Ухвала суду № 33666651, 24.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/19299/12 Головуючий у І інстанції Рябченко Л.А.Провадження № 22-ц/780/3939/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 26 24.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19.07.2006 року між ПАТ "КБ" "Надра" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11/П/13/2006/840, згідно п.1.1. якого, позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в загальній сумі 50 000,00 дол. США, які відповідач разом з нарахованими відсотками в розмірі 8,5% річних, повинен повернути до 18.07.2036 року.

В якості забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором, ОСОБА_2 уклав з позивачем договір поруки від 19.07.2006 року, згідно якого поручився солідарно та в повному обсязі відповідати перед позивачем за неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання із повного погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором та договором поруки, відповідно, порушивши строки повернення кредиту, а також сплати відсотків, чим створили заборгованість.

Зважаючи на викладене, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 159 176,74 дол. США, (що еквівалентно 1 269 163 грн. 90 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 21.06.2011 рік) та судові витрати по справі.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 159176,74 доларів США (що еквівалентно 1269163грн. 90коп. за офіційним курсом НБУ станом на 21.06.2011р.).

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судові витрати по справі в розмірі 1 820 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, осіб, які з`явилися на розгляд вказаної справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що 19.07.2006 року між ПАТ "КБ" "Надра" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11/П/13/2006/840, згідно п.1.1. якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості та платності грошові кошти в загальній сумі 50 000,00 дол. США, які відповідач разом з нарахованими відсотками в розмірі 8,5% річних, повинен повернути до 18.07.2036 року (а.с. 6 - 9).

В якості забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором, відповідач ОСОБА_2 уклав з позивачем договір поруки від 19.07.2006 року, згідно якого поручився солідарно та в повному обсязі відповідати перед позивачем за неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору ( а.с. 11 - 12).

З розрахунку заборгованості, вбачається, що сума заборгованості за кредитом станом на 21.06.2011 рік становила 159 176,74 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 1 269 163,90 грн. ( а.с. 13 - 15).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, розрахунок пені за прострочення сплати ануітентного платежу здійснений за період з 21.06.2010 рік по 21.05.2011 рік, тобто в межах строку позовної давності, що встановлена в один рік щодо вимог про стягнення пені, враховуючи, що позов поданий станом на 21.06.2011рік.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За змістом ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як поручитель відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України повинен відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов'язання за кредитним договором.

Статтею 543 ЦПК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання соліданого обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та на підставі діючого цивільного законодавства законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у вищевказаному розмірі.

У відповідності до ст.ст. 15, 16 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права або інтересу.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а відповідно до частини третьої - обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги відповідачів щодо порушення судом норм матеріального права, оскільки суд правильно визначив правовідносини сторін та застосував норми матеріального права що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права також колегія суддів вважає безпідставними, оскільки апелянтом не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які на їх думку апелянтів є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів також не встановлено.

Відповідно до положень ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апелянти, в порушення вимог ст. 303 ЦПК України, ставлять вимогу про визнання п.5.1. вищевказаного кредитного договору недійсним, проте з матеріалів справи вбачається, що останні не зверталися до суду першої інстанції з зустрічним позовом до ПАТ «КБ «Надра» з такою позовною вимогою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального, а підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у позові немає, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді