Рішення № 33670652, 13.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11479/13 13.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 487 803,37 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Жар Д.В. (дов. № 03-5/17 від 25.12.2012 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 531 230,30 грн., з яких 442 691,92 грн. пені, три проценти річних у розмірі 88 538,38 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11479/13, розгляд справи призначено на 09.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року справу № 910/11479/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 09.07.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11479/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/11479/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11479/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року.

У судовому засіданні 02.08.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду, зокрема, заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути відповідача 487 803,37 грн., з яких 406 502,80 грн. пені та 3 проценти річних у розмір 81 300,57 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої в судовому засіданні 02.08.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.08.2013 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 13.09.2013 року.

У судовому засіданні 13.09.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.2013 року не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) було укладено договір на розподіл природного газу № 14/738/13 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору газорозподільне підприємство зобов'язалось у 2013 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами (надалі по тексту - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з пунктом 3.6. Договору обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ (надалі по тексту - акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку.

У відповідності до пункту 3.7. Договору газорозподільне товариство до 12-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.

Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (пункт 3.10. Договору).

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. На момент укладення договору тариф становить 166,20 грн., крім того, ПДВ - 33,24 грн., всього - 199,44 грн.

Розрахунковий період за Договором становить один місяць з контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі 4 Договору, та податку на додану вартість. Загальна сума Договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику (пункти 5.3., 5.4. Договору).

У відповідності до пункту 5.5. Договору розрахунки за надані послуги здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства на підставі акту наданих послуг, зазначеного в пункті 3.6. цього Договору. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 20 - го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

На виконання умов Договору, за період січня 2013 року по березень 2013 року, позивач надав відповідачу послуги з транспортування газу, що підтверджується актами надання послуг з транспортування газу, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а саме:

- актом № 01 наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами від 31.01.2013 року на суму 6 431 058,67 грн.;

- актом № 02 наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами від 28.02.2013 року на суму 5 331 924,49 грн.;

- актом № 03 наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами від 31.03.2013 року на суму 5 153 652,26 грн.

Вищевказані акти наданих послуг були направлені відповідачу з додержанням строків, передбачених пунктом 3.7. Договору, на підтвердження чого суду надано належним чином засвідчені копії квитанцій кур'єрської доставки та супровідні листи.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором, що підтверджується, зокрема, виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим, у останнього тривалий час існувала заборгованість перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", що є підставою для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафних санкцій.

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 406 502,80 грн. пені та три проценти річних у розмірі 81 300,57 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивачем невірно розраховано суму пені та трьох процентів річних, що підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та надав суду контррозрахунок ціни позову, відповідно до якого сума пені становить 255 460,32 грн., а сума трьох процентів річних становить 51 092,05 грн.

Окрім того, відповідач, керуючись нормами статті 233 Господарського кодексу України та статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зменшити розмір стягуваної пені до 1 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір на розподіл природного газу № 14/738/13 від 18.01.2013 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2013 році надати відповідачу послуги з транспортування природного ГРМ до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість наданих послуг на умовах, визначених Договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів та пояснень сторін вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з транспортування газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за надані послуги здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі.

Вищевказані обставини підтверджуються актами наданих послуг з транспортування газу за період з січня 2013 року по березень 2013 року, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", банківськими виписками з рахунку позивача, супровідними листами та кур'єрськими накладними, які свідчать про направлення на адресу відповідача рахунків та актів наданих послуг з транспортування газу за Договором (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 7.2.1 Договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 цього Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1 грн., яке мотивоване недоотриманням Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів від споживачів та несвоєчасним проведенням розрахунків за спожитий газ, а також скрутним фінансовим становищем відповідача, суд зазначає наступне.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Разом з тим, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором.

Водночас, недоотримання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів від споживачів, несвоєчасне проведення розрахунків за спожитий газ, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, а також тяжкий фінансовий стан відповідача не є достатніми підставами для зменшення розміру неустойки у спірних відносинах в розумінні статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені нарахованої в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня на загальну суму 382 221,98 грн., з огляду на наступне.

Розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язань щодо наданих послуг згідно акту від 31.01.2013 року № 01 наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами, за період з 21.02.2013 року по 25.02.2013 року, за розрахунком суду становить 13 214,50 грн.

Розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язань щодо наданих послуг згідно акту від 28.02.2013 року № 02 наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами, в межах сум заборгованості та періодів заявлених позивачем, за розрахунком суду, становить 183 305,86 грн.

Розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язань щодо наданих послуг згідно акту від 31.03.2013 року № 03 наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами, в межах сум заборгованості та періодів заявлених позивачем, за розрахунком суду, становить 185 701,62 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 81 300,57 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, в межах зазначених позивачем сум заборгованості та періодів, на загальну суму 78 097,31 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені та трьох процентів річних є обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 382 221,98 грн. пені та 78 097,31 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року, з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Як вбачається з платіжного доручення № 3291 від 10.06.2013 року позивач, керуючись вищевказаними нормами законодавства сплатив судовий збір за подання позову у даній справі на загальну суму 10 624,60 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги те, що 02.08.2013 року позивачем зменшено позовні вимоги до 487 803,37 грн., відповідно до частини статті 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 1 418,21 грн. (10 624,60 грн. - 9 206,39 грн.)

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (87515, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд 16, код ЄДРПОУ 03361135) 382 221 (триста вісімдесят тисяч двісті двадцять одну) грн. 98 коп. пені, 78 097 (сімдесят вісім тисяч дев'яносто сім) грн. 31 коп. три проценти річних, 9 206 (дев'ять тисяч двісті шість) грн. 39 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити

4. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (87515, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд 16, код ЄДРПОУ 03361135) з Державного бюджету України 1 418 (одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн. 21 коп. судового збору як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 3291 від 10.06.2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк