Рішення № 33665582, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/121 17.09.13За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

До Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» Деснянського району м. Києва

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва

Про стягнення 187 682,76 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Гаркавенко С.В. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явилися

Від третьої особи Уманська О.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію, трьох відсотків річних та інфляційних втрат у розмірі - 187 682,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2009р. порушено провадження у справі № 13/121 та розгляд справи призначено на 21.07.2009р.

21.07.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав витребувані судом документи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, а також клопотання про залучення в якості співвідповідача Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 19.08.2009р. та залучено для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва.

У судовому засіданні 19.08.2009р. представник третьої особи заявив суду клопотання про зупинення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р. зупинено провадження у справі, до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва інших пов'язаних з нею справ № 8/131 та № 8/588.

27.08.2013р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, а також клопотання про поновлення провадження у справі, у зв'язку із закінченням розгляду справ № 8/131 та № 8/588.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013р. було поновлено провадження у справі № 13/121 та розгляд справи призначено на 17.09.2013р.

13.09.2013р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явились, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 05.09.2013р. не виконав.

В клопотанні від 13.09.2013р., як на причину перенесення розгляду справи, відповідач посилався на неможливість забезпечити явку повноважного представника (у зв'язку зі звільненням одного та перебуванням у відпустці іншого). Жодного доказу, який б підтверджував наявність , викладених у клопотанні обставин (копії наказу про звільнення чи наказу про відпустку), відповідач суду не надав.

Суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав суду документи, витребувані ухвалою суду від 05.09.2013р., та повідомив про зміну найменування організаційно-правової форми юридичної особи позивача.

Так, відповідно до вимог та положень Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго», про що 13.04.2011р. здійснено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В підтвердження викладеного, позивач надав суду копію довідки АБ № 152345, витяг зі статуту та копію свідоцтва серія А01 № 769840.

Враховуючи викладене суд визнав клопотання про зміну найменування позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі - 40 434,97 грн., три відсотка річних у розмірі - 6 635,72 грн. та судові витрати, посилаючись на оплату відповідачем суми основного боргу у розмірі - 140 612,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2013р. було припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі - 140 612,07 грн., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник третьої особи письмових пояснень щодо заявленого позову не надав та по суті позовних вимог не заперечив.

В судовому засіданні 17.09.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2001р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі -постачальник, позивач) та Державним комунальним підприємством «Житлоремфонд» Деснянського району м. Києва (далі -споживач, відповідач) було укладено Договір № 1630043 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, як постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідачу, як споживачу, для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому Договорі.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Заступником директора департаменту енергозбуту Гончаровим Є.Д., який діє на підставі «Положення про департамент енергозбуту АК Кииївенерго» та від відповідача - Директором Гуцалом Д.В., яки діє на підставі Статуту, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.3.1. позивач, як енергопостачальна організація, зобов'язалася постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем, як споживачем, для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі згідно з Додатком 2 до Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2006р. по 01.05.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, у розмірі - 140 612,07 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за використану теплову енергію у розмірі - 140 612,07 грн.

Після зупинення провадження у справі (ухвала від 19.08.2009р.) відповідач за період 2009 - 2012 роки сплатив суму основного боргу у розмірі - 140 612,07 грн., що підтверджується, довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію, належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи.

Позивач, враховуючи погашення відповідачем заборгованості, зменшив позовні вимоги.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 6 635,72грн. - 3% річних та 40 434,97 грн. - збитки від інфляції

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, три відсотка річних у розмірі - 6 635 (шість тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 72 коп., інфляційні втрати у розмірі - 40 434 (сорок тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 97 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі - 1 876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 23 вересня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук