Ухвала суду № 33665110, 15.01.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.,

суддів Коваль С.М., Бартащук Л.В.

при секретарі Трончуку М.Ю.

з участю прокурора Овчаренка С.А.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців та визначено заставу в розмірі 350 мінімальних заробітних плат, що становить 375 550 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Матяшівка Обухівського району Київської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Розглядаючи клопотання про продовження тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, щопідозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, і для запобігання зазначених ризиків, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі відмови в обранні такого запобіжного заходу просить зменшити розмір застави до 80 розмірів мінімальних заробітних плат.

Апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги його доводи про те, що заявлені у клопотанні слідчого ризики є необґрунтованими та зазначені формально. При цьому стверджує, що не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та вказує на те, що він має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дружину, троє малолітніх дітей, бабусю. Зазначає, що не має можливості знищити докази по справі, оскільки вони вже всі зібрані та знаходяться в матеріалах справи; не має можливості впливати на свідків, оскільки вони всі допитані та йому не відомо їх місце проживання, а твердження суду про те, що він може вчинити інше правопорушення, вважає лише припущенням. Також ОСОБА_1 посилається на те, що визначений судом розмір застави є завідомо непомірним для нього, оскільки він не працює та є єдиним годувальником в сім»ї.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, як підтримали апеляційну скаргу, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню часткового.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що 05 листопада 2012 року Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та в цей же день ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчинені вказаного злочину.

07 листопада 2012 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 115 КПК України (1960 року) за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

Постановою Печерського районного м. Києва від 09 листопада 2012 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21 листопада 2012 року Генеральною прокуратурою України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012000000000018 дані щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

27 грудня 2012 року старший слідчий в ОВС відділу з розслідувань злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою до чотирьох місяців.

При розгляді клопотання слідчого суд з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_1 під вартою та встановив, що для завершення розслідування у справі необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальний дій, а саме: встановити місцезнаходження та допитати велику кількість свідків; провести судово-товарознавчу експертизу; зібрати додаткові характеризуючі дані відносно підозрюваного ОСОБА_1; додатково оглянути вилучені предмети, речі, документи; вимоги ст.ст. 283, 290, 291 КПК України з учасниками кримінального провадження та скласти обвинувальний акт та виконати інші дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення. При цьому судом з'ясовано, що для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій, строк досудового розслідування, у порядку передбаченому законом, прокурором продовжено до шести місяців.

Судом перевірена наявність ризиків перешкоджанню кримінальному провадженню, які заявлені у клопотанні слідчого, а саме те, що ОСОБА_1 може ухилитися від органів досудового розслідування; знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Для вирішення клопотання у відповідності до вимог закону, судом також враховано дані про особу ОСОБА_1, які хоч і характеризують його з позитивної сторони, однак в сукупності з конкретними обставинами вчинення протиправного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1, суворістю можливого покарання та наявністю ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'які запобіжні заходи не в змозі забезпечити виконання ОСОБА_1 обов'язків, які випливають зі змісту ст. 177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає, що підстави, на які послався суд, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_1, є відповідними і достатніми підставами, які виправдовують подальше обмеження права підозрюваного на свободу.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги підозрюваного про необґрунтованість ухвали суду є безпідставними, оскільки суд, розглядаючи клопотання, з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви, з яких прийшов висновку про необхідність продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, слідчий суддя вийшов в за межі наданих йому законом повноважень, встановивши строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою більше ніж шістдесят днів, в супереч вимогам ст. 197 КПК України та визначивши розмір застави понад межі, визначені ст. 182 КПК України.

При таких обставинах, виходячи з вимог ст. 407 ч. 3, п. 2 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого часткового, продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 до трьох місяців дев'ятнадцяти днів та визначити йому розмір застави в розмірі 250 мінімальних заробітних плат, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та як було встановлено судом, ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 115 КПК України (1960 року) 07 листопада 2012 року, а отже, строк його тримання під вартою почав обраховуватися саме з цього дня.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не повинен перевищувати 60 днів. При цьому слід мати на увазі, що зазначений строк відраховується з моменту проголошення ухвали слідчим суддею.

Однак, приймаючи рішення про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до чотирьох місяців, суд не звернув уваги, що цим самим визначив строк дії ухвали про тримання під вартою понад 60 днів, а саме: 70 днів, оскільки чотирьох-місячний термін утримання ОСОБА_1 під вартою в такому випадку сплине 07 березня 2013 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до трьох місяців дев'ятнадцяти днів, тобто до 24 лютого 2013 року, задовольнивши клопотання слідчого частково.

Що стосується визначеного судом розміру застави ОСОБА_1, то відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від 80 до 300 мінімальних заробітних плат. Проте суд, не врахував цих вимог закону та визначив ОСОБА_1 заставу в розмірі 350 мінімальних заробітних плат, що виходить за межі, встановлені законом.

Так, дійсно, ч. 5 ст. 182 КПК України надає суду право призначити заставу в розмірі більше ніж 300 мінімальних заробітних плат, однак суд повинен належним чином обґрунтувати в ухвалі виключність обставин прийняття такого рішення, що при розгляді клопотання відносно ОСОБА_1 зроблено не було.

Таким чином, для забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків,враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 заставу розмірі 250 мінімальних заробітних плат, що становить 286 756 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 182, 199, 407, 422 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2012 року, якою продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців та визначено заставу в розмірі 350 мінімальних заробітних плат, що становить 375 550 (триста сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу з розслідувань злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України Харлова О.О. про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою до чотирьох місяців задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до трьох місяців дев'ятнадцяти днів, тобто до 24 лютого 2013 року.

Строк тримання під вартою обраховувати з 07 листопада 2012 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 250 мінімальних заробітних плат, що становить 286 756 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104)

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до старшого слідчого в ОВС відділу з розслідувань злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України Харлова О.О. із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання старшому слідчому в ОВС відділу з розслідувань злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України Харлову О.О. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого в ОВС відділу з розслідувань злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України Харлова О.О., прокурора Генеральної прокуратури України, визначеного у кримінальному провадженні № 42012000000000018 для здійснення повноважень прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 11-сс/796/56/2013 Категорія ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя в суді 1-ї інстанції Козлов Р.Ю. Доповідач Приндюк М.В.