Правил користування електроенергією». Крім того, відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не дослідив чи є вказаний протокол за своїми ознаками актом, що має обов'язковий характер для учасників правовідносин і може бути оскаржений в суді, чи є документом, який фіксує факт проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил, відображає прийняте нею рішення в порядку п.6.42 Правил, але сам по собі не створює будь-яких процесуальних наслідків для сторін та може досліджуватись судом як один з доказів на загальних підставах.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2013р. про відкладення розгляду справи, яку ФОП ОСОБА_2 отримав 07.08.2013р., про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вважає, що не з'явлення позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду в даному судовому засіданні апеляційної скарги ПАТ "Сумиобленерго" на рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року у даній справі.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на п.3.2, 10.2 Правил користування електричною енергією, зазначає, що прилад обліку електроенергії розташований не в приміщенні магазину позивача, до лічильника мають доступ треті особи, зовнішня пломба на електролічильнику пошкоджена не була, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що зникнення та пошкодження пломб на електролічильнику №7199527 виникли в результаті дій чи бездіяльності позивача. Також вказує на інші обставини, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу. Просить суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на апеляційну скаргу доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 488с, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього. Постачання електроенергії здійснювалося до магазину позивача у АДРЕСА_2 (а.с.9-а.с.12).

Згідно з договором оренди №1/7 від 01.08.2009р., який укладений між ПП ОСОБА_4 (орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (орендар), останній орендував приміщення магазину по АДРЕСА_3 (а.с.23 -а.с.25).

Відповідно до додаткової угоди №488с/4 до договору №488с від 18.01.2010 договір доповнено додатками 3.1, 6, 7, 8, 12, 13 від 18.01.2010 року з таким об'єктом споживача - магазин за адресою: АДРЕСА_3, з номером лічильника 074787080229778. Згідно із змінами № 1 від 01.08.2011 р. до додаткової угоди № 488с/4 від 18.01.2010р. термін дії договору та додатків до нього визначений до 31.12.2011р., до 01.01.2013р. вважається щорічно продовженим на рік за відсутності заяви сторін про розірвання договору або перегляд, а з 01.01.2013 р. термін дії договору та додатків встановлюється до 31 липня 2013 р. з можливістю подальшої пролонгації.

Згідно з Актом технічної перевірки трифазних розрахункових засобів обліку електричної енергії від 19.03.2010 р. на об'єкті позивача був встановлений новий лічильник електроенергії із № 7199527.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 березня 2013р. представниками ПАТ "Сумиобленерго" в присутності споживача - ФОП ОСОБА_2, була проведена перевірка засобу обліку електричної енергії магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, і встановлено: зрив пломби постачальника електроенергії №54605496, встановленої на кришці клемника електролічильника №7199527 та зрив пломби держповірки ІІІ 10 LРУ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 8 від 31.07.1996р., був складений Акт №069212 про порушення (а.с.26). Зазначений Акт був підписаний ОСОБА_2, який в судовому засіданні зазначив про те, що його підпис в графі «з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа» свідчить про те, що позивач був ознайомлений з актом, а не про те, що був згоден з фактом порушення, яке зафіксовано в акті.

Під час перевірки лічильник електричної енергії був знятий та направлений на експертизу, про що складено Акт - повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 20.03.13р. (а.с.27).

За результатами проведеної експертизи встановлено, що лічильник №7199527 типу ЛТЕ1.03 не придатний для подальшої експлуатації та зазначено, що зниження показників лічильника здійснювалось за рахунок впаяного в електронну схему лічильника дистанційного управління.

Зважаючи на дане порушення, відповідно до п.4.2.3 договору про постачання електричної енергії № 488с та п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії комісією по розгляду Акту про правопорушення, було прийнято рішення проводити розрахунок по дозволеній потужності, що зазначена в договорі, за формулою 2.4. Методики, за період 6 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Вказане рішення було оформлене протоколом від 04.04.2013 року. Позивачу був виставлений рахунок для оплати 61708 грн. 75 коп.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуваний позивачем протокол не створює будь-яких процесуальних наслідків та не може бути оскаржений в суді, то колегія суддів не погоджується з таким твердженням апелянта, виходячи з наступного.

В п.3 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії» від 30.12.2011 №01-06/1872 зазначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недорахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про постанови Верховного Суду України», прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» зазначено: «у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання:- рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

Згідно з частиною другою статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Аналогічна позиція зазначена в постановах Вищого господарського суду України №2-15/1783-2009 від 29.11.2010р., №2-29/1638-2010 від 27.10.2010р., постанові Верховного Суду України №2-24/912-2010 від 04.04.2011р.

Водночас право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил.(постанова Вищого господарського суду України від 30.05.2011 N5002-26/6135-2010. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 N 2-28/2397-2010.

Таким чином, оформлене протоколом від 04.04.2013р. рішення комісії по розгляду акту про порушення №069212 від 20.03.2013р. є оперативно-господарською санкцією і може бути оскаржено лише в судовому порядку. Тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав і законних інтересів відповідає вимогам частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що договір на постачання електроенергії укладено з позивачем, тому саме ОСОБА_2 має нести відповідальність за договором, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 4.2.3 договору про постачання електричної енергії № 488с від 13.07.07р. визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Отже, з урахуванням умов вказаного договору, донарахування недоврахованої електричної енергії відповідачем, згідно з вищезазначеною Методикою, можливо лише у разі дій або бездіяльності споживача, що призвели до зміни показників обліку.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 20.03.2013р. представниками ПАТ "Сумиобленерго" в присутності споживача ФОП ОСОБА_2 була проведена перевірка та складено Акт про порушення, відповідно до якого встановлено: зрив пломби постачальника електроенергії №54605496, встановленої на кришці клемника електролічильника №7199527, та зрив пломби держповірки ІІІ 10 LРУ.

Пунктами 3.31-3.33 Правил користування електричною енергією встановлено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою енергопостачальника.

При пломбуванні оформляється акт про пломбування. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Встановлення вказаних пломб та передача їх на збереження ОСОБА_2, підтверджується Актом про пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії від 25.05.12 р., яким визначені місця встановлення пломб: шафа обліку - № 54605497; клемник електролічильника через гвинт держповірки - №54605496; індикатор магнітного поля на лічильнику №7199527 - СОЕ М 7173027, СОЕ М 713036, СОЕ М 713040.

У складеному працівниками ПАТ "Сумиобленерго" 20.03.2013р. Акті про порушення зазначено, що на лічильнику №7199527 пломба постачальника електроенергії № 54605496 відсутня, пломба про повірку приладу обліку ІІІ 10 LРУ - зірвана, індикатори магнітного поля на лічильнику СОЕ М 7173027, СОЕ М 713036, СОЕ М 713040 - пошкоджені.

Відповідно до п. 3.1 Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

В Акті №075 проведення експертизи лічильника електроенергії від 04.04.2013р. зазначено, що пошкоджена пломба СОЕ № 06830801 та пошкоджена пломба лічильника 2010/3.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана в Акті про порушення від 20.03.2013р. як зірвана пломба про повірку приладу обліку ІІІ 10 LРУ, позивачу на збереження згідно з Актом від 25.05.2012р. не передавалася, дані щодо наявності чи відсутності пломб на електролічильнику №7199527 в Акті № 075 проведення експертизи лічильника не відповідають даним, вказаним в Акті про порушення від 20.03.2013р.

Матеріалами справи та наданими відповідачем доказами не підтверджується, що зникнення та пошкодження пломб на електролічильнику № 7199527 виникли в результаті дій чи бездіяльності позивача.

Відповідно до п.3.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Підпунктами 21, 26 пункту 10.2 Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо причетності позивача ОСОБА_2 до порушення Правил користування електричною енергією відсутні. Прилад обліку електроенергії розташований не в приміщенні магазину ОСОБА_2, до лічильника мають доступ треті особи, зовнішня пломба на електролічильнику не пошкоджена, що вбачається з фотознімків, наданих суду позивачем в додатках до заперечень до апеляційної скарги (а.с.92-96).

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено того факту, що саме позивач причетний до втручання в лічильник та до зриву пломб на ньому.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інших обґрунтувань, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Сумської області та задоволення апеляційної скарги, апелянтом не наведено.

До того ж в своїх поясненнях до справи від 13.09.2013р. відповідач посилається на зрив пломби за №ІІІ 10 4РУ, про яку взагалі не велась мова в суді першої інстанції.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині скасування рахунку філії "Сумське МРВЕ" ПАТ "Сумиобленерго" № 11/1 від 04.04.2013 р. на загальну суму 61708 грн. 75 коп., то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Сумської області про те, що позивачем обраний спосіб захисту, який не передбачений приписами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Сумиобленерго" вчиняти будь-які дії по відключенню (припиненню) від електропостачання нежитлового приміщення магазину ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 до вирішення спору по суті у зв'язку з його необґрунтованістю та не доведеністю позивачем необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи ПАТ «Сумиобленерго», викладені в апеляційній скарзі, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, тому рішення господарського суду Сумської області від 27 травня 2013 року по справі №920/768/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року по справі №920/768/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.09.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.