Постанова № 33670114, 24.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року № 813/4980/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Сміховський М.М.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Укрспецтехніка» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Укрспецтехніка» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 року за №0000882210/10354.

Позивач в позовній заяві стверджує, що ним під час перевірки надавались первинні бухгалтерські документи в підтвердження витрат, пов'язаних із транспортуванням сировини та отриманої в результаті переробки на давальницьких умовах сировини готової продукції у відповідності з умовами договору №01/07-01 від 01.07.2013 року. Також, позивач вважає, що ним було подано всі необхідні первинні бухгалтерські документи в підтвердження витрат, пов'язаних зі списанням пального на перевезення вантажів власними транспортними засобами. Крім того, позивач вважає, що суб'єктом владних управлінських функцій не взято до уваги графіки, які додаються до кредитного договору, та банківські виписки, які підтверджують сплату відсотків за користування кредитними коштами. А тому, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

В запереченні на позовну заяву відповідач, вважає, що позивачем не представлено первинних бухгалтерських документів в підтвердження витрат, пов'язаних із транспортуванням сировини та отриманої в результаті переробки на давальницьких умовах сировини готової продукції, пов'язаних зі списанням пального на перевезення вантажів власними транспортними засобами, пов'язаних зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Щодо заявленого клопотання представником ДПІ у Личаківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, то таке не може розглядатись судом оскільки подано не стороною у справі (в матеріалах справи відсутні докази правонаступництва ДПІ у Личаківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області).

За таких обставин, суд вважає неявку представника відповідача такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року відповідачем складено акт №266/22-10/25230066 від 14.06.2013 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року за №0000882210/10354, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 634603 грн. 75 коп., в тому числі, за основним платежем - 507683 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 126920 грн. 75 коп.

Перевіркою встановлено порушення п.44.6 ст.44, п.138.1, п.138.2, підпунктів 138.10.3 та 138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 507694 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, орган державної податкової служби дійшовши до висновку про те, що у зв'язку з непредставленням до перевірки товарно-транспортних накладних на транспортування товарно-матеріальних цінностей та актів на списання пального у відповідних звітних періодах, позивачем завищено витрати на збут в сумі 1804845 грн. 00 коп.

Також, в акті перевірки зазначено, що позивачем завищено витрати на суму відсотків за користування кредитними коштами та суму послуг за банку за розрахунково-касове обслуговування.

У відповідності до положень абзацу першого п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з положеннями п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 згаданого Кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до положень підп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

В матеріалах справи наявний договір №01/07-01 на переробку давальницької сировини від 01.07.2009 року укладений між ТзОВ «Ізотерм-С» (виконавець) та ТзОВ «Укрспецтехніка» (замовник).

У відповідності до даного договору замовник зобов'язується постачати, а виконавець переробити полістирол (сировина) в плити піно полістирольні марок ПСБ-С-15, або ПСБ-С-25, або ПСБ-С-35, за вибором замовника, згідно з додатками, які є невід'ємною частиною даного договору. Вироблена з сировини продукція є власністю замовника.

Пунктом 2.1.1 згаданого договору передбачено, що замовник здійснює пошук постачальників, закупівлю, страхування і транспортування сировини на склади виконавця в кількості та асортименті, яка необхідна для виробництва готової продукції відповідно до обсягів зафіксованих сторонами в додатках до цього договору.

Пунктом 4.1 цього ж договору передбачено, що замовник постачає сировину обумовленої в додатках якості та в обумовленій кількості на умовах франко-склад виконавця с.Марковичі, Дубенського району, Рівненської області.

Згідно пункту 4.2 згаданого договору, по окремій домовленості виконавець може організувати доставку продукції до місця призначення згідно заявки замовника. Оплата доставки в такому разі здійснюється по домовленості сторін.

В подальшому пункт 4.2 зазнав змін згідно додаткових угод №8 від 01.03.2012 року та №9 від 01.04.2012 року, які стосувались тарифів на перевезення продукції транспортом виконавця.

У підтвердження дотримань наведених домовленостей між сторонами та понесення витрат на збут в матеріалах справи наявні подорожні листи вантажного автомобіля позивача; товарно-транспортні накладні, вантажовідправником, в яких зазначено ТзОВ «Ізотерм-С»; акти списання товарів, якими списувалось дизельне пальне.

Наведені первинні бухгалтерські документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства, містять реквізити, які надають їм сили первинного бухгалтерського документу згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями, та підтверджують понесення позивачем витрат на транспортування товарно-матеріальних цінностей, що дає правові підстави для включення цих витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, як витрат на збут.

При цьому, посилання органу державної податкової служби в акті перевірки та в запереченнях на позов на те, що зазначені документи не були представлені під час проведення перевірки, спростовуються Додатком 4 «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Укрспецтехніка» (код ЄДРПОУ-25230066)»; приміткою бухгалтера в акті перевірки про подання всіх документів, в тому числі і тих які зазначені в акті як неподані; запереченням на акт.

Зазначені обставини щодо наявності документів під час перевірки не вказують на обґрунтоване застосування положень п.44.6 ст.44 ПК України відповідачем у справі.

У відповідності до положень підпункту 138.10.5 п.138.10 ст.138 згаданого Кодексу, до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

В матеріалах справи наявні кредитні договори №КU009823 від 14.03.2011 року, №КР23422 від 27.04.2007 року, №КР28293 від 29.11.2007 року укладені між позивачем та відповідно ПАТ «Фольксбанк», ВАТ «Електронбанк».

В підтвердження обставин понесення позивачем витрат на сплату відсотків за користування кредитними коштами, в матеріалах справи наявні платіжні доручення, з відповідними призначеннями платежів, листи банку про нарахування відсотків по кредитному договору.

Саме з відсутністю актів (відомостей) про нарахування та сплату відсотків по відповідних кредитних договорах, перевіряючі пов'язують протиправність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, сплачених відсотків.

Однак, такі посилання судом не беруться до уваги, оскільки згадані платіжні доручення містять реквізити, які надають їм сили первинного бухгалтерського документу згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями, та підтверджують понесення позивачем витрат на сплату відсотків за користування кредитними коштами, що дає правові підстави для включення цих витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, як фінансових витрат.

За викладених обставин, суд вважає, що суб'єктом владних управлінських функцій без достатніх на те правових підстав не взято до уваги надані до перевірки позивачем первинні бухгалтерські документи, і як наслідок протиправно виключено зі складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державним органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обгрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року за №0000882210/10354.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» (код ЄДРПОУ 25230066), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Дніпровська, 13/12, 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 вересня 2013 року.

Суддя В.Я.Мартинюк