Ухвала суду № 33677723, 22.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції - Мамалуй М.В.

Категорія 26 Доповідач - Барсукова О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Барсукової О.І., Мальованого Ю.М.,

при секретарі : Жарій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Добропіллявугілля»

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» ( далі - ДП «Добропіллявугілля») про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди стягнуто 6 000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ДП «Добропіллявугілля» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Вважає, що позивачем не доведено факт завдання йому відповідачем моральної шкоди.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку 17.07.2013 року, про що в матеріалах маються рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідно до ч. 2 ст.76 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, що виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 2 КЗпП України позивач, працюючи у відповідача мав право на здорові і безпечні умови праці.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач працював у вугільній промисловості, перебував в трудових відносинах із відповідачем, де працював гірничим працівником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 07 квітня 2004 року по 24 грудня 2012 року.

При виконанні трудових обов'язків 01.02.2009 року ОСОБА_1 було травмовано, про що складено Акт №4за формою Н-1 від 03.02.2009 року( а.с.6).

На підставі висновку МСЕК від 19 травня 2009 року позивачу з приводу травми отриманої на виробництві вперше було встановлено втрату працездатності в розмірі 20% .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував трудові обов'язки у небезпечних умовах праці, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди з відповідача та взяв до уваги втрату професійної працездатності позивача відповідно до висновку МСЕК від 19.05.2009 року.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За вказаних обставин, з урахуванням принципів розумності та справедливості, значного ступеню втрати працездатності позивачем, суд обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 6 000 грн.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи ДП «Добропіллявугілля» про відсутність у позивача доказів завдання йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства, втрата працездатності, встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про завдання моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту завдання моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.

За таких обставин висновок суду відповідає обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону привело або могло привести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: