Рішення № 33678602, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13488/13 17.09.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Дуда Людмили Миколаївни

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»

2. Фізичної особи-підприємця Кушнір Ганни Валеріївни

про стягнення 6 588,73 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились.

Обставини справи:

Фізична особа підприємець Дуда Людмила Миколаївна (надалі також - позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кушнір Ганни Валеріївни (надалі також - відповідач-2) суми заборгованості в розмірі 5 923,37 грн., з яких основний борг - 4 442,75 грн., пеня - 307,53 грн., 3% річних - 62,40 грн. та штраф - 1 110,69 грн., а з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн» (надалі також - відповідач-1) суми поруки в розмірі 500,00 грн.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було уточнено позовні вимоги та заявлено до стягнення з відповідача-2 суму заборгованості в розмірі 980,62 грн., з яких пеня - 307,53 грн., 3% річних - 62,40 грн. та штраф - 610,69 грн., а з відповідача-1 суму поруки в розмірі 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань за Договором поставки №ОДч0000028 від 03.01.2013р. перед позивачем. Оскільки відповідач-2 добровільно не погасив наявну заборгованість, а також враховуючи те, що за його зобов'язаннями між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір поруки №25/04/13-04Ю від 25.04.2013р. з лімітом відповідальності в 500,00 грн., позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачі відзиву на позовну заяву до суду не надали, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою від 18.07.2013р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Морозовим С.М., їй присвоєно №910/13488/13 та розгляд справи призначено на 13.08.2013р.

В судовому засіданні 13.08.2013р. в справі було оголошено відкладення до 10.09.2013р. у зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. матеріали справи №910/13488/13 у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці були передані для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою від 10.09.2013р. суддею Котковим О.В. матеріали справи №910/13488/13 були прийняті до свого провадження, розгляд призначено на 17.09.2013р.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 16.09.2013р. матеріали справи №910/13488/13 у зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки були передані йому для розгляду.

Ухвалою від 16.09.2013р. суддею Морозовим С.М. матеріали справи №910/13488/13 були прийняті до свого провадження, розгляд призначено на 17.09.2013р.

В судове засідання представники сторін не з'явились.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2013р. між позивачем (постачальник) та відповідачем-2 (покупець) було укладено Договір поставки №ОДч0000028 (далі - Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого паозивач зобов'язався поставити та передати відповідачу-2 текстильну продукцію (далі - товар), а відповідач-2 зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах визначених у цьому Договорі.

Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається у відповідних накладних та/або в рахунках-фактурах позивача, які є невід'ємними частинами даного Договору. Загальна вартість отриманого товару за Договором визначається на підставі підписаних відповідних накладних та/або рахунків-фактур (п. 3.1. Договору поставки).

Моментом (час) прийому-передачі товару за Договором вважається підписання відповідної видаткової накладної представниками сторін. (п. 4.2. Договору поставки).

Відповідно до п. 10.1. Договору поставки, він набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.

Як встановлюється матеріалами справи, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу-2 товар на загальну суму 9 592,75 грн., що підтверджується видатковою накладною №Одч00000146/7 від 25.02.2013р., яка підписана представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.2. та п. 3.3. Договору поставки, розрахунки за даним Договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури. Датою здійснення платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Усі розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України. (п. 3.4. Договору поставки).

Якщо день платежу за Договором припадає на вихідні чи святкові дні, то днем платежу буде вважатись банківський день, що є попереднім перед таким вихідним чи святковим днем. (п. 3.7. Договору поставки).

Відповідачем було оплачено вартість поставленого товару на суму 6 466,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями прибуткових касових ордерів:

- №ОДч0000310 від 24.04.2013р. на суму 2 050,00 грн.;

- №ОДч0000363 від 14.05.2013р. на суму 1 100,00 грн.;

- №ОДч0000479 від 12.06.2013р. на суму 1 500,00 грн.;

- №ОДч0000553 від 02.07.2013р. на суму 500,00 грн.;

- №ОДч0000625 від 15.07.2013р. на суму 450,00 грн.;

- №ОДч0000681 від 25.07.2013р. на суму 800,00 грн.;

- №ОДч0000726 від 01.08.2013р. на суму 57,78 грн.;

- №ОДч0000813 від 16.08.2013р. на суму 8,87 грн.

Також, відповідачем-2 було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 3 126,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення:

- №ОДч00013 від 02.07.2013р. на суму 1 310,92 грн.;

- №ОДч00018 від 02.07.2013р. на суму 138,23 грн.;

- №ОДч00017 від 02.07.2013р. на суму 441,18 грн.;

- №ОДч00016 від 02.08.2013р. на суму 224,58 грн.;

- №ОДч00015 від 02.08.2013р. на суму 673,74 грн.;

- №ОДч00014 від 02.08.2013р. на суму 337,45 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, вартість здійсненої позивачем поставки повністю відповідачем-2 оплачена на загальну суму 9 592,75 грн. (оплата здійснена в розмірі 6 466,65 грн. + часткове повернення товару на суму 3 126,10 грн.).

25.04.2013р. між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (поручитель) було укладено Договір поруки №25/04/13-04Ю (надалі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач-1 зобов'язується відповідати перед позивачем за несвоєчасне виконання всіх зобов'язань фізичної особи-підприємця Кушнір Ганни Валеріївни (юридична адреса: 67806, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Авангард, 22, 8, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів 2957900400), надалі - боржник, за Договором поставки №ОДч0000028 від 03.01.2013р., укладеного між позивачем та відповідачем-2 в розмірі, передбаченому п. 3.2. Договору.

Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основним договором згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України в визначеній сторонами сумі 500, 00 грн. (п. 3.2. Договору поруки).

Строк дії Договору є безстроковим (п. 8.1. Договору поруки).

24.05.2013р. позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою №24/05/13-04 від 24.05.2013р. щодо сплати 500, 00 грн.

Враховуючи те, що вимоги позивача відповідачами у строк, визначений Договром, у добровільному порядку до подачі до суду позовної заяви задоволені не були, він вирішив звернутись з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

Як зазначалось вище, відповідач-2 повністю розрахувався за отриманий від позивача товар, але з порушення строку проведення такого розрахунку.

Таким чином прострочення сплати вартості товару за видатковою накладною №Одч00000146/7 від 25.02.2013р., з урахуванням тридцятиденної вістрочки платежу відповідно до п. 3.2. Договору, починається з 28.03.2013р.

Отже, згідно викладеного, строк оплати вартості товару відповідачем-2 настав та останнім виконаний з порушення цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання відповідача щодо проведення з позивачем повного розрахунку за отриманий згідно Договору поставки товар виконані неналежним чином.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3. Договору поставки його сторони визначили, що у випадку порушення покупцем п.п. 3.2. та/або 8.1. Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмір 25% від загальної суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такого прострочення. На стягнення пені сторони встановлюють строк позовної давності в три роки.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010р.).

Позивачем нараховано відповідачу-2 штраф у розмірі 610,69 грн. (розмір штрафу під час перебування справи в провадженні позивачем було зменшено на розмір поруки в сумі 500,00 грн., які заявлені до стягнення з відповідача-1), розрахунок якого здійснений від суми заборгованості в розмірі 4 442,75 грн., що не є вірним з огляду на положення п. 6.3. Договору, оскільки станом на день винесення рішення у відповідача-2 перед позивачем відсутня заборгованість, а тому і нарахування 25% штрафу позивачем не повинно здійснюватись.

Отже, позовні вимони про стягнення з відповідача-2 суми штрафу в розмірі 610,69 грн. задоволенню не підлягають.

Також, позивачем нараховано відповідачу-2 307,53 грн. пені та 62,40 грн. 3% річних.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, судом виявлено, що при його здійснені позивачем допущено помилку при підрахунку кількості днів прострочення.

Тому, сума пені, яка підлягає до стягненню з відповідача-2 за невиконання останнім умов оплати товару за Договором, нараховується наступним чином:

- 9 592,75 грн. (сума боргу) * 27 (кількість днів прострочки з 28.03.2013р. по 23.04.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 106,44 грн.;

- 7 542,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 2 050,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000310 від 24.04.2013р.) * 20 (кількість днів прострочки з 24.04.2013р. по 13.05.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 61,99 грн.;

- 6 442,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 1 100,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000363 від 14.05.2013р.) * 27 (кількість днів прострочки з 14.05.2013р. по 09.06.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 66,72 грн.;

- 6 442,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 1 100,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000363 від 14.05.2013р.) * 2 (кількість днів прострочки з 10.06.2013р. по 11.06.2013р.) * 14,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 5,29 грн.;

- 4 942,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 1 500,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000479 від 12.06.2013р.) * 20 (кількість днів прострочки з 12.06.2013р. по 01.07.2013р.) * 14,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 37,91 грн.;

- 4 442,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 500,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000553 від 02.07.2013р.) * 10 (кількість днів прострочки з 02.07.2013р. по 12.07.2013р.) * 14,0% (подвійна облікова ставка НБУ)/365/100 = 17,04 грн.;

За таких обставин, за порушення відповідачем-2 умов Договору щодо вчасної оплати поставленого товару, за розрахунками суду, з останнього підлягає стягненню пеня в розмірі 295,39 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних, судом виявлено, що при його здійснені позивачем допущено помилку при підрахунку кількості днів прострочення.

Тому, сума 3% річних, яка підлягає до стягненню з відповідача-2 за невиконання останнім умов оплати товару за Договором, нараховується наступним чином:

- 9 592,75 грн. (сума боргу) * 27 (кількість днів прострочки з 28.03.2013р. по 23.04.2013р.) * 3% річних /365/100 = 21,28 грн.;

- 7 542,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 2 050,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000310 від 24.04.2013р.) * 20 (кількість днів прострочки з 24.04.2013р. по 13.05.2013р.) * 3% річних /365/100 = 12,39 грн.;

- 6 442,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 1 100,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000363 від 14.05.2013р.) * 29 (кількість днів прострочки з 14.05.2013р. по 09.06.2013р.) * 3% річних /365/100 = 15,35 грн.;

- 4 942,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 1 500,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000479 від 12.06.2013р.) * 20 (кількість днів прострочки з 12.06.2013р. по 01.07.2013р.) * 3% річних /365/100 = 8,12 грн.;

- 4 442,75 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 500,00 грн. за касовим ордером №ОДч0000553 від 02.07.2013р.) * 10 (кількість днів прострочки з 02.07.2013р. по 12.07.2013р.) * 3% річних/365/100 = 3,65 грн.;

За таких обставин, за порушення відповідачем-2 умов Договору щодо вчасної оплати поставленого товару, за розрахунками суду, з останнього підлягає стягненню 3% річних в розмірі 60,79 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в справі №910/13488/13 про стягнення з відповідача-2 сум пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми пені в розмірі 295,39 грн. та суми 3% річних в розмірі 60,79 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем-2 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати суми основного боргу в строки передбачені умовами Договору.

У свою чергу, як зазначалось вище, відповідач-1 виступив поручителем за зобов'язаннями відповідача-2 перед позивачем.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 ЦК України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (стаття 556 ЦК України).

Таким чином, зі змісту зазначених норм випливає, що Договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, може бути зміна кредитора, а не заміна боржника у зобов'язанні.

Враховуючи наведене, однією із сторін договору поруки не обов'язково має бути боржник і такий договір не потребує волевиявлення останнього.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами укладено Договір поруки вже після настання строку виконання зобов'язань за Договором поставки. Вказана дія нормами ЦК України, якими врегульовано порядок укладення договорів цього виду, не заборонена. Більш того, за загальним правилом, як і інші способи забезпечення виконання зобов'язань, договір поруки забезпечує дійсне зобов'язання (ст. 548 ЦК України). Тобто на момент укладення договору поруки вже має існувати основне зобов'язання, або вони укладаються одночасно.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 31.05.2011р. у справі №33/303-10.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи обмеження відповідальності поручителя за Договором поруки сумою в розмірі 500,00 грн. та відсутність положень про додаткову відповідальність поручителя, відповідачі мають перед позивачем відповідати солідарно в межах ліміту відповідальності поручителя в розмірі 500, 00 грн.

З цих підстав суд задовольняє позовні вимоги на суму 856,18 грн., з якої до солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає сума в розмірі 500,00 грн., а з відповідача-2 підлягає стягненню сума пені в розмірі 295,39 грн. та сума 3% річних в розмірі 60,79 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру заявлених до них позовних вимог з урахуванням розміру задоволених судом.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кушнір Ганни Валеріївни (67806, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Авангард, 22, 8, ідентифікаційний номер 2957900400) на користь Фізичної особи-підприємця Дуди Людмили Миколаївни (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 2, квартира 89, ідентифікаційний номер 3055717086) 295,39 грн. (двісті дев'яносто п'ять гривень 39 копійок) пені, 60,79 грн. (шістдесят гривень 79 копійок) 3% річних та 413,88 грн. (одну тисячу триста п'ятдесят сім гривень 87 копійок) судового збору.

3. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кушнір Ганни Валеріївни (67806, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Авангард, 22, 8, ідентифікаційний номер 2957900400) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн» (03039, м. Київ, вулиця Кіровоградська, будинок 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 35756306) на користь Фізичної особи-підприємця Дуди Людмили Миколаївни (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 2, квартира 89, ідентифікаційний номер 3055717086) 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн» (03039, м. Київ, вулиця Кіровоградська, будинок 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 35756306) на користь Фізичної особи-підприємця Дуди Людмили Миколаївни (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 2, квартира 89, ідентифікаційний номер 3055717086) 581,01 грн. (сто дев'яносто шість гривень 01 копійку) судового збору.

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.2013р.

Суддя С.М. Морозов