Рішення № 33664987, 16.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2013 року Справа № 913/1758/13

Провадження №11/913/1758/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський трубний завод", м. Рубіжне Луганської області

до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 596723 грн. 69 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Губарева М.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув

від відповідача - Косторна І.О., довіреність № 20/658 від 12.03.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами договору № 7-ЭС від 01.02.2008 про спільне використання технологічних мереж в сумі 526347 грн. 69коп., пені у розмірі 54876 грн. 32 коп., інфляційних нарахувань у сумі 4623 грн. 82 коп. та 3% річних у сумі 10875 грн. 86 коп.

Після перерви позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено власноручною розпискою представника, наявною у матеріалах справи (а.с. 136).

Відповідачем письмовим відзивом № 20/1975 від 31.07.2013 на позовну заяву позовні вимоги визнані частково. Щодо заявлених позивачем до стягнення сум пені та інфляційних нарахувань відповідач заперечив, посилаючись на їх неправильне обчислення позивачем. Крім того, відповідач послався на пропуск позивачем спеціальної річної позовної давності для вимог про нарахування пені, що передбачена положеннями ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Заявою від 16.09.2013, наданою до суду 12.09.2013, позивач зменшив позовні вимоги та заявив до стягнення з відповідача 506812 грн. 68 коп. боргу за надані послуги, 48348 грн. 44 коп. пені, 2186 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 10875 грн. 86 коп. 3% річних.

Вказана заява про зменшення позовних вимог відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 16.09.2013 відповідачем суду надане письмове клопотання від 13.09.2013 № 20/2295 про зменшення розміру належної до стягнення суми пені. Клопотання мотивоване важким фінансовим становищем відповідача.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору поставки від 01.02.2008 № 7-76 про спільне використання технологічних мереж (а.с. 21 - 25) (далі за текстом - договір) із протоколом розбіжностей (а.с. 26) позивач як Власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановки відповідача як Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а відповідач як Користувач - своєчасно оплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору.

У п. 7 договору сторони встановили, що облік електричної енергії, переданої для потреб Користувача, здійснюється на підставі показів засобів обліку електричної енергії з оформленням актів про обсяг переданої електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.1 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж позивача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж позивача здійснюється згідно з додатком «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії».

Як встановлено умовами пункту 4.2 договору, у разі віддачі електричної енергії в мережі Користувача (якщо користувач не здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії) Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з пунктом 7.5 договору у редакції Протоколу розбіжностей вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається за кошторисом згідно з розділом «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії», становить 50.00 грн. за 1000 кВт без вартості ПДВ.

Відповідно до п. 7.6 договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунку в 10-денний термін з дати отримання рахунка, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від наявності рахунку.

При цьому сторони у пункті 4.1 договору домовились, що плата за використання електричних мереж Власника мереж вноситься Користувачем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку від Власника мереж, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від наявності рахунку.

За період з січня 2010 року по травень 2013 року включно позивачем виконувалися передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого за кожний з місяців вказаного періоду сторонами у справі було складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 28 - 68) на загальну суму 1268338 грн. 82 коп.

У вказані акти включено вартість використання технологічних електричних мереж, а також послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії.

Надані за договором послуги відповідачем були оплачені частково, крім того, сторонами у справі здійснений залік зустрічних однорідних вимог усього на суму 741991 грн. 13 коп.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості відповідача за договором за вказаний вище період склала 526347 грн. 69 коп.

Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за позовом.

Крім заборгованості за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 54876 грн. 32 коп. пені за період прострочення, зазначений у наданому позивачем розрахунку суми пені (а.с. 11-12), а також 4623 грн. 82 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 10875 грн. 86 коп. 3% річних.

Заявою від 16.09.2013, наданою до суду 12.09.2013, позивач зменшив позовні вимоги та заявив до стягнення з відповідача 506812 грн. 68 коп. боргу за надані послуги, 48348 грн. 44 коп. пені, 2186 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 10875 грн. 86 коп. 3% річних.

До заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем доданий розрахунок суми позовних вимог, зокрема, сум пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідачем письмовим відзивом № 20/1975 від 31.07.2013 на позовну заяву позовні вимоги визнані частково. Щодо заявлених позивачем до стягнення сум пені та інфляційних нарахувань відповідач заперечив, посилаючись на їх неправильне обчислення позивачем.

Крім того, відповідно до наданого відповідачем до матеріалів справи договору № 52 від 30.06.2013 сторонами у справі в порядку положень ст. 601 Цивільного кодексу України здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 15215 грн. 17 коп. Вказаний договір підписано керівниками підприємств та їх головними бухгалтерами, а також засвідчено печатками позивача та відповідача у справі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі за період з січня 2010 року по травень 2013 року включно зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором та наявність заборгованості відповідача у розмірі 506812 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.6 договору оплата відповідачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням на підставі виставленого позивачем рахунку в 10-денний термін з дати отримання рахунка, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від наявності рахунку.

Обов'язок з оплати наданих позивачем послуг відповідачем у справі у встановлений договором строк та у повному обсязі виконаний не був.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 506812 грн. 68 коп. є обґрунтованою.

Разом з цим суд враховує те, що відповідно до наявного у матеріалах справи договору № 52 від 30.06.2013 сторонами у справі в порядку положень ст. 601 Цивільного кодексу України здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 15215 грн. 17 коп. У вказаній частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням на відповідача у вказаній частині судових витрат, оскільки вказане зарахування було здійснене сторонами у справі після звернення позивача до суду з даним позовом.

З урахуванням викладеного вище з відповідача на користь позивача у справі підлягає стягненню заборгованість у розмірі 491597 грн. 51 коп.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 48348 грн. 44 коп. пені, 2186 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 10875 грн. 86 коп. 3% річних.

Як встановлено умовами пункту 8.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до договору, відповідач сплачує позивачеві за його вимогою штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

В силу положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України одним з видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Відповідно до приписів ч.2 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням правової природи та принципу нарахування штрафу та пені, виходячи з викладених вище положень закону, суд доходить висновку про те, що умовами пункту 8.2.1 договору сторони фактично передбачили нарахування пені, а не штрафу, як це зазначено у тексті вказаного пункту.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Умовами пункту 8.2.1 договору його сторони встановили період нарахування пені у вигляді проміжку часу з першого дня прострочення зобов'язання і до моменту фактичної оплати відповідачем заборгованості за відповідний період.

Таким чином, період нарахування пені позивачем у справі визначений обґрунтовано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суму пені позивачем розраховано виходячи не з встановленої договором відсоткової ставки 0,5%, а відповідно до приписів наведеного вище Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань», що є обґрунтованим.

При цьому розмір заборгованості за кожний місяць, виходячи з якого позивачем у справі розраховувалася пеня, останнім визначений з порушенням умов пункту 8.2.1 договору, а саме з безпідставним зазначенням у складі заборгованості послуг з компенсації перетоків реактивної електричної енергії та втрат електричної енергії.

З урахуванням викладеного під час обрахунку належної до стягнення з відповідача суми пені слід враховувати виключно заборгованість відповідача за використання технологічних електричних мереж. Так, виходячи з відомостей, викладених у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), заборгованість за використання технологічних електричних мереж для обрахунку пені за відповідні періоди складає такі суми: акт № ОУ-0000009 від 31.01.2010 - 49114 грн. 99 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000023 від 28.02.2010 - 45978 грн. 78 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000051 від 31.03.2010 - 46616 грн. 49 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000067 від 30.04.2010 - 23409 грн. 04 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000077 від 31.05.2010 - 20327 грн. 45 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000097 від 30.06.2010 - 24440 грн. 56 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000113 від 31.07.2010 - 24159 грн. 23 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000123 від 31.08.2010 - 24986 грн. 67 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000133 від 30.09.2010 - 19757 грн. 54 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000150 від 31.10.2010 - 35010 грн. 90 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000174 від 30.11.2010 - 44300 грн. 93 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000191 від 31.12.2010 - 44943 грн. 85 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000008 від 31.01.2011 - 45266 грн. 84 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000029 від 28.02.2011 - 37851 грн. 55 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000050 від 31.03.2011 - 40250 грн. 44 коп. з ПДВ, акт № 85 від 30.04.2011 - 25614 грн. 61 коп. з ПДВ, акт № 100 від 31.05.2011 - 17622 грн. 43 коп. з ПДВ, акт № 121 від 30.06.2011 - 19195 грн. 64 коп. з ПДВ, акт № 146 від 31.07.2011 - 18573 грн. 77 коп. з ПДВ, акт № 164 від 31.08.2011 - 19280 грн. 84 коп. з ПДВ, акт № 185 від 30.09.2011 - 15078 грн. 36 коп. з ПДВ, акт № 217 від 31.10.2011 - 21256 грн. 30 коп. з ПДВ, акт № 236 від 30.11.2011 - 31039 грн. 30 коп. з ПДВ, акт № 272 від 31.12.2011 - 32646 грн. 94 коп. з ПДВ, акт № 18 від 31.01.2012 - 33309 грн. 79 коп. з ПДВ, акт № 39 від 29.02.2012 - 33465 грн. 88 коп. з ПДВ, акт № 71 від 31.03.2012 - 34016 грн. 18 коп. з ПДВ, акт № 109 від 30.04.2012 - 18188 грн. 66 коп. з ПДВ, акт № 130 від 31.05.2012 - 17862 грн. 95 коп. з ПДВ, акт № 156 від 30.06.2012 - 18423 грн. 56 коп., акт № 179 від 31.07.2012 - 21225 грн. 46 коп. з ПДВ, акт № 205 від 31.08.2012 - 18352 грн. 76 коп. з ПДВ, акт № 222 від 30.09.2012 - 15421 грн. 88 коп. з ПДВ, акт № 251 від 31.10.2012 - 25417 грн. 88 коп. з ПДВ, акт № 278 від 30.11.2012 - 37812 грн. 85 коп. з ПДВ, акт № 313 від 31.12.2012 - 42384 грн. 28 коп. з ПДВ, акт № 13 від 31.01.2013 - 42809 грн. 26 коп. з ПДВ, акт № 35 від 28.02.2013 - 37646 грн. 05 коп. з ПДВ, акт № 78 від 31.03.2013 - 40902 грн. 65 коп. з ПДВ, акт № 123 від 30.04.2013 - 18765 грн. 13 коп. з ПДВ, акт № 143 від 31.05.2013 - 17133 грн. 97 коп. з ПДВ.

У відзиві на позовну заяву відповідач послався на пропуск позивачем спеціальної річної позовної давності для вимог про нарахування пені, що передбачена положеннями ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, та наголосив на необхідності його застосування до позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якої особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Враховуючи наявність заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, а також встановлений договором період нарахування пені (до моменту фактичної сплати заборгованості) за прострочення платежів за вказаними вище актами є обґрунтованим нарахування пені за період з 19.06.2012 по дату звернення позивача до суду з даним позовом - 19.06.2013.

За розрахунком суду за актами № ОУ-0000009 від 31.01.2010 - 49114 грн. 99 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000023 від 28.02.2010 - 45978 грн. 78 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000051 від 31.03.2010 - 46616 грн. 49 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000067 від 30.04.2010 - 23409 грн. 04 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000077 від 31.05.2010 - 20327 грн. 45 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000097 від 30.06.2010 - 24440 грн. 56 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000113 від 31.07.2010 - 24159 грн. 23 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000123 від 31.08.2010 - 24986 грн. 67 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000133 від 30.09.2010 - 19757 грн. 54 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000150 від 31.10.2010 - 35010 грн. 90 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000174 від 30.11.2010 - 44300 грн. 93 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000191 від 31.12.2010 - 44943 грн. 85 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000008 від 31.01.2011 - 45266 грн. 84 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000029 від 28.02.2011 - 37851 грн. 55 коп. з ПДВ, акт № ОУ-0000050 від 31.03.2011 - 40250 грн. 44 коп. з ПДВ, акт № 85 від 30.04.2011 - 25614 грн. 61 коп. з ПДВ, акт № 100 від 31.05.2011 - 17622 грн. 43 коп. з ПДВ, акт № 121 від 30.06.2011 - 19195 грн. 64 коп. з ПДВ, акт № 146 від 31.07.2011 - 18573 грн. 77 коп. з ПДВ, акт № 164 від 31.08.2011 - 19280 грн. 84 коп. з ПДВ, акт № 185 від 30.09.2011 - 15078 грн. 36 коп. з ПДВ, акт № 217 від 31.10.2011 - 21256 грн. 30 коп. з ПДВ, акт № 236 від 30.11.2011 - 31039 грн. 30 коп. з ПДВ, акт № 272 від 31.12.2011 - 32646 грн. 94 коп. з ПДВ, акт № 18 від 31.01.2012 - 33309 грн. 79 коп. з ПДВ, акт № 39 від 29.02.2012 - 33465 грн. 88 коп. з ПДВ, акт № 71 від 31.03.2012 - 34016 грн. 18 коп. з ПДВ, акт № 109 від 30.04.2012 - 18188 грн. 66 коп. з ПДВ, акт № 130 від 31.05.2012 - 17862 грн. 95 коп. з ПДВ, з відповідача на користь позивача у справі за період з 19.06.2012 по дату звернення позивача до суду з даним позовом - 19.06.2013, є обґрунтованим нарахування пені у загальному розмірі 129463 грн. 28 коп.

За актом № 156 від 30.06.2012 (18423 грн. 56 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.07.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 2633 грн. 64 коп.

За актом № 179 від 31.07.2012 (21225 грн. 46 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.08.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 2764 грн. 51 коп.

За актом № 205 від 31.08.2012 (18352 грн. 76 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.09.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 2157 грн. 18 коп.

За актом № 222 від 30.09.2012 (15421 грн. 88 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.10.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 1623 грн. 07 коп.

За актом № 251 від 31.10.2012 (25417 грн. 88 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.11.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 2352 грн. 17 коп.

За актом № 278 від 30.11.2012 (37812 грн. 85 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.12.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 3034 грн. 28 коп.

За актом акт № 313 від 31.12.2012 (42384 грн. 28 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.01.2013 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 2862 грн. 39 коп.

За актом акт № 13 від 31.01.2013 (42809 грн. 26 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.02.2013 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 2345 грн. 71 коп.

За актом акт № 35 від 28.02.2013 (37646 грн. 05 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.03.2013 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 1629 грн. 61 коп.

За актом № 78 від 31.03.2013 (40902 грн. 65 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.04.2013 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 1249 грн. 49 коп.

За актом № 123 від 30.04.2013 (18765 грн. 13 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.05.2013 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 341 грн. 89 коп.

За актом № 143 від 31.05.2013 (17133 грн. 97 коп. з ПДВ) з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 06.06.2013 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 93 грн. 88 коп.

Разом з цим під час вирішення позовних вимог про стягнення суми пені суд враховує розрахунок суми пені, доданий позивачем до заяви від 06.09.2013 про зменшення позовних вимог. Відповідно до вказаного розрахунку пеня нарахована позивачем за актами за період з грудня 2011 року включно по травень 2013 року включно.

За зазначеними позивачем у розрахунку суми пені актами № 272 від 31.12.2011 - 32646 грн. 94 коп. з ПДВ, акт № 18 від 31.01.2012 - 33309 грн. 79 коп. з ПДВ, акт № 39 від 29.02.2012 - 33465 грн. 88 коп. з ПДВ, акт № 71 від 31.03.2012 - 34016 грн. 18 коп. з ПДВ, акт № 109 від 30.04.2012 - 18188 грн. 66 коп. з ПДВ, акт № 130 від 31.05.2012 - 17862 грн. 95 коп. з ПДВ, з урахуванням умов пункту 4.1 договору за період прострочення з 19.06.2012 по 19.06.2013 є обґрунтованим нарахування пені у розмірі 25409 грн. 42 коп.

Враховуючи відсутність у суду у даному випадку права виходу за межі позовних вимог (за межі визначеного позивачем під час розрахунку пені періоду, за який виникла заборгованість), стягненню з відповідача на користь позивача у справі підлягає пеня у розмірі не 48497 грн. 24 коп., як це визначено розрахунком суду за відповідний період, а у розмірі 48348 грн. 44 коп. - у сумі, заявленій до стягнення позивачем та зазначеній у заяві про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10875 грн. 86 коп. є обґрунтованими, підтвердженими нормативно, документально, в тому числі наданим суду відповідним розрахунком, та підлягають задоволенню.

Є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 2186 грн. 42 коп., оскільки під час розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховані індекси інфляції за періоди з квітня 2012 року по серпень 2012 року включено (з дефляцією), з жовтня 2012 року по листопад 2012 року (з дефляцією), з лютого 2013 року по квітень 2013 року, а також за червень 2013 року.

В судовому засіданні 16.089.2013 відповідачем суду надане письмове клопотання від 13.09.2013 № 20/2295 про зменшення розміру належної до стягнення суми пені. Клопотання мотивоване важким фінансовим становищем відповідача.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3, п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідачем не доведено наявність обставин, що могли бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, а також підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Фінансові результати діяльності підприємства не можуть бути підставою для задоволення заявлених відповідачем клопотань з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Невідповідність фінансових результатів діяльності підприємства очікуваним результатам не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин у задоволенні клопотань відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочку виконання судового рішення слід відмовити.

Судові витрати у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням їх зменшення позивачем).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 49, код 32026192, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський трубний завод», Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, код 32926466, заборгованість у розмірі 491597 грн. 51 коп., пеню у розмірі 48348 грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 10875 грн. 86 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 15215 грн. 17 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 16.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення - 23.09.2013.

Суддя М.О. Москаленко