Ухвала суду № 33673610, 17.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11674/12/0170/20

17.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"- Кулага Ірина Олександрівна, довіреність № 01-01/13 від 02.01.13,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - Євтодієва Галина Василівна, довіреність № 10/10-0 від 02.09.13,

розглянувши матеріали справи № 2а-11674/12/0170/20 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 12.03.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (вул.Елеваторна, буд.14, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул.М. Залки, буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 08.10.2012 року №0004472204; стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 882,18 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 та прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду першої інстанції наполягав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агрооіл Групп» та ТОВ «Торгоіл Групп» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №6135/22-1/00951971 від 27.09.2012 про порушення: пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість всього в сумі 58812,00 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 1195,00 грн., за червень 2011 року в сумі 57617,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 08.10.2012 року №0004472204, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 58812,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 29406,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентом та як наслідок, безпідставно виніс податкове повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з акту, перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Агрооіл Групп» та ТОВ «Торгоіл Групп» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року встановлено його завищення на загальну суму 58812,00 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 1195,00 грн., за червень 2011 року в сумі 57617,00 грн.

Зазначене порушення встановлено на підставі акту документальної перевірки Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" від 20.01.2012 року №454/23-7/00951971, згідно якого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Торгоіл Групп» за травень 2011 року в розмірі 301722,00 грн.; акту документальної перевірки ТОВ «Агрооіл Групп», складеного ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 02.02.2012 року №193/23-3/34440939, згідно якого встановлено завищення податкового зобов'язання відносно Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" на загальну суму 155895 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 130130 грн., за травень 2011 року в сумі 15142 грн., за червень 2011 року в сумі 10623 грн.; переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагента ТОВ «Торгоіл Групп», внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту за червень 2011 року в сумі 57617 грн. Зазначене товариство не декларувало податкові зобов'язання відносно позивача за червень 2011 року.

Виходячи з цього, контрагентами позивача - ТОВ «Агрооіл Групп» та ТОВ «Торгоіл Групп» безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" на загальну суму ПДВ за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року в розмірі 58812 грн., які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань.

Згідно інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України також встановлено, що ТОВ «Агрооіл Групп» та ТОВ «Торгоіл Групп» не могли проводити операції з оприбуткування, приймання - передачі товарів, в зв'язку з їх відсутністю.

Враховуючи те, що контрагенти - постачальники не постачали товар на адресу підприємств ТОВ «Агрооіл Групп» та ТОВ «Торгоіл Групп», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані товариства не могли поставити цей товар на адресу позивача (контрагента - покупця).

В результаті порушення підприємствами ТОВ «Агрооіл Групп» та ТОВ «Торгоіл Групп» своїх податкових зобов'язань, такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесено ПДВ до складу податкових зобов'язань, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, тому порушує публічний порядок, і згідно ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Таким чином, встановлені у висновках акту перевірки №6135/22-1/00951971 від 27.09.2012 року порушення позивачем вимог Податкового кодексу України визначено фактично за наявності попереднього акту перевірки позивача, акту перевірки його контрагента та за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Відповідно до пункту 201.11. статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп» укладено договір зберігання №З-02/11 від 02.02.2011 року щодо майна - масло соняшникове нерафіноване 1 сорту ДСТУ 4492:2005, зі строком з 02.02.2011 року по 31.12.2011 року, на виконання якого складено акт приймання майна (масло соняшникове нерафіноване 1 сорту ДСТУ 4492:2005) на зберігання №1 від 28.02.2011 року та акт приймання (повернення) майна (масло соняшникове нерафіноване 1 сорту ДСТУ 4492:2005) зі зберігання №1/1 від 01.04.2011 року та виписано податкову накладну від 31.05.2011 року №25 щодо надання послуги по зберіганню олії нерафінованої за лютий 2011 року на загальну суму 7171,20 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1195,20 грн.

Відповідно до акту №ОУ-0000154 здачі-приймання робіт (надання послуг), складного ТОВ «Агрооіл Групп» , послуга по зберіганню олії нерафінованої за лютий 2011 року складає 7171,20 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1195,20 грн.

16.02.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ «Агрооіл Групп» (постачальник) було укладено договір поставки №16/02, за яким постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (масло соняшникове нерафіноване 1 сорту ДСТУ 4492:2005), за складом, найменуванням, ціною та у кількості, вказаними у відповідних специфікаціях.

Стосовно відносин позивача з контрагентом - ТОВ «Торгоіл Групп» між позивачем (покупець) та ТОВ «Торгоіл Групп» (постачальник) укладено: договір поставки №25/03 від 21.03.2011 року, за яким постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити масло соняшникове нерафіноване 1 сорту ДСТУ 4492:2005, за складом, найменуванням, ціною та у кількості, вказаними у відповідних специфікаціях та аналогічний договір поставки №35/05 від 10.05.2011 року, за яким продукція постачається постачальником покупцю на умовах кредиту з відстрочкою платежу на шість місяців з дати постачання.

На виконання вказаних договорів ТОВ «Торгоіл Групп» виписано: податкову накладну від 30.06.2011 року №15 на суму 319734,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 53289,00 грн.; від 30.06.2011 року №16 на суму 25965,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4327,50 грн., складено акти здачі - приймання робіт та розрахунок відсотків за користування товарним кредитом за червень 2011 року від 30.06.2011 року на суму 319734,00 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 53289,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту. Посилання податкового органу на недійсність правочинів, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Також судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 57617,00 грн. встановлено внаслідок недекларування контрагентом податкових зобов'язань та відсутності первинних та бухгалтерських документів в підтвердження реальності угод, оскільки наказ №1877 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2012 року, який набрав чинності, по справі №2а- 10189/12/0170/31,

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 2а-11674/12/0170/20 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 2а-11674/12/0170/20 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко