Рішення № 33678520, 20.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2013 р. Справа № 911/3439/13

За позовом Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства охорони здоров'я України

про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсними рішень

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Хасін І.Б. (дов. б/н від 03.01.2013р.);

від відповідача не з'явилися;

від третьої особи Дяк Ю.М. (дов. № 14.02./13 від 03.07.2013р.).

Обставини справи:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (далі - позивач) звернувся з позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (далі - відповідач) про визнання права постійного користування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця земельною ділянкою площею 10 га, розташованою на території Козинської селищної ради, якій присвоєно державний кадастровий номер 3223155400:05:018:0007, визнання недійсними рішень 37 сесії Козинської селищної ради від 30.10.2010р. № 5/12 та 5/11 про затвердження проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок громадянам Корнієнко О.Л. та Рум'янцеву В.М. та зобов'язання Козинської селищної ради припинити дії, що порушують право постійного користування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця земельною ділянкою площею 10 га, розташованою на території Козинської селищної ради, якій присвоєно державний кадастровий номер 3223155400:05:018:0007, які полягають у незаконній передачі цієї земельної ділянки іншим особам.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно розпорядився частиною земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача та ухвалив незаконні рішення про її передачу стороннім особам.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2013р. порушено провадження у справі № 911/3439/13, розгляд справи призначено на 20.09.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2013р. залучено Міністерство охорони здоров'я України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 20.09.2013р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник третьої особи після ознайомлення зі змістом позовних вимог у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач у судове засідання 20.09.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачаться з Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 002676 від 07.05.2003р. (а.с. 22-25) Національному медичному університету імені О.О. Богомольця надано у постійне користування 10 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування під розміщення спортивно-оздоровчого табору „Медик" відповідно до розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 01 від 10.09.2002р. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27.

Судом встановлено, що рішенням 37 сесії V скликання Козинської селищної ради „Про затвердження проекту відведення та передачу гр. Рум'янцеву Володимиру Михайловичу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" № 5/11 від 30.10.2010р. (а.с. 38) передано гр. Рум'янцеву Володимиру Михайловичу у власність земельну ділянку площею 1,6441 га для ведення особистого селянського господарства, в смт. Козин Обухівського району Київської області за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням 37 сесії V скликання Козинської селищної ради „Про затвердження проекту відведення та передачу гр. Корнієнко Олені Леонідівні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" № 5/12 від 30.10.2010р. (а.с. 39) передано гр. Корнієнко Олені Леонідівні у власність земельну ділянку площею 1,7014 га для ведення особистого селянського господарства, в смт. Козин Обухівського району Київської області за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2010р. (головуючого судді Шевчук С.Р., суддів Мирошниченка С.В., Малетича М.М.) (а.с. 28-34), яка набрала законної сили, у справі № 10/124-09 за позовом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за участі третіх осіб Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, Київського державного лісогосподарського підприємства „Київліс", Виконавчого комітету Козинської селищної ради, ДП „Центр державного земельного кадастру" за участю Прокуратури Київської області про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та повернення земельної ділянки до земель запасу, встановлено, що у другого відповідача відсутні правові підстави користуватися спірної земельною ділянкою, наданою йому згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.05.2003р. серії ІІ-КВ № 002676, позов задоволено частково, розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 10.09.2002р. № 401 визнано недійсним, повернуто земельну ділянку площею 10 га до земель запасу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Предметом позову є вимоги про визнання права постійного користування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця земельною ділянкою площею 10 га, розташованою на території Козинської селищної ради, якій присвоєно державний кадастровий номер 3223155400:05:018:0007, визнання недійсними рішень 37 сесії Козинської селищної ради від 30.10.2010р. № 5/12 та 5/11 про затвердження проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок громадянам Корнієнко О.Л. та Рум'янцеву В.М. та зобов'язання Козинської селищної ради припинити дії, що порушують право постійного користування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця земельною ділянкою площею 10 га, розташованою на території Козинської селищної ради, якій присвоєно державний кадастровий номер 3223155400:05:018:0007, які полягають у незаконній передачі цієї земельної ділянки іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України).

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частинами першою та другою ст. 92 Земельного кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2010р. у справі № 10/124-09 у Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця відсутні правові підстави користуватися спірною земельною ділянкою площею 10 га, наданою йому згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.05.2003р. серії ІІ-КВ № 002676.

Твердження представника позивача, що рішеннями 37 сесії V скликання Козинської селищної ради № 5/11 та № 5/12 від 30.10.2010р. порушено його право постійного користування земельною ділянкою 10 га, яке надано останньому згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.05.2003р. серії ІІ-КВ № 002676, оскільки надані Рум'янцеву Володимиру Михайловичу та Корнієнко Олені Леонідівні земельні ділянки є частинами земельної ділянки позивача не приймаються судом, оскільки як вбачається зі змісту спірних рішень земельні ділянки вказаних фізичних осіб площею 1,6441 га та площею 1,7014 га надані за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

Доводи представника позивача на те, що межі земельної ділянки площею 10 га, яка перебуває у користуванні Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця встановлено в натурі, а необхідність використання земельної ділянки площею 10 га погоджено з Верховною Радою України, Київською обласною державною адміністрацією, Обухівською районною державною адміністрацією та Козинською селищною радою та підтверджено висновком комплексної Державної землевпорядної експертизи не можуть прийматися судом в якості обґрунтування порушень прав позивача при прийнятті оспорюваних рішень відповідачем, оскільки у Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця відсутні правові підстави користуватися спірною земельною ділянкою площею 10 га, наданою йому згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.05.2003р. серії ІІ-КВ № 002676, що встановлено постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2010р. у справі № 10/124-09, яка у відповідності до ст. 124 Конституції України є обов'язковою до виконання судом.

Посилання представника позивача на те, що позивач, який є користувачем земельної ділянки протягом понад 50 років, не може втратити це право користування внаслідок необхідності оформлення чи переоформлення документів на земельну ділянку, оскільки згідно постанови Верховного Суду України від 06.06.2012р. встановлено, що громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, з огляду на те, що позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду порушення прийнятими відповідачем рішеннями 37 сесії Козинської селищної ради від 30.10.2010р. № 5/12 та 5/11 про затвердження проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок громадянам Корнієнко О.Л. та Рум'янцеву В.М. прав позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою, хибними є твердження про порушення відповідачем ч. 2 ст. 52 ЗК України та ст. 63 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", де передбачено, що на території рекреаційних зон забороняється господарська діяльність та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище, оскільки як вбачається зі змісту спірних рішень земельні ділянки вказаним фізичним особам площею 1,6441 га та площею 1,7014 га надані за рахунок земель, ненаданих у власність чи користування, а не за рахунок земель рекреаційного призначення, як помилково вважає позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права постійного користування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця земельною ділянкою площею 10 га, розташованою на території Козинської селищної ради, якій присвоєно державний кадастровий номер 3223155400:05:018:0007, визнання недійсними рішень 37 сесії Козинської селищної ради від 30.10.2010р. № 5/12 та 5/11 про затвердження проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок громадянам Корнієнко О.Л. та Рум'янцеву В.М. та зобов'язання Козинської селищної ради припинити дії, що порушують право постійного користування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця земельною ділянкою площею 10 га, розташованою на території Козинської селищної ради, якій присвоєно державний кадастровий номер 3223155400:05:018:0007, які полягають у незаконній передачі цієї земельної ділянки іншим особам є безпідставними. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Крім того, враховуючи, що позивачем за заявлені чотири немайнові вимоги сплачено 3 441грн. судового збору, як за три немайнові вимоги та відмову суду у задоволенні чотирьох немайнових вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 1 147грн. недоплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (01601, м. Київ, Шевченківський р-н., бул. Тараса Шевченка, буд. 13; код ЄДРПОУ 02010787) в доход Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 24.09.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко