Рішення № 33678423, 24.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.13р. Справа № 904/5905/13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13 356 грн. 66 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Шаталова Т.В., дов. №0113-71 від 20.03.13р;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" суму страхового відшкодування в розмірі 10 527 грн. 77 коп., в порядку регресу, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0938610.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" його не було своєчасно повідомлено про настання страхового випадку, не надано можливості огляду транспортного засобу, встановлення причин ДТП і розмірів збитків. Вказує, що згідно звіту № 952 від 09.12.11р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мазда реєстраційний номер АІ 9922 АХ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин, що змінюються, складає 11 527 грн. 77 коп. Крім того, із посиланням на ст. 12 вказаного Закону, зазначає що з урахуванням умов полісу № АА/0938610 сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка складає 1000 грн. 00 коп. Просив в позові відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.11р. на вул. О. Теліги, 2 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Опель» реєстраційний номер АА 8954 ІХ під керуванням Романова Віталія Івановича, автомобіля марки «Мазда» реєстраційний номер АІ 9922 АХ під керуванням Василенка Юрія Вікторовича та автомобіля марки «Сітроєн» реєстраційний номер АА 1574 СІ під керуванням Бондаренка Сергія Вікторовича.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.11р. по справі №3-10053/2011, ДТП сталася з вини Романова Віталія Івановича, який не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мазда» реєстраційний номер АІ 9922 АХ, який зіткнувся з автомобілем марки «Сітроєн» реєстраційний номер АА 1574 СІ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.11р. по справі №3-10053/2011 Романова В.І. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0111-11-0088 від 12.04.11р., цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля марки «Мазда» реєстраційний номер АІ 9922 АХ застраховано у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія" Українська страхова група".

Таким чином у Василенка Юрія Вікторовича, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.

Згідно звіту №952 від 09.12.11р. про оцінку автомобіля «Мазда» реєстраційний номер АІ 9922 АХ, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Мазда», внаслідок пошкодження при ДТП, складає 11 527 грн. 77 коп. що підтверджується також ремонтною калькуляцією № 952.11.11 від 08.12.11р.

На підставі заяви Василенка Ю.В. від 05.10.11р. про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, страхового акта № ДККА-11230 від 19.01.12р., розрахунку суми страхового відшкодування від 19.01.12р. позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0111-11-0088 від 12.04.11р. здійснив страхове відшкодування в розмірі 14 356 грн. 66 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 420 від 20.01.12р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Романова Віталія Івановича, застрахована у відповідача, що підтверджується полісом ОСЦПВВННТЗ № АА/0938610.

Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в 10 527 грн. 77 коп.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є Романов В.І. цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Нормами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Романова В.І., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0111-11-0088 від 12.04.11р. від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (04070, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 10 527 грн. 77 коп. (десять тисяч п'ятсот двадцять сім грн. 77 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 356 грн. 10 коп. (одну тисячу триста п'ятдесят шість грн. 10 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -24.09.13р.