Постанова № 33666910, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

19 серпня 2013 року 14:44 год. №826/9694/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - Овсянникової К.В., відповідача - Коваленка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудгаз-Магістраль" до Державної податкової інспекції у Дніпровсько-му районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2013 №0002182220 та №0002192220,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, результати якої не відповідають вимогам податкового законодавства щодо формування платником валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам, що підтверджують правильність формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Транспорт-експрес" у червні 2012р.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених підстав.

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в його задоволенні, стверджуючи про безпідставність формування позивачем ва-лових витрат і податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Транспорт-Експрес" у червні 2012р., оскільки неможливо провести зустрічну звірку контрагента та відсутність в нього гос-подарських можливостей для виконання зобов'язань перед позивачем, а також не надання позивачем до перевірки товарно-транспортної накладної.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 25.02.2013 №413 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позива-ча з питань достовірності нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовід-носинах з ПП "Унісон дизайн", ТОВ"СВН-Антарекс", ТОВ"Транспорт-Експрес", ТОВ"Трей-дтех", ТОВ "Магреб Україна", ТОВ "Соло-25", ТОВ "ТК Смарт", за результатами якої скла-дено акт від 11.03.2013 №881/22-221-38012845 і винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 28.03.2013 №0002182220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 18883 грн. (у т.ч.: 15106 грн. - основний платіж, 3777 грн. - штраф);

- від 28.03.2013 №0002192220, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 17984 грн. (у т.ч.: 14387 грн. - основний платіж, 3597 грн. - штраф).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК, що призвело до заниження ПДВ за червень 2012 на суму 14387 грн. та податку на прибуток за 2 квартал 2012р. на 15106 грн., внаслідок порушення позивачем п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК та укладення з ТОВ "Транспорт-експрес" правочину, який не спрямований на реаль-не настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача правочин між позивачем і ТОВ "Транспорт-експрес" є нікчемним і не створює правових наслідків, тому формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані висновки зроблено відповідачем на підставі транзитного акта ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 25.12.2012 №2288/22-01/35745362 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Транспорт-Експрес" щодо підтвердження господарських відносин із платни-ками податків за червень 2012р., в якому зазначено про порушення останнім ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215 ЦК та відсутність в укладених ТОВ "Транспорт-Експрес" правочинів реаль-ного спрямування на отримання правових наслідків.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою і підтверджується матеріалами справи, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ фінансово-господарські відносини з ТОВ "Транспорт-Експрес" та задекларовано у складі валових витрат за 2 квартал 2012р. 71935 грн. витрат на придбання в названого контрагента послуг з перевезення ванта-жів та задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за червень 2012р. 14387 грн. нара-хованого податку.

Перевіркою вірно встановлено, що придбання позивачем робіт (послуг) здійснено на підставі укладеного з ТОВ "Транспорт-Експрес" договору на перевезення вантажів від 04.06.2012 №000/23, копія якого наявна у справі, згідно з яким позивач (Замовник) доручає перевезти вантажі, а ТОВ "Транспорт-Експрес" (Перевізник) зобов'язується здійснювати їх поставку автомобільним транспортом у міжміському сполученні на території України. Також договором передбачено, що Перевізник виконує для Замовника логістичні послуги: послуги з передпродажної підготовки та транспортування за маршрутом Київ-Одеса.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав до перевірки складений сторонами договору акт надання послуг від 11.06.2012 №11/6, копія якого наявна у справі, згідно з яким ТОВ "Транспорт-Експрес" здійснено послуги з транспортування за маршру-том Київ-Одеса на загальну вартість 71935,29 грн. (без ПДВ). Також, позивач надав до пере-вірки виписану ТОВ "Транспорт-Експрес" податкову накладну від 11.06.2012 №15 на суму 86322,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 14387,06 грн.), копія якої наявна у справі.

Судом встановлено, що ТОВ "Транспорт-Експрес" виписано рахунок на оплату від 11.06.2012 №1324 на суму 86322,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 14387,06 грн.), який прийнятий позива-чем до оплати та фактично оплачений згідно з платіжним дорученням від 27.06.2012 №13, копія якого наявна у справі.

Перевіркою не встановлено порушень в оформленні акта від 11.06.2012 №11/6 і по-даткової накладної від 11.06.2012 №15 вимогам чинного законодавства. Водночас судом встановлено, що вищевказаний господарський договір від 04.06.2012 №000/23 недійсним (фіктивними) в судовому порядку не визнавався, зміст господарських зобов'язань з переве-зення вантажів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В свою чергу подат-кова накладна відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ТОВ "Транспорт-Експрес" в установленому порядку було зареєстрованим суб'єктом господарювання, платни-ком ПДВ, основним видом діяльності якого є діяльність автомобільного вантажного транс-порту.

Під час розгляду справи позивач додатково надав суду письмові пояснення голови лік-відаційної комісії ТОВ "Транспорт-Експрес" Савченка М.І. від 09.08.2013, в яких останній підтверджує укладення і виконання договору від 04.06.2012 №000/23 та зазначає, що на під-ставі заявки Замовника від 05.06.2012 №16 ТОВ "Транспорт-Експрес" 08.06.2012 здійснено завантаження вантажу, визначеного заявкою за адресою: м.Київ, вул. М.Слобіська, 2б, який в подальшому водієм-експедитором ОСОБА_4 доставлено вантажоодержувачу за адресою: Одеська обл., с. Хлібодарське, Тираспільське шосе, 42, та передано відповідально-му за отримання вантажу за довіреністю ОСОБА_5. За наслідками виконання перевезення вантажів сторонами договору підписано акт приймання наданих послуг №11/6, виписано податкову накладну від 11.06.2012 №15 та складено товарно-транспортну накладну №8. Разом з цим, Савченко М.І. зазначає, що в товарно-транспортній накладній помилково вказана дата 11.06.2012 замість 08.06.2012.

До вказаних пояснень додавалися копії:

- заявки на перевезення вантажу без дати і номеру, згідно з якою підлягає переве-зенню технічне обладнання вагою 1400 кг.; пункт відправлення: м.Київ, вул. М.Слобіська, 2б; пункт отримання: Одеська обл., с. Хлібодарське, Тираспільське шосе, 42; загальна вар-тість перевезення 86322,35 грн.; Одержувачем вантажу вказано Дочірню компанію "Укр-трансгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Прикарпаттрансгаз";

- подорожнього листа №45 вантажного автомобіля від 08.06.2012.

Судом встановлено, що послуги з перевезення вантажів придбавались позивачем з метою транспортування матеріалів, що були використаними при виконанні позивачем (Під-рядник) зобов'язань за договором від 29.05.2012 №1205001286, укладеного з філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замов-ник), згідно з яким позивач зобов'язувався власними силами і засобами виконати капіталь-ний ремонт вимірювальних трубопроводів для забезпечення вимог ДСТУ ГОСТ 8.568.1-5:2009 на ГРС Одеського ЛВУМГ УМГ "Прикарпаття" ГРС Гребеники, ГРС Щербанка.

Дані обставини не заперечувалися відповідачем та підтверджуються наданими пози-вачем до суду копіями договору від 29.05.2012 №1205001286 та специфікаціями до нього, видатковою накладною від 08.06.2012 №РН-0000001 і податковою накладною від 08.06.2012 №1, довіреністю №169 від 06.06.2012 на отримання ОСОБА_5 обладнання обладнання.

Крім того, під час розгляду справи позивач надав письмові пояснення заступника директора філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" Костіва В.В. від 19.08.2013 №2181/22-03, в яких зазначає зокрема те, що в рамках виконання позивачем (Підрядником) умов договору від 29.05.2012 №1205001286 останнім 08.06.2012 було доставлено за адресою: Одеська обл., с. Хлібодарське, Тираспільське шосе, 42, та отримано Замовником обладнання, яке було використано для проведення робіт. Перевезення обладнання здійснювалося ТОВ "Транспорт-Експрес" згідно товарно-транспортної накладної №8. Відвантаження вантажу здійснював водій-експедитор ОСОБА_4

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання робіт (послуг) з перевезення вантажів загальною вартістю 71935,29 грн. (без ПДВ), а також пра-вильності обчислення і повноти нарахування ПДВ у сумі 14387,06 грн.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення нада-них позивачем доказів.

Заперечення відповідача про недійсність та нікчемність правочинів в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК зроблені без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Надходження до ДПІ акта про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Суд не бере до уваги посилання в акті перевірки та надану до суду копію транзитного акта ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 25.12.2012 №2288/22-01/35745362 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Транспорт-Експрес", оскільки неможли-вість проведення зустрічної звірки не є достатнім доказом відсутності фінансово-госпо-дарських відносин між позивачем і названим контрагентом та не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Окрім цього, вказаний транзитний акт є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобо-в'язань ТОВ "Транспорт-Експрес" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за від-сутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господар-ської діяльності платників податків.

Зазначені в транзитному акті обставини взаємовідносин між ТОВ "Транспорт-Експрес" та ТОВ "Техно", учасником яких позивач не був, не мають відношення до справи, яка розглядається, тому не беруться судом до уваги. У своїх запереченнях представник від-повідача не зазначив та не довів належність цих обставин до даної справи.

Посилання відповідача в акті на ненадання позивачем документів на запит ДПІ від 08.01.2013 №313/10/22-211 не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки вказаний запит здійснювався попередньо проведенню перевірки та поза її межами, а наслідком його невиконання згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК є саме проведення податкової перевірки.

Судження відповідача про відсутність достатніх ресурсів для провадження ТОВ "Транспорт-Експрес" господарської діяльності є необґрунтованим і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях та суперечать наданим до перевірки і до суду первинним документам. При цьому транзитні акти органів ДПС, які містять суб'єктивні непідтверджені відповідними доказами висновки, не є належними доказами цим фактам.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач та його представник в судовому засіданні не зазначили і не надали, повідомивши суд про відсутність таких.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відпові-дачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову.

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудгаз-Магістраль".

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби від 28.03.2013 №0002182220 та №0002192220.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудгаз-Магістраль" судовий збір у сумі 369 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко