Ухвала суду № 33673681, 17.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р.Справа № 2а-6667/09/1570

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін,

справа розглядається в порядку письмового провадження

відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА» до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІГРА» звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням змін) до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003212370 від 07.10.2008р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА» до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003212370 від 07.10.2008р. - відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 29.09.2008р. співробітниками ДПА у м.Севастополі було проведено перевірку господарської одиниці - залу гральних автоматів ТОВ «ІГРА», що розташована за адресою: м. Севастополь, площа 50 років СССР щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої було складено акт від 06.10.2008р. №0053/15/54/23/33721690.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ІГРА» п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункових операцій пристроями, які не фіскалізовані, не зареєстровані, не опломбовані згідно норм чинного законодавства. Відповідно до акту перевірки, у приміщенні залу гральних автоматів при проведенні перевірки було встановлено 10 гральних автоматів з одним місцем для гри.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси 07.10.2008р. було прийнято рішення №0003212370 про застосування до ТОВ«ІГРА» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400,00грн. (340 грн. х 10).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції зазначив про те, що погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункових операцій пристроями, які не фіскалізовані, не зареєстровані, не опломбовані згідно норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Правові засади застосування реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

РРО застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно до абз.4 ст.2 Закону № 265/95-ВР, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Аналіз наведених положень Закону дає підстави вважати, що метою застосування РРО є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх РРО. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 № 3164-IV. Відповідно до цього Закону акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані РРО.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою РРО реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому РРО.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну (абзац п'ятнадцятий статті 2 Закону).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Натомість, як зазначено судом першої інстанції, відповідно до акту від 06.10.2008р. №0053/15/54/23/33721690 перевіркою було встановлено, що відвідувачем для гри було придбано 2000 кредитів на суму 20,00грн., а позивачем в свою чергу відповідно до фіскального чеку від 29.09.2008р. було здійснено операцію продажу 2000 кредитів на суму 20,00грн., тобто в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що була проведена безпосередньо обмінна операція готівкових коштів на їхні замінники для подальшого використання для початку гри на гральних автоматах, що саме і вважається розрахунковою операцією.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, в тому числі про не дослідження судом першої інстанції які саме операції (обмінні чи надання послуги) здійснювались господарською одиницею позивача, оскільки як вище зазначено в оскаржуваному рішенні, данні фіскального чеку свідчать про те, що була проведена безпосередньо обмінна операція готівкових коштів на їхні замінники для подальшого використання для початку гри на гральних автоматах, що в свою чергу обумовлює обладнання РРО гральних автоматів, які здійснюють розрахункові операції, чого позивачем на момент проведення перевірки зроблено не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРА» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: