Постанова № 33673252, 20.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року Справа № 1170/2а-1027/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0002491710 від 17.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 72 598,19 грн.; №0002481710 від 17.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 373,65 грн. основного платежу та 19 843,41 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою від 20.09.2013 року здійснено заміну відповідача на правонаступника Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.

На підставі ухвали від 20.09.2013 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши на попередніх судових засіданнях пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 29.09.2011 р. по 04.10.2011 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт №184/1710/НОМЕР_1 від 11.10.2011 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 р. та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, за наслідками якого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 72 598,19 грн. в т.ч. за ІІ півріччя 2008 року в сумі 26 100,42 грн., за 2009 рік в сумі 2 871,45 грн., за 2010 рік в сумі 43 626,32 грн.;

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. - завищено дозволений податковий кредит на суму податку на додану вартість на суму 79 373,65 грн. в т.ч.: за вересень 2008 р. на суму 10 251,45 грн., за жовтень 2008 р. на суму 7 125,18 грн., за березень 2009 р. на суму 3 828,60 грн., за квітень 2010 р. на суму 16 237,64 грн., за травень 2010 р. на суму 9 662,50 грн., за жовтень 2010 року на суму 22 524,76 грн., за листопад 2010 р. на суму 9 743,52 грн. (а.с.14-36).

17.10.2011 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.37-38).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначено у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, податкового кредиту з ПДВ у загальному розмірі 79 373,65 грн. та завищення валових витрат за перевіряємий період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р. на суму 483 987,90 грн. (668 208,50 грн. - 184 220,60 грн.) у зв'язку з включенням до їх складу сум за господарськими операціями з ТОВ «Будпромкомплект М», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Промагролізинг» та ТОВ «Н.Т.К. Октан» які, на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкові декларації з ПДВ:

- за вересень 2008 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 30 212,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 10 251,45 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ "Промагролізинг" по придбанню автозапчастин (а.с.96-97, 191);

- за жовтень 2008 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 27 195,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 7 125,18 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Будпромкомплект М» по придбанню автозапчастин (а.с.98-99, 188);

- за березень 2009 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 21 003,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 3 828,60 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ "Промагролізинг" по придбанню автозапчастин (а.с.94-95, 231);

- за квітень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 36 928,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 16 237,64 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Автодорінвест» по придбанню автозапчастин (а.с.100-105, 196);

- за травень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 34 222,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 9 662,50 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Автодорінвест» по придбанню автозапчастин (а.с.107-112, 201);

- за жовтень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 35 547,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 22 524,76 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Н.Т.К. Октан» по придбанню автозапчастин (а.с.113-118, 208).

- за листопад 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 35 545,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 9 743,52 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ «Н.Т.К. Октан» по придбанню автозапчастин (а.с.121-126, 212).

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с.187, 190, 195, 200, 207, 211, 229). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі готівковим шляхом, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера та не заперечувалось відповідачем в акті (а.с.185, 192-193, 197-198, 202-205, 209, 230).

У відповідності до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 (чинного на час виникнення податкового зобов'язання) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Зі змісту акту вбачається, що одним із основних видів господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с.18).

В ході розгляду справи встановлено, що позивач має у власності автомобілі, які використовує для здійснення господарської діяльності (а.с.221-224). З метою здійснення господарської діяльності ним і придбавались запасні частини, які використані в ремонті автомобілів, що були задіяними в перевезеннях на замовлення його контрагентів.

Згідно договору оренди нерухомого майна ФОП ОСОБА_1 має у користуванні нежитлове приміщення, яке слугує для зберігання придбаного товару (а.с.218-220). Транспортування товару здійснювалось позивачем особисто на власних автомобілях.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд вважає, що зробивши висновки про нікчемність укладеного правочину, податковий орган не врахував наступного.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладеного позивачем правочину.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Акт перевірки свідчить про те, що нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені. Тобто, перевіряючими в акті перевірки вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним, натомість таких доказів не надано, а встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем здійснене реальне придбання товарів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002491710 від 17 жовтня 2011 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 72 598,19 грн. основного платежу.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002481710 від 17 жовтня 2011 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 373,65 грн. основного платежу та 19 843,41 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (25000, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1 750,35 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят грн. 35 коп.), зобов'язавши Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області код ЄДРПОУ 38758683.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова