Рішення № 33670658, 19.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2013 Справа № 905/6062/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Донецька область, м.Білозерськ,

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк,

про: стягнення 13108грн.29коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Коровін П.О. -(довіреність)

від відповідача: Ляшко Д.В. (довіреність від 01.04.2013р. №Н-01/792);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Донецька область, м.Білозерськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 13108грн.29коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору № 312-1РА від 03.01.2012р. ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» оформило накладну №49104474, однак вагони № 56218407 та №53525036 на станцію призначення прибули з недостачею вантажу, що підтверджено складеним комерційними актами БА 786601/16 від 28.03.2013р. та БА 786602/17 від 28.03.2013р. Позивач стверджує, що недостача вантажу виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №312-1РА від 03.01.2012р. з додатковою угодою від 28.12.2012р, комерційні акти БА 786601/16 від 28.03.2013р. та БА 786602/17 від 28.03.2013р., накладну №49104474, результат аналізу №766, акт приймання-здачі від 20.03.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 19.09.2013р. з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 19.09.2013р. з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив з посиланням на ст. 31 Статуту залізниць України, а також на ст. 111 Статуту залізниць України, за якою залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Під час судового засідання 19.09.2013р. сторони повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції зі спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Беручи до уваги викладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (покупець) був укладений договір поставки №312-1ра від 03.01.2012р., на підставі якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, за марочним складом, цінам і в кількості, зазначеній у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

20.03.2013р. за накладною №49104474 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник) зі станції відправлення Фащевка Донецької залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці відвантажив на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (вантажоотримувач) у вагонах № 56218407 та №53525036 вантаж - антрацит, кожний масою нетто 69000кг.

Комерційним актом № БА 786601/16 від 28.03.2013р. з посиланням на акт №100 від 25.03.2013р. обумовлено, що було здійснено комісійну перевірку вагона №56218407 з вантажем-антрацит на 150 тонних тензометричних вагонних вагах ТДО «Шахта «Білозерська» перевірених 15.05.2012р., внаслідок чого виявилося, що за накладною значиться брутто 91200кг., тара 22200кг., нетто 69000кг., в дійсності виявилось: брутто 84050кг.; тара 22200кг., нетто 61850 кг., що менш на 7150кг. Розміщення антрациту у вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 300мм., маркування на поверхні вантажу не вбачається через сніжний покриття. Над 7-м люком з лівої сторони по ходу руху потягу поглиблення довжиною 2,0м., шириною1,8м., глибиною 0,6м. Відвантажувальні люки щільно закриті, течі вантажу не було. Вагон в технічному відношення справний.

Відповідно до комерційного акту БА 786602/17 від 28.03.2013р. з посиланням на акт №100 від 25.03.2013р. обумовлено, що було здійснено комісійну перевірку вагона №53525036 з вантажем-антрацит на 150 тонних тензометричних вагонних вагах ТДО «Шахта «Білозерська» перевірених 15.05.2012р., внаслідок чого виявилося, що в накладній значиться брутто 91200кг., тара 22200кг., нетто 69000кг., в дійсності виявилось: брутто 85350кг.; тара 22200кг., нетто 63150кг., що менш на 5850кг. Розміщення антрациту у вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 300мм., маркування на поверхні вантажу не вбачається через сніжний покриття. Над 1-м та 2-м люками по ходу руху потягу поглиблення довжиною 2,0м., шириною 1,5м., глибиною 0,5м. Відвантажувальні люки щільно закриті, течі вантажу не було. Вагон в технічному відношення справний.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт" перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України встановлено, що комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставини невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Нестача згідно комерційного акту № БА 786601/16 від 28.03.2013р. складає 7150кг., згідно комерційного акту №БА 786602/17 від 28.03.2013р. - 5850кг. Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку № 494 від 20.03.2013р. вартість 1 тони вугілля складає 1128,08грн. з ПДВ.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 13108грн. 29коп.

Відповідач заперечень проти розрахунку не надав.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до вантажу, поглиблення над люками у спірних вагонах. Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 13108грн. 29коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт", ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Донецька область, м.Білозерськ, до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 13108грн.29коп- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька область, м. Білозерське; вул. Строїтельна, буд. 17; код ЄДРПОУ 36028628) суму нестачі вугілля у розмірі 13108грн.29коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.

В судовому засіданні 19.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 24.09.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова