Ухвала суду № 33674078, 17.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Богун О.О.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,

при секретарі Біляєві М.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, та стягнення витрат на ремонтно-будівельні роботи за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18 червня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення майна набутого без достатньої правової підстави та стягнення витрат по ремонтно-будівельним роботам відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував надані нею докази, одностороннє розглянув її вимоги, не захистив її права, зробив в рішенні висновки, які суперечать фактичним обставинам.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела факту передачі відповідачці грошових коштів в розмірі 5 000 доларів США та не надала суду переконливих доказів проведення в квартирі відповідачки ремонтних робіт вартістю 62 192,29 грн.

Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти угоди фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує двадцяти і більше розмірів неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 218 ЦК УКраїни недодержання сторонами письмової форми угоди, необхідної закону, не тягне її недійсності, окрім випадків встановлених законом.

Оспорювання однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може обгрунтовуватися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може бути засноване на показаннях свідків.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та зазначала, що у липні 2007 року домовилася з відповідачкою про купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1 за 30 000 доларів США і 19 липня 2007 року передала відповідачці аванс у розмірі 5 000 доларів США, не оформивши письмово ці дії. 08 липня 2008 року за пропозицією відповідачки ОСОБА_3 ними укладено договір довічного утримання, як гарантія того, що вищезазначена квартира не буде продана іншій особі, а з часом відповідачка пропонувала вирішити питання про укладення договору купівлі-продажу. У 2011 року відповідачка звернулася до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання і рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2012 року позовних вимог ОСОБА_3 задоволені. За період з серпня 2007 року по листопад 2011 рік, позивачка закупила майно для оздоблення квартири та замовляла і робила ремонтно-будівельні роботи, всього на суму 62 192,29 гривень. Просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на її користь 87 442,29 гривні, з яких 25 250 гривень - в рахунок повернення авансу за купівлю квартири; 62 192,29 гривень - відшкодування витрат на придбання майна та проведення ремонтно- будівельних робіт.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивачки про повернення грошових коштів в розмірі 5 000 доларів США, які вона передала відповідачу в рахунок укладання договору купівлі-продажу квартири, суд першої інстанції обґрунтовано послався, що позивачкою не надано передбачених законом доказів, що грошові кошти передавалися відповідачці.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.756 ЦК України у разі припинення договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, їм передане, і має право вимагати його повернення. У цьому випадку витрати, здійснені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 липня 2008 року позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 уклали договір довічного утримання, посвідчений нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, відповідно до умов якого позивачка набула право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2012 року укладений 08 липня 2008 року між ОСОБА_3 до ОСОБА_1 договір довічного утримання розірваний.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, шо відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені набравшим законної сили судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, не доводяться при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивачки про стягнення вартості будівельних матеріалів та робіт, проведених в квартирі відповідачки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано належних доказів в підтвердження її позовних вимог, а з наданих позивачкою документів вбачається, що вказані нею види робіт виконані до 08 липня 2008 року, тобто до укладення договору довічного утримання між сторонами, а тому не можуть бути доказами відносно належного виконання умов такого договору. Крім того, документи про сплату встановленого стекло-пакетів вікон на суму 5 399,00 гривень від 05 листопада 2007 року свідчить про те, що цю оплату проводила ОСОБА_3.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та наданих позивачкою доказів, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував надані нею докази, одностороннє розглянув її вимоги, не захистив її права, зробив в рішенні висновки, які суперечать фактичним обставинам, апеляційний суд визнає безпідставними та нічим не підтвердженими.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна правова оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна