Рішення № 33678547, 24.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.13р. Справа № 904/6085/13За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 807 грн. 44 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Колісник І.І., дов. № 08-03-29/421-12 від 11.09.12р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Дніпроінмед" суму виплаченого страхового відшкодування в розмір 22 807 грн. 44 коп. в порядку регресу, на підставі полісу № ВЕ/6058588.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" його не було своєчасно повідомлено про настання страхового випадку, не надано можливості огляду транспортного засобу, встановлення причин ДТП і розмірів збитків. Крім того, із посиланням на ст. 12 вказаного Закону, вказує що з урахуванням умов полісу № ВЕ/6058588 сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка складає 510 грн. 00 коп. Просив в позові відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.10р. на автодорозі Одеса-Мелітополь сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Дайхатсу» реєстраційний номер Р625ВР31 під керуванням водія Самойлова Олександра Іванович та автомобіля марки «Деу» реєстраційний номер ВТ 7790 АН під керуванням Вахіровського Юрія Петровича.

Відповідно до постанови Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25.10.10р. по справі №3-3376/10 дорожньо-транспортна пригода сталась з вини Самойлова Олександра Івановича, який на перехресті нерівнозначних доріг, перебуваючи на другорядній дорозі, не надав перевагу у русі автомобіля марки «Деу» реєстраційний номер ВТ 7790 АН, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок пригоди транспорті засоби отримали пошкодження.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25.10.10р. по справі №3-3376/10 Самойлова О.І., винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 340 грн.00 коп.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № УБ642880 від 06.11.2009р., цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля «Деу» реєстраційний номер ВТ 7790 АН, застраховано у відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

Таким чином, у Вахіровського Юрія Петровича, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.

Згідно із дослідження №ВТ7790АН-17.09/5 від 17.09.10р., матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Деу» реєстраційний номер ВТ 7790 АН, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 49 833 грн. 52 коп., що підтверджується ремонтною калькуляцією № ВТ7790АН від 15.09.10р.

На підставі заяви Вахіровського Ю.П. про страхову виплату № 23 від 30.08.10р., страхового акту № СТО-10-13879/1 від 11.11.10р., розрахунку страхового відшкодування від 11.11.10р., позивач на виконання умов договору добровільного страхування транспортних засобів № УБ642880 від 06.11.2009р. здійснив страхове відшкодування в розмірі 22 807 грн. 44 коп., що підтверджується відомістю переказів від 26.08.11р. та платіжним дорученням №26470 від 07.12.10р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Самойлова О.І. застрахована у відповідача, що підтверджується полісом №ВЕ/6058588.

Відповідно до зазначеного Полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 25 500 грн. 00 коп., при цьому франшиза становить 510 грн. 00 коп., що не заперечується позивачем.

Позивач, керуючись ст. ст. 993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 9, 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 22 807 грн. 44 коп.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є Самойлов О.І., цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Самойлов О.І., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів УБ642880 від 06.11.2009р. від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ВАТ НАСК "Оранта" є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в сумі 22 297 грн. 44 коп., оскільки позивачем не була врахована франшиза у сумі 510 грн. 00 коп., відповідно до полісу №ВЕ/6054039, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 510 грн. 00 коп.

Решта заперечень відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) 22 297 грн. 44 коп. (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто сім грн. 44 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 682 грн. 03 коп. (одну тисячу шістсот вісімдесят дві грн. 03 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 24.09.13р.