Вирок № 33665537, 02.08.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2013 року Справа №1915/10784/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Воробель Н.П.

за участю секретарів: Вербицького Р.А., Присяжнюка В.В., Бригідир Н.Л. та Заплітного Б.З.,

прокурорів: Жиижури Л.О., Гульовської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Могильов, Республіка Білорусь, українки, громадянки України, із вищою освітою, заміжньої, не працює, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 190 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, працюючи заступником начальника управління в справах захисту прав споживачів в Тернопільській області, будучи державним службовцем 5 категорії 9 рангу, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище та виконує організаційно-розпорядчі функції, що виражається у виконанні юридично значимих дій, які тягнуть настання правових наслідків, всупереч вимог п. 12 ст. 26, ст. 29 Закону України «Про захист прав споживачів», за якими зобов'язана суворо додержуватися вимог законодавства, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адмніністративні стягнення, у травні 2011 року на прохання головного спеціаліста-юриста управління в справах захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_2, яка не мала досвіду роботи щодо вирішення скарг споживачів, вивчила матеріали за скаргою ОСОБА_3 на дії суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 з приводу продажу ним медичного приладу неналежної якості, без гарантійного талону, вартістю 2 930 грн. Після цього, 20 травня 2011 року під час розмови з ОСОБА_4 ОСОБА_1 вирішила заволодіти його грошовими коштами шляхом обману.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_1, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах, а саме з метою незаконно одержати матеріальну вигоду, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, підриваючи престиж і авторитет органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації завдань у сфері захисту прав споживачів, використовуючи необізнаність ОСОБА_4 щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, повідомила йому неправдиві відомості про те, що він вчинив порушення законодавства про захист прав споживачів, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у виді штрафу в десятикратному розмірі від вартості проданого ним товару, тобто в сумі 29 300 грн., однак, вона може притягнути його до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 КУпАП, відповідальність за яке передбачає покарання у виді штрафу розміром 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн., і яке є більш м'яким, за умови надання їй 200 доларів США.

З метою доведення свого злочинного наміру на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману до кінця, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах, умисно, з корисливих мотивів, 23 травня 2011 року, у своєму службовому кабінеті управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області, що на бульварі Шевченка, 11, в м. Тернополі, винесла постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 КУпАП та призначила штраф розміром 170 грн. Цього ж дня приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1, шляхом обману отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу долара США до гривні, встановленого Національним банком України станом на 23 травня 2011 року, становить 1 595,70 грн., якими в подальшому заволоділа. Своїми умисними діями, зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах, а саме з метою незаконного отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_1 завдала істотної шкоди інтересам держави у вигляді підриву престижу і авторитету органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації завдань у сфері захисту прав споживачів.

Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах не визнала, пояснивши, що вона обіймала посаду заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області з 2007 року. У травні 2011 року до управління була скерована скарга від жительки Івано-Франківської області ОСОБА_3 на СПД ОСОБА_4 з приводу продажу останнім через мережу Інтернет медичного препарату "Небулайзер", оскільки останній не відповідав вимогам споживача. Скарга розглядалася головним спеціаліст-юристом управління ОСОБА_5, яка звернулася за допомогою до ОСОБА_6, який знайшов ОСОБА_4 і той обіцяв владнати конфлікт із скаржницею. Оскільки закінчувався 45-денний строк вирішення скарги, а ОСОБА_4 так і не вирішив питання із ОСОБА_3, то ОСОБА_2 звернулася до неї за допомогою. 20 травня 2011 року до неї в службовий кабінет прийшов ОСОБА_4 та повідомив, що сам владнати питання, вказані в скарзі, він не може, оскільки скаржник не хоче з ним говорити, а також зазначив, що не може забрати медичний апарат назад, оскільки вже не займається даним видом діяльності. Також, останній запропонував їй 200 дол. США за позитивне вирішення цього питання, на що вона одразу ж відмовилася та сказала, щоб він краще б відшкодував збитки споживачці та нехай прийде в понеділок на адмінкомісію з умовою, що поверне кошти або надасть гарантійний талон. Вона не повідомляла його про те, що за це його може бути притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" і йому потрібно буде сплатити штраф у десятикратному розмірі від вартості товару, бо перед тим вивчила матеріали перевірки. 23 травня 2011 року у її службовому кабінеті ОСОБА_4 підписався у протоколі та акті і поклав на її робочий стіл гроші. Помітила це вона вже тоді, коли ОСОБА_4 піднявся і вийшов в коридор. Відразу відчинилися двері та зайшла ОСОБА_7, тому вона автоматично накрила вказані кошти папкою, щоб її не звинуватили в отриманні хабаря. Після цього, в кабінет зайшли працівники міліції. Вину на досудовому слідстві визнала через свій шоковий стан, розгубленість та психологічний тиск з боку працівників міліції.

Незважаючи на не визнання вини підсудною, її вина у вчиненні інкримінованих злочинів повністю доводиться такими дослідженими у судовому засіданні доказами:

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, який пояснив, що у квітні 2011 року, як підприємець, він через мережу інтернет реалізував покупцеві медичний апарат "Небулайзер" вартістю приблизно три тис. грн. В середині травня 2011 року до нього зателефонував чоловік, який представився працівником управління у справах захисту прав споживачів Тернопільської області та повідомив, що йому слід прийти у вказане управління для дачі пояснень по скарзі споживача з приводу проданого ним товару. Наступного дня він зустрівся в управлінні із цим працівником та останній роз'яснив йому, що викликав його з приводу скарги щодо продажу ним медичного апарату "Небулайзер" неналежної якості. В свою чергу він завірив вказаного працівника, що сам владнає питання з скаржником. 19 травня 2011 року до нього зателефонувала жінка, тепер він знає, що це ОСОБА_1, та представившись заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області, сказала, що йому необхідно знову з'явитись в управління з приводу продажу вищевказаного медичного апарату, а в іншому випадку на нього буде накладено штраф в десятикратному розмірі від вартості товару, який він продав. Він прийшов до ОСОБА_1 в кабінет 20 травня 2011 року зранку. Там, йому підсудна сказала повернути грошові кошти скаржнику, або замінити медичний апарат "Небулайзер", а якшо він цього не зробить то штраф складе 29 300 грн. Після вказаних слів, він попросив ОСОБА_1 номер мобільного телефону вказаного скаржника, за яким він одразу ж передзвонив до вказаної жінки, однак домовитися з нею не зміг. ОСОБА_1 він сказав, що вказана сума штрафу для нього є надто великою і він не зможе заплатити, на що підсудна відповіла, що вона зможе зменшити суму штрафу до мінімального - 170 грн., за що він повинен буде передати їй як подяку 200 доларів США. З її пропозицією він одразу ж погодився, після чого ОСОБА_1 пояснила, що того дня вона не зможе прийняти вказане рішення оскільки на роботі відсутній працівник, який здійснює підготовку документів та сказала прийти 23 травня 2011 року о 10.00 год. із грошима. 23 травня 2011 року він звернувся в УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області із заявою про вимагання в нього хабаря ОСОБА_1 в сумі 200 доларів США за зменшення суми накладення штрафу. Після написання заяви, працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області в його присутності, а також двох понятих, було помічено спеціальним аерозольним препаратом грошові кошти в сумі 200 дол. США, дві купюри по 100 доларів США, та нанесено спеціальним фломастером літеру "К", так, що їх не було видно при денному освітленні, які були поміщенні в його особисту сумку чорного кольору. По закінченню цих дій також був складений протокол, де він та поняті розписались. В подальшому він разом із працівниками міліції проїхав до управління у справах захисту прав споживачів Тернопільської області та сам пішов в його приміщення, де приблизно о 10 год. зайшов в кабінет до підсудної. Остання сказала, що юрист ще не встиг підготувати усі необхідні документи та сказала підійти через 30 хв. Приблизно через півгодини він знову прийшов до кабінету ОСОБА_1 Там підсудна сказала підписати документи, де була вказана сума штрафу 170 грн., що він і зробив. Також, ОСОБА_1 попросила його передати скаржниці гарантійний талон на проданий ним медичний прилад. Після цього він витягнув з сумочки 200 доларів США та поклав їх на робочий стіл ОСОБА_1 Побачивши це, підсудна взяла з столу журнал на накрила грошові кошти, після чого подякувала йому. Після цього ОСОБА_1 дала йому постанову по справі про адміністративне правопорушення та сказала щоб він пішов на перший поверх та зареєстрував її. Після цього він вийшов з її кабінету, зареєстрував постанову та вирушив у своїх справах.

Показаннями свідка ОСОБА_5, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, відповідно до яких, вона працює в управлінні у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області на посаді головного спеціаліста-юриста з жовтня 2010 року. Серед іншого, в її посадові обов'язки входить розгляд скарг громадян. 07 квітня 2011 року в управління надійшла скарга з управління у справах захисту прав споживачів в Київській області від споживача ОСОБА_3 У скарзі ОСОБА_3 скаржилася, що підприємець ОСОБА_4 продав їй медичний прилад, який не відповідає висновку санітарно-епідеміологічної комісії, на нього відсутній гарантійний талон і через це ОСОБА_3 вимагала повернути їй кошти, або надати інший прилад. Для вирішення цієї скарги вона звернулася за допомогою до ОСОБА_6, з яким на початку травня встановили координати ОСОБА_4, зв'язались із ним та попросили з`явитися в управління для пояснень. Приблизно 11 чи 12 травня 2011 року ОСОБА_4 з'явився до них в управління та при розмові із ОСОБА_6 завірив, що самостійно владнає питання із скаржником. Окрім цього, ОСОБА_6 роз'яснив ОСОБА_4 положення ЗУ "Про захист прав споживачів" щодо призначення штрафу продавцю у десятикратному розмірі від вартості товару у разі невиконання умов повернення товару неналежної якості. В подальшому останній неодноразово приходив в управління та спілкувався із ОСОБА_6 16 чи 17 травня 2011 року вона звернулася до заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_1 та розповіла їй про обставини вирішення вказаної скарги, зокрема про те, що ОСОБА_6 ОСОБА_4 роз'яснив можливість застосування штрафних санкцій у десятикратному розмірі від вартості товару до нього, як до продавця, в разі невиконання умов повернення товару. Вислухавши її, ОСОБА_1 сказала, що дана ситуація є складною та це питання треба вивчити. 19 травня 2011 року вона ще раз звернулася до ОСОБА_1, оскільки спливав строк розгляду скарги, та на прохання підсудної для більш детального вивчення матеріалів скарги усі документи по вказаній скарзі передала їй. Оглянувши документи, ОСОБА_1 при ній передзвонила в інші управління у справах захисту прав споживачів в областях для консультації, де їй сказали, що в даному випадку застосовувати ст. 23 ЗУ "Про захист прав споживачів" щодо накладення стягнення в десятикратному розмірі від вартості проданого товару є не можливим, у зв'язку із тим, що в цій ситуації між продавцем та покупцем не було укладено договір із зазначенням в ньому властивостей товару, а також немає підтвердження того, що вказаний прилад є неналежної якості і не був у використанні. В подальшому цього ж дня вона разом із ОСОБА_6 склала акт, в якому було зафіксовано факт, що під час продажу СПД ОСОБА_4 вказаного медичного приладу ОСОБА_4 не надав споживачу гарантійний талон. 20 травня 2011 року приблизно о 16 год. ОСОБА_1 повідомила їй, що вручила копію вказаного акту СПД ОСОБА_4 та сказала останньому, що розгляд справи відбудеться 23 травня 2011 року. 23 травня 2011 року приблизно о 10 год. до неї в кабінет зайшла ОСОБА_1 та попросила підготувати постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 КУпАП, що вона і зробила та віддала ОСОБА_1 Близько 11 год. до неї в кабінет зайшов ОСОБА_4 та віддав їй для реєстрації вказану постанову, копію якої вона після реєстрації видала останньому /а.с. 242-247, т. 1/.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює в управлінні у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області. У квітні 2011 року в управління надійшла скарга від споживача ОСОБА_3 на СПД ОСОБА_4 Вказана скарга для її вирішення була розписана на ОСОБА_2, однак на прохання останньої у вирішенні вказаної скарги допомагав і він. Зокрема, на початку травня він разом з ОСОБА_2 встановили координати СПД ОСОБА_4, та попросили останнього з'явитись в управління для надання пояснень. В середині травня останній прийшов в управління та пообіцяв самостійно владнати скаргу з ОСОБА_3 Через декілька днів ОСОБА_4 з'явився в управління та повідомив, що не зміг владнати конфлікт з вказаним споживачем та запропонував йому 200 доларів США, щоб владнати цю справу, на що він відмовився та сказав, щоб останній замість цього вказані гроші повернув споживачу за прилад. Як вирішувалась дана скарга в подальшому, йому не відомо. Додав, що говорив ОСОБА_4 про те, що на нього за невиконання умов повернення товару неналежної якості може бути накладено стягнення в десятикратному розмірі від вартості проданого ним товару згідно ЗУ "Про захист прав споживачів", щоб полякати - щоб останній повернув скаржниці гроші.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснив, що приблизно два роки тому, точної дати зі спливом часу не пам'ятає, його запросили працівники міліції бути понятим при документуванні факту вимагання та одержання хабара, з чим він погодився. Був присутнім в приміщенні УМВС України в Тернопільській області ще з одним понятим при заявленні раніше незнайомим йому ОСОБА_4 про факт вимагання у нього коштів в сумі 200 доларів США заступником начальника Управління з прав захисту споживачів в Тернопільській області ОСОБА_1 за зменшення штрафу. В подальшому, в їх присутності працівники міліції оглянули, обробили спеціальним порошком та поставили люмінесцентним олівцем на лицевій стороні кожної купюри напис „К". Потім ці грошові кошти були поміщені ОСОБА_4 в його чорну чоловічу барсетку, після чого складено протокол, де він, інший понятий та ОСОБА_4 поставили свої підписи. В подальшому вони разом із працівниками міліції поїхали до управління в справах захисту споживачів в Тернопільській області, що на бульвар Шевченка, 11, м. Тернопіль, де вони залишились з правоохоронцями в автомобілі, а ОСОБА_4 зайшов в приміщення вказаного управління. Через годину працівники міліції сказали їм пройти з ними в приміщення управління в справах захисту споживачів в Тернопільській області, де останні затримали раніше незнайому йому ОСОБА_1, яка представилася заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області. Після цього вони дочекались приїзду слідчого прокуратури м. Тернополя, який розпочав огляд місця події. Підсудна підняла журнал, який лежав в неї на робочому столі та під яким знаходилися грошові кошти в сумі 200 доларів США., які при їх освітлені ультрафіолетовою лампою з тильної сторони світилися світло-зеленим кольором, а на лицевій стороні кожної з них був напис „К". Вказані грошові кошти були ідентичними тим, які були вручені ОСОБА_4 в приміщенні УМВС України в Тернопільській області. В подальшому було складено протокол про проведення огляду місця події, в якому він та інший понятий розписалися. Також виявлені грошові кошти, змиви з рук підсудної та інші предмети огляду були вилучені та поміщенні в поліетиленові пакети, які були опечатані та скріплені підписами присутніх.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_9, які за змістом є аналогічними до показань свідка ОСОБА_8 /а.с. 254-259, т. 1/.

Також, вина ОСОБА_1 доводиться наступними оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами:

Протокол-заявою від 23 травня 2011 року, згідно із якою ОСОБА_4 повідомив, що заступник начальника Управління захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_1 вимагає в нього хабар в сумі 200 дол. США за зменшення суми накладення штрафу /а.с. 8, т.1/;

Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23 травня 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 в присутності понятих вручено грошові кошти в сумі 200 дол. США двома купюрами серійних номерів: ВВ 67987175А та НЕ 03008179А), які з тильної сторони оброблені спеціальним аерозольним препаратом "Промінь-1", а на лицевій - люмінесцентним фломастером зроблено напис "К" /а.с. 9, т. 1/;

Даними протоколу огляду місця події від 23 травня 2011 року, за яким було проведено огляд кабінету заступника начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області ОСОБА_1, під час якого на запитання слідчого, ОСОБА_1 повідомила що грошових коштів цього дня в якості хабара не отримувала, після чого підняла журнал в неї на робочому столі, під яким було виявлено грошові кошти в сумі 200 дол. США: серійні номера ВВ 67987175А та НЕ 03008179А, при освітленні яких ультрафіолетовою лампою на тильній стороні було виявлено нашарування речовини, яка люмінесціює в ультрафіолетовому промінні світло-зеленим кольором, а на лицевій стороні кожної купюри виявлено напис "К", який люмінесціює в ультрафіолетовому промінні світло-синім кольором. Під час освітлення за допомогою ультрафіолетової лампи журналу, під яким знаходились грошові кошти, на зворотній його стороні були виявлені сліди нашарування речовини, яка люмінесціює в ультрафіолетовому промінні світло-зеленим кольором /а.с. 50-52, т. 1/. Із переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що під час проведення огляду місця події зафіксовано обставини, описані у вказаному протоколі огляду місця події.

Протоколом від 30 травня 2011 року огляду речових доказів - предметів, вилучених при проведенні огляду місця події у службовому кабінеті ОСОБА_1 /а.с. 260-261, т. 1/, які визнані речовими доказами у справі /а.с. 262, т. 1/;

Висновком експертизи № 1-721/11 від 10 червня 2011 року, згідно з яким банкноти номіналом 100 доларів США з серійними номерами НЕ 03008179А, ВВ 67987175А, які надані на дослідження, виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків для США. Зображення печатки казначейства та серійні номери нанесені високим способом друку, а всі інші зображення на лицевій та зворотній сторонах банкнот - глибоким способом друку /а.с. 37-39, т. 2/;

Висновком експертизи № 2-909/11 від 10 червня 2011 року, відповідно до якого на зворотних і менше на лицевих сторонах двох банкнот номінальною вартістю по 100 доларів США серії НЕ 03008179А; серії ВВ 67987175 А, на ватному тампоні, яким робили змив з лівої руки ОСОБА_1 під час огляду місця події, виявлені невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні, які мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини (препаратом "Промінь-1"), що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні між парою предметних скелець, спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів). На лицевих сторонах даних банкнот виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів "К" в УФ-освітленні, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини з люмінесцентного фломастера, що має люмінесценцію блакитним кольором в УФ-освітленні між парою предметних скелець, однакові колір та інтенсивність люмінесценції /а.с. 6-30, т.2/;

Протоколом про результати проведення оперативно-розшукових заходів із використанням технічних засобів від 23 травня 2011 року /а.с. 69-70, т. 1/;

Даними протоколу від 24 червня 2011 року огляду відеокасети mini DV «Panasonic» DVM 60 № 475, на якій міститься відеозапис, що провадився 23 травня 2011 року під час застосування технічних засобів при розмові ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та документуванні факту передачі грошових коштів /а.с. 71-73, т. 1/. З переглянутого в судовому засіданні відеозапису видно, що ОСОБА_1 після того, як свідок ОСОБА_4 витягнув з своєї сумочки та поставив на робочий стіл останньої гроші зі словами: "так візьміть як я вам казав", взяла із сусіднього столу журнал і накрила ним вказані грошові кошти, після чого вони обоє вийшли з кабінету.

Постановою по справі про адміністративне праворушення № 411 від 23 травня 2011 року, винесеною заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області ОСОБА_1, відповідно до якої на ОСОБА_4 накладено штраф в розмірі 170 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП /а.с. 12, т. 1/;

Згідно із копією наказу голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 270-к від 24 вересня 2007 року ОСОБА_1 на час вчинення злочину обіймала посаду заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області /а.с. 18, т. 1/;

Відповідно до копії наказу голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 483-к від 09 жовтня 2009 року ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця з 25 вересня 2009 року /а.с. 17, т. 1/.

Твердження підсудної про те, що вона не мала умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману, а натомість гроші були покладені на робочий стіл поза її волею, суд оцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема поясненнями свідка ОСОБА_4, матеріалами справи, відтвореним в судовому засіданні відеозаписом від 23 травня 2011 року, натомість - бере до уваги покази ОСОБА_1, дані нею 23 травня 2011 року в якості підозрюваної, згідно з якими вона визнала свою вину у вчиненні злочину /а.с. 58-62, т. 1/. Також, суд відкидає пояснення підсудної ОСОБА_1 про те, що покази 23 травня 2011 року вона давала під психологічним тиском працівників міліції, які погрожували їй арештом в разі не визнання вини, оскільки вони повністю спростовуються проведеною за постановою суду прокурорською перевіркою, за якою будь-яких фактичних даних про те, що працівники міліції чинили тиск на ОСОБА_1 під час її допиту в якості підозрюваної 23 травня 2011 року не здобуто, застосування щодо неї недозволених методів досудового слідства встановлено не було, що викладено в постанові старшого помічника прокурора м. Тернополя про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 січня 2012 року /а.с. 62-63, т. 3/. Таку зміну показів підсудною суд розцінює, як обраний спосіб захисту від обвинувачення.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та вважає, що її дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 364 КК України /в ред. від 05 квітня 2001 року/, як зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто, умисне з корисливих мотивів, в особистих інтересах використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, та за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, вр аховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи та вважає за доцільне призначити їй покарання у виді обмеження волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України /в ред. від 05 квітня 2001 року/, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у підприємствах, в установах, чи організаціях незалежно від форми власності, а за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 необхідно визначити до остаточного відбування покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Однак, беручи до уваги дані про особу підсудної, зокрема, те, що вона позитивно характеризується за місцем проживання та попередньої роботи, злочини вчинила вперше, звільнена із посади, із зайняттям якої було пов'язане вчинення злочинів, а також враховуючи відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_1 без реального відбування покарання, а тому приймає рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням.

Також, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою ОСОБА_1 під час іспитового строку, на неї слід покласти обов`язки, передбачені п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК 1960 року, п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 /в ред. від 05 квітня 2001 року/, ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання:

- за ч.1 ст. 364 КК України /в ред. від 05 квітня 2001 року/ у виді 1 /одного/ року обмеження волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у підприємствах, в установах, чи організаціях незалежно від форми власності строком на 1 /один/ рік;

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу розміром 850 /вісімсот п'ятдесят/ грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 до остаточного відбування покарання у виді 1 /одного/ року обмеження волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у підприємствах, в установах, чи організаціях незалежно від форми власності строком на 1 /один/ рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 /один/ рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п. 2-4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід - заставу - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили суму застави - 17 000 грн. - повернути заставодавцю згідно квитанції № 219 від 24 травня 2011 року /а.с. 63, т. 1/.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (одержувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 24524727, банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО - 838012) вартість проведених у справі експертиз:

- за судово-хімічну експертизу спеціальних хімічних речовин №2-909/11 від 10 червня 2011 року в сумі 703,20 грн;

- за технічну експертизу документів № 1-721/11 від 10 червня 2011 року в сумі 393,96 грн.

Речові докази:

- два тампони із змивами з рук ОСОБА_1, взірець ватного тампону, з якого робились змиви з рук ОСОБА_1, що зберігається у камері зберігання речових доказів прокуратури м. Тернополя, - знищити;

- журнал "Споживча варта" №2-3(7), що зберігається у камері зберігання речових доказів прокуратури м. Тернополя, - передати в Управління у справах захисту споживачів у Тернопільській області.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяН. П. Воробель