Ухвала суду № 33676907, 20.09.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/185/2012 Провадження №11/773/330/13 Головуючий у 1 інстанції:Миронюк М.Г. Категорія: ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Міліщука С.Л.,

суддів - Борсука П.П., Денісова В.П.

з участю прокурора - Розмана В.С., Курсова О.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

засудженого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Ковельського міськрайонного суду від 04 липня 2013 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Замшани, Ратнівського району, Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше несудимого, мешканця АДРЕСА_1,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 1 рік;

- за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу в розмірі п'ятсот п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9350 грн. 00 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 1 рік.

Остаточне покарання ОСОБА_2 призначено на підставі ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу в сумі 11050 грн. 00 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів та судових витрат вирішено у відповідності до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він, будучи військовою службовою особою - військовим комісаром Рожищенського РВК Волинської області, 3 жовтня 2011 року о 16 годині, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, в порушення ст. 68 Конституції України, ст. ст. 10, 25 Закону України «Про державну службу», Положення «Про військові комісаріати», затвердженого постановою КМ України від 26.09.01 р. №1235, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, а також службових обов'язків за невиконання дій, пов'язаних з викликом ОСОБА_3 03.10.11 р. на призовну комісію та постановкою його восени 2011 року на військовий облік, та за видачу приписного посвідчення ОСОБА_3, у своєму службовому кабінеті Рожищанського РВК одержав від ОСОБА_3 хабар у вигляді грошових коштів у розмірі 200 (двісті) доларів США, що станом на 03.10.11 р. у національній валюті становило 1 594 грн. 54 коп.

Крім того, він же, будучи військовою службовою особою - військовим комісаром Рожищенського РВК Волинської області, у своєму службовому кабінеті Рожищенського РВК Волинської області, власноруч склав завідомо неправдивий офіційний документ - посвідчення №17 про приписку до призовної дільниці на ім'я призовника ОСОБА_3 (складання та видача якого призовникам передбачена ст. 14 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"), у якому зазначив, що вказаний громадянин 2 березня 2011 року нібито прийнятий на облік призовників, приписаних до призовної дільниці Рожищенського РВК Волинської області, що не відповідало дійсності, оскільки на час оформлення вказаного документу військово-призовною комісією Рожищенського РВК питання про взяття на облік ОСОБА_3, як призовника, не розглядалось та рішення з цього приводу не приймалося. Вказаний завідомо неправдивий офіційний документ ОСОБА_2 підписав, завірив свій підпис гербовою печаткою Рожищенського РВК Волинської області та видав його громадянину ОСОБА_3

В апеляції на вирок засуджений ОСОБА_2 посилається на однобічність, неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. В обґрунтування зазначає, що суд поклав в основу вироку суперечливі докази зібрані органами досудового слідства з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства та законодавства, яке регулює оперативно-розшукову діяльність.

Вказує, що хабара від ОСОБА_3 він не отримував. По справі не встановлено у зв'язку з чим потерпілий ОСОБА_3 нібито передавав йому, ОСОБА_2, 200 доларів США. Вважає, що по відношенню до нього фактично була здійснена провокація хабара.

Окрім цього зазначає, що судом першої інстанції не виконані вказівки зазначені в ухвалі апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2012 року, щодо перевірки доводів апеляцій захисника та ОСОБА_2.

Також посилається, що з резолютивної частини вироку суду не зрозуміло, на який же строк йому призначено остаточне додаткове покарання.

Просить скасувати вирок суду і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складів інкримінованих йому злочинів.

В запереченні, прокурор вказує на безпідставність апеляції засудженого та просить залишити останню без задоволення, а вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, засудженого та його захисника, які підтримали останню та в судових дебатах, а ОСОБА_2 і в останньому слові, просили її задовольнити, прокурорів, які заперечили апеляцію, та в судових дебатах просили залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в отриманні ним, як службовою особою, хабара з використанням свого службового становища та у складанні і видачі завідомо неправдивого офіційного документа, при обставинах, викладених у вироку, підтверджуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Доводи засудженого в апеляційній скарзі про те, що хабара від ОСОБА_3 він не отримував, і по справі не встановлено у зв'язку з чим же потерпілий ОСОБА_3 нібито передавав йому, ОСОБА_2, 200 доларів США, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, потерпілий ОСОБА_3, як в ході досудового слідства, так і в суді послідовно показував, що приблизно 5 чи 6 вересня 2011 року він проходив медогляд у Рожищенській центральній райлікарні для працевлаштування, в ході якого медичними працівниками було встановлено, що він не проходив військової служби, не має приписного посвідчення. Про дану обставину ними було повідомлено у Рожищенський РВК та зобов'язано його з'явитись туди на наступний день. Коли він прибув туди, то його направили до військового комісара ОСОБА_2, який спочатку налякав його відповідальністю за неявку на протязі 10 - ти призовів, а потім, у зв'язку з тим, що у нього, ОСОБА_3, вагітна дружина, у вересні дитині виповниться 3 роки, мати є інвалідом, батька немає, запропонував йому принести довідку, що підтверджує вагітність дружини, а також зібрати документи на медогляд. При цьому, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 перекрити дах військкомату, за що він залишить його до весни, до народження дитини та досягнення 25-ти річного віку, без обліку, а при досягненні 25-ти річного віку - видасть військовий квиток. Отримавши список документів, що потрібно було зібрати, та погодивши з ОСОБА_2, що той йому видасть приписне посвідчення і його до весни «чіпати» ніхто не буде, а далі - буде відстрочка чи військовий квиток, він поїхав у м. Тернопіль на роботу, де був до 27.09.11 р. і 28 чи 29 вересня 2011 р. він знову прибув у військкомат, де запропонував ОСОБА_2 замість перекриття даху заплатити 200 доларів США за отримання приписного посвідчення для працевлаштування та щоб у нього не було в подальшому проблем з правоохоронними органами, на що останній погодився. Розмови, які відбулись в той день між ним та ОСОБА_2 він записав на диктофон - флешку, придбаний у м. Тернополі.

03.10.2011 р. о 14 год. він з'явився в УСБУ, де написав заяву про вимагання у нього ОСОБА_2 хабара, до якої долучив диктофон і власні 200 доларів США. Грошові кошти, у присутності понятих, працівники УСБУ обробили фарбою, оглянули, скопіювали, переписали їх номери, та вручили йому для подальшої їх передачі ОСОБА_2 О 15 год. 30 хв. - 16 год. 00 хв. він разом з працівниками правоохоронних органів та понятими поїхав у Рожищенський військкомат, де в своєму службовому кабінеті ОСОБА_2 виписав йому приписне посвідчення, а він передав за це йому обумовлені 200 доларів США, які за вказівкою останнього поклав на стос паперів. Після 03.10.11 року він пройшов комісію, що визнала його придатним до служби та має видати належне приписне посвідчення.

Дані показання потерпілого повністю підтверджуються:

- показаннями свідка ОСОБА_4, із яких вбачається, що її чоловік ОСОБА_3 повідомляв їй, що військовий комісар говорив йому перекрити дах військкомату, а згодом - що треба заплатити 200 доларів США за вирішення питання відстрочки до весни 2012 року;

- заявою ОСОБА_3 від 03 жовтня 2011 року на ім'я начальника УСБУ у Волинській області (зареєстрована в 3КРЗПЗ за № 80 від 03.10.2011 року) про вимагання у нього військовим комісаром Рожищенського РВК ОСОБА_2 хабара в розмірі 200 доларів США за видачу приписного посвідчення та відстрочку від призову (т. 1 а.с. 9-11);

- показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - співробітників УСБУ, які повністю підтвердили показання ОСОБА_3 в частині обставин звернення останнього із заявою в УСБУ у Волинській області, та проведення в подальшому відповідних оперативно-розшукових та технічних заходів з метою викриття протиправних дій ОСОБА_2;

- протоколом огляду та помічення грошових коштів (т. 1 а.с. 13 - 15), згідно якого 03 жовтня 2011 року в м. Луцьку в приміщенні УСБУ у Волинській області, співробітником ВБКОЗ, в присутності понятих, були оглянуті та вручені ОСОБА_3 надані ним кошти в сумі 200 доларів США, а саме: купюра номіналом 100 доларів США - FF 15916166 B, купюра номіналом 100 доларів США - DB 46096404 B. На звороті даних купюр люмінесцентним фломастером зроблено напис «хабар», після чого вони були оброблені спецхімречовиною «Промінь-1» та повернуті останньому для їх використання під час проведення оперативно-розшукових заходів;

- протоколом вручення технічних засобів (т. 1, а.с. 12), згідно якого 03 жовтня 2011 року в м. Луцьку в приміщенні УСБУ у Волинській області співробітником спецпідрозділу були вручені ОСОБА_3 аудіо-відео записуючий пристрій для фіксації факту та змісту розмов, що повинні були відбутися 03 жовтня 2011 року в смт. Рожище між заявником ОСОБА_3 та особою, яка вимагає в нього хабар. Дані заходи здійснювались на підставі постанови голови апеляційного суду Волинської області №520-цт від 30.09.2011 року на проведення заходів, які тимчасово обмежують права та свободи людини.

- протоколом про результати проведених оперативно-технічних заходів (т. 5, а.с. 183 - 192), в якому зазначено результати їх проведення, а також, що вони проводились у службовому кабінеті ОСОБА_2 в приміщенні Рожищенського РВК 03 жовтня 2011 року в період з 15 год. 49 хв. до 15 год. 59 хв. До даного протоколу було додано аудіо та відео магнітні носії, на яких зафіксовано проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів;

- протоколом огляду місця події від 03.10.11 р. (т. 1, а.с. 16 - 19), із якого вбачається, що, в період з 16 год. 05 хв. до 21 год. 20 хв. у приміщенні Рожищенського РВК у присутності підсудного працівниками УСБУ було проведено огляд місця події, хід якого фіксувався також за допомогою відеокамери PANASONIC NV - GS57, в ході якого в каб. №10 у військового комісара Рожищенського РВК ОСОБА_2, при застосуванні випромінювача ультрафіолетових променів, на долоні правої руки виявлено наявність слідів барвника, що флуоресціює світло - зеленим кольором. А в кабінеті №7 Рожищенського РВК з написом «Невропатолог», у нижній лівій частині шафи, розміщеної справа від вхідних дверей, під прапором України було виявлено та вилучено документи, між якими, а саме: списком працівників Рожищенського району, які підлягають призову, на 10 арк., і документом, що починається зі слів «Начальнику Рожищенського РВ УМВС України у Волинській обл. ОСОБА_9 і записом у графі таблиці № 5 - ОСОБА_3», виявлено дві купюри номіналом по 100 доларів США кожна серій: FF 15916166 B, DB 46096404 B, які, при освітленні ультрафіолетовим випромінюванням флуоресціює світло - зеленим кольором. На їх зворотному боці міститься напис «ХАБАР», що в ультрафіолетовому випромінюванні флуоресціює фіолетовим кольором;

- протоколом огляду місця події від 04.10.11 р. (т. 1, а.с. 120 - 142), відповідно з яким - каб. №10 в приміщенні Рожищенського РВК є службовим кабінетом підсудного, а кабінет №7, є кабінетом невропатолога і відстань між дверима останніх складає лише 3,5 м;

- протоколом за результатами проведення оперативно - технічних заходів (т. 6, а.с. 183 - 192), згідно з яким в результаті перегляду відеозапису виявлено, що він відтворює зустріч між ОСОБА_2 та потерпілим у приміщенні військового комісаріату 03.10.11 р. та при прослуховуванні записів встановлено, що розмова відбулась та стосувалась питання військового обліку потерпілого та виконання домовленостей;

- протоколами оглядів предметів (т. 5, а.с. 187 - 192), згідно з яким оглянуто оптичні диски DVD - R «Titanum», р. № 151 від 03.11.11 р., CD - R «KAKTUZ», р. № 152, що надійшли з УСБУ із записами оперативних заходів щодо ОСОБА_2, на яких виявлено відеозапис та фіксацію розмови останнього з потерпілим 03.10.11 р. Розмова стосувалась вирішення питання потерпілого, пов'язаного з військовим обліком та містить висловлювання ОСОБА_2 про те, що потерпілий «ховався» від призовів, є порушником, щодо нього є намір про застосування заходів; про можливість оформлення у подальшому відстрочки, наявність у військкоматі фінансових труднощів з оплатою відправки, опалення, подяки за фінансову підтримку з боку потерпілого;

- висновком комплексної експертизи відео - звукозапису та комп'ютерної техніки з додатками (т. 5, а.с. 204 - 215), згідно з яким розшифровано семантичний зміст фонограм;

- висновком судової - технічної експертизи документів (т. 5, а.с. 134 - 137), згідно з яким дві банкноти, схожі на банкноти номіналом 100 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B, що вилучені 03.10.11 р. в кабінеті № 7 Рожищенського РВК, відповідають банкнотам USD, номіналом 100 доларів США, які є в офіційному обігу та виготовлені на підприємстві, що здійснює виготовлення грошових знаків для Федеральної Резервної Системи США;

- висновком криміналістичної експертизи спеціальної хімічної речовини (т. 5, а.с. 152, 153), згідно з яким на дисках фільтрувального паперу зі змивами з правої руки ОСОБА_2, а також 2 банкнотах номіналом 100 доларів США із номерами DB 46096404 B, FF 15916166 B; та трьох сторінках документів із сорока восьми вилучених із шафи в каб. № 7 Рожищенського РВК виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини, що має спільну родову належність з наданим зразком СХР «Промінь - 1». На лицьовій стороні вказаних вище банкнот є рукописний напис «Хабар», нанесений спеціальною хімічною речовиною, яка має яскраву блакитну люмінесценцію і збігається з наданим зразком СХР за зовнішнім виглядом та кольором люмінесценції;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 24.10.11 р. за участю ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 139, 140), відповідно до якого останній на місці детально розказав та показав: де коли і при яких обставинах він отримав від ОСОБА_3 хабар - грошові кошти в сумі 200 доларів США, після чого передав йому власноруч виписане та завірене приписне посвідчення; куди саме потерпілий поклав вказані кошти та яким саме чином він накрив ці кошти стосом паперів, які потім виніс в каб. № 7, де сховав під прапором України у нижній лівій частині шафи, розміщеної справа від вхідних дверей;

- копіями: функціональних обов'язків військового комісара Рожищенского РВК, витягу з наказу (п. 2) Командувача Сухопутних військ ЗС України (по особовому складу) № 158 від 13.04.07 р. про призначення ОСОБА_2 на посаду військового комісара Рожищенського РВК з 13.04.07 р. (т. 1, а.с. 98 - 104);

- протоколом огляду предметів від 03.12.11 р. (т. 4. а.с. 100, 101), згідно з яким було оглянуто матеріали окремого доручення військового комісара Рожищенського РВК начальнику Рожищенському РВ УМВС України 20.09.11 р. про розшук, затримання та доставку до військкомату на 10 год. 27.09.11 р., серед інших осіб, і потерпілого ОСОБА_3 для проходження медогляду як такого, що ухиляється від виконання військового обов'язку;

- протоколом огляду предметів від 11.10.11 р. (т. 1, а.с. 55 - 58), згідно з яким було оглянуто посвідчення про приписку до призовної дільниці № 17 на ім'я потерпілого, що містить фотознімок потерпілого, штамп «Принят на учет Рожищенским РВК 02.03.11 Нач. 2 отд.», датоване 02.03.11 р.;

- актом проведення службового розслідування Західним оперативним командуванням від 04.10.11 р. (т. 3, а.с. 164 - 228), із якого вбачається, що ОСОБА_2 було допущено ряд грубих порушень вимог законодавства, зокрема, видача потерпілому приписного посвідчення без реєстрації, документального оформлення, внесення до обліково - алфавітної книги, складання протоколу про доприписку, роз'яснення вимог Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;

- висновком почеркознавчої експертизи (т. 5, а.с. 242 - 246), відповідно з яким підписи у графі «Райвійськком п/пк ОСОБА_2 та на штампі «ПРИНЯТ НАУЧЕТ Рожищенским РВК. Нач. 2 отд.», рукописні написи про приписку у посвідченні про приписку потерпілого до призовної дільниці № 17, виконані ОСОБА_2.

Оцінивши вищенаведені докази в сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано поклав їх в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та іншими фактичними обставинами справи. При цьому, судом наведено у вироку переконливі мотиви, чому він взяв до уваги одні докази та відхилив інші, в тому числі і показання ОСОБА_2 про те, що він не отримував хабара від ОСОБА_3

Посилання ОСОБА_2 на те, що визнавальні показання він давав під тиском працівників УСБУ та військової прокуратури, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони були ретельно перевірені судом першої інстанції, однак не знайшли свого підтвердження. Так, допитані в судовому засіданні, в якості свідків, слідчий військової прокуратури ОСОБА_10, працівники УСБУ у Волинській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, поняті, які приймали участь при огляді місця події та при відтворенні обстановки та обставин події відповідно ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10, кожний окремо показали, що в ході розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_2 останній давав визнавальні показання при явці з повинною, в ході відтворення обстановки та обставин події, та при інших допитах сам добровільно, і будь-якого тиску на нього при цьому ніхто не чинив. Дана обставина повністю підтверджується відеозаписами проведених слідчих дій, які були досліджені в ході судового розгляду справи.

Твердження ОСОБА_2 про те, що суд поклав в основу вироку суперечливі докази зібрані органами досудового слідства з порушенням норм законодавства, яке регулює оперативно-розшукову діяльність, і що до нього було фактично вчинено провокацію хабара, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Так, кримінальне провадження за фактом провокації хабара працівниками УСБУ ОСОБА_6 та ОСОБА_5, здійснення незаконного затримання, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, яке було зареєстровано прокуратурою Волинської області за заявою ОСОБА_2, 31.05.2013 закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину і на час постановлення вироку дана постанова не скасована.

Крім того, у ході судового розгляду кримінальної справи прокуратурою Волинської області було перевірено законність заведення оперативно-розшукової справи відносно підсудного та проведених в її рамках оперативно-розшукових заходів по документуванню дій ОСОБА_2 в службових приміщеннях Рожищенського РВК із застосуванням спеціальних та інших технічних засобів. При цьому, будь-яких порушень законодавства, яке регулює оперативно-розшукову діяльність не виявлено (т. 8 а.с. 109).

В той же час колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_2 про те, що в основу вироку судом покладено докази, які були зібрані слідчими органами з порушенням кримінального процесуального законодавства.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3, ще до звернення із заявою в УСБУ, з власної ініціативи заздалегідь придбав в м. Тернополі цифровий звукозаписуючий пристрій «USB DISK RECORDER» та цілеспрямовано записав на нього свої розмови з ОСОБА_2, які відбувались 29 вересня 2011 року в приміщенні Рожищанського РВК.

Даний цифровий звукозаписуючий пристрій ОСОБА_3 надав разом із своєю заявою співробітникам УСБУ, і він в подальшому був оглянутий (протокол огляду предметів від 21.11.2011 року (т. 5, а.с. 98 - 106), а виявлені на ньому два файли звукозапису «REC001.WAV» та «REC002.WAV» стали предметом експертних досліджень (висновок комплексної експертизи відео-звукозапису та комп'ютерної техніки №4009/4010/4011 від 31.10.11 р. - (т. 5, а.с. 84 - 97), результати яких були покладені судом в основу вироку при обґрунтуванні висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах.

Приймаючи до уваги рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначені докази зібрані слідчими органами з порушенням кримінально-процесуального законодавства, а тому, вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку посилання на висновок комплексної експертизи відео-звукозапису від 31.10.2011 року та протокол огляду предметів від 21.11.2011 року.

Твердження засудженого, що судом першої інстанції не виконані вказівки зазначені в ухвалі апеляційного суду Волинської області від 27 листопада 2012 року, щодо перевірки доводів апеляцій захисника та ОСОБА_2 є безпідставними.

Як вбачається із протоколів судових засідань в ході судового розгляду суд ретельно перевірив всі доводи захисника та ОСОБА_2, та навів у вироку переконливі мотиви їх відхилення та спростування.

В ході апеляційного перегляду справи будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили, чи могли перешкодити суду повно, всебічно розглянути кримінальну справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок не встановлено.

За таких обставин дії ОСОБА_2 суд вірно кваліфіковав за ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 368 КК України (в ред. 07.04.2011 р.), навівши, при цьому, у вироку мотиви прийняття такого рішення.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного, відсутності обставин, що обтяжують та пом'якшують його покарання, а тому, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

В той же час, доводи засудженого про те, що з резолютивної частини вироку не зрозуміло, на який же строк йому призначено остаточне додаткове покарання, є обґрунтованими.

Як вбачається із резолютивної частини вироку суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання за:

- за ч.1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 1 рік;

- за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу в розмірі п'ятсот п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9350 грн. 00 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 1 рік.

Визначаючи ж ОСОБА_2 остаточне покарання підставі ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу в сумі 11050 грн. 00 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу строком на 2 роки, в той же час в транскрипції допустив описку, зазначивши прописом, що на три.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне внести уточнення в резолютивну частину вироку та вважати, що остаточне додаткове покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу, судом призначено строком на 2 (два) роки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку з мотивів наведених в апеляційній скарзі, а тому, керуючись п. 11 Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (в ред. 1960 року),

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ковельського міськрайонного суду від 04 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на висновок комплексної експертизи відео-звукозапису від 31.10.2011 року та протокол огляду предметів від 21.11.2011 року.

Вважати, що остаточне додаткове покарання ОСОБА_2 у виді позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків при здійсненні призову на військову службу, судом призначено строком на 2 (два) роки.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: