Рішення № 33670660, 23.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" вересня 2013 р. Справа № 906/1251/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальова О.Д. - довіреність від 03.07.2013р.;

від відповідача: Ус Н.С. - довіреність №38/5//2.8-11/4 від 11.01.2013р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (м. Київ)

до Головного управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 100912,86 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 100912,86грн., з яких 98960,76грн. - основний борг, 1952,10грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову не заперечив, існуючу заборгованість пояснив відсутністю бюджетних асигнувань та завірив, що кредиторська заборгованість буде погашена при надходженні додаткових коштів на загальний фонд державного бюджету по КЕКВ 3110.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2012р. між Головним управлінням юстиції у Житомирській області (Замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (Постачальник/позивач) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №0312/1 (а.с.11-13), за умовами якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити (передати у власність) замовникові товари - устаткування для автоматичного оброблення інформації, Код 30.02.1, зазначені в специфікації (Додаток №1 до даного договору), а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору (п.1.1 договору).

Найменування (номенклатура, асортимент) товарів та кількість товарів: відповідно до специфікації (Додаток № 1 до даного договору) (п.1.2. договору).

Обсяги закупівлі товарів за цим Договором та відповідно і сума (загальна вартість) Договору можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 98 960,76 грн., в тому числі ПДВ 16 493,46 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації (Додаток №1 до даного договору).

Замовник оплачує поставлений постачальником товар виключно за ціною, вказаною у специфікації (3.3 договору).

Згідно п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару (далі - рахунок) протягом 10 (десяти) банківських днів після дати поставки Товару. Замовник має право на відстрочку платежу в разі відсутності фінансування.

Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням законодавства, постачальник надсилає замовнику рахунок протягом 3 (трьох) банківських днів з дня поставки товару. До рахунка на оплату товарів додається видаткова накладна (п.4.2 договору).

Датою оплати вважається дата перерахування замовником коштів на рахунок постачальника (4.3 договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі (п.4.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору поставка кожної партії товару проводиться протягом 10 (десяти) робочих днів після заявки замовника.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п.5.3 договору).

Позивач на виконання умов договору та на підставі рахунку-фактури №3327000 від 17.12.2012р. поставив відповідачу товар на суму 98960,76грн., що підтверджується видатковою накладною №5319 від 18.12.2012р. та довіреністю №000237 від 17.12.2012р. (а.с.17-19).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Позивач 10.01.2013р. направив на адресу відповідача претензію за вих.№1001/1 (а.с.20) з вимогою здійснити оплату товару, поставленого на підставі договору №0312/1 від 03.12.2012р. (а.с.20), на яку отримав лист від 30.04.2013р. з відповіддю про погашення заборгованості відповідачем в разі надходження додаткового фінансування на погашення кредиторської заборгованості по відповідним кодам видатків (а.с.22).

05.08.2013р. позивач повторно направив на адресу Головного управління юстиції претензію з вимогою сплати боргу в п'ятиденний термін (а.с.23), на яку отримало відповідь з аналогічним поясненням про існуючу заборгованість, що містилась в листі від 30.04.2013р. (а.с.25).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 98960,76грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов'язковими відповідно до актів чинного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За нормами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 98960,76грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1952,10грн. - 3% річних.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1952,10грн. відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо), борг визнає.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення 98960,76грн. - основного боргу та 1952,10грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління юстиції у Житомирській області (10014, м.Житомир, майдан Соборний, 1, код 34900660)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (04116, м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївска, буд.14/2, код 23704614) - 100912,86грн. заборгованості, з яких: 98960,76грн. - основний борг, 1952,10грн. - 3% річних, а також 2018,26грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25 вересня 2013р.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою)