Рішення № 33651085, 23.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2013 року Справа № 913/2264/13

Провадження №8/913/2264/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікос", м. Донецьк,

до Публічного акціонерного товариства "Краснодонський завод "Автоагрегат"", смт. Краснодон Краснодонського району Луганської області, -

про стягнення 3670 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Кузнєцов Ф.П. - заступник директора, - довіреність №б/н від 20.08.13;

від відповідача - Коваленеко В.О. - представник, - довіреність №215 від 01.04.2013, - розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 3670,00 грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №28, укладеного між сторонами 05.01.2007.

У зв'язку з надходженням позову господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/2264/13.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 09.09.2013 до 23.09.2013 - у зв'язку з неявкою сторін.

До початку судового засідання 23.09.2013 від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, але у судовому засіданні визнав позов у повному обсязі та надав документальні докази часткового погашення боргу, а саме: платіжне доручення №369 від 20.09.2013 на суму 670,00 грн.

Позивач підтвердив факт надходження цієї суми коштів.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

05.01.2007 між позивачем (продавець) та відповідачам (покупець) у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу №28, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, вказаний у цьому договорі, а саме: масло И-20 на загальну суму 441000,00 грн. (п.1.2), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього договору (п.1.1) впродовж 20-ти банківських днів після його отримання від продавця (п.2.2).

Товар вважається прийнятим за кількістю згідно товарно-супровідним документам (п.3.1) а переданим покупцеві у пункті поставки (п.4.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 (п.6.1).

За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки на користь іншої сторони відповідно до чинного законодавства (п.7.1) (а.с.9).

На підтвердження факту виконання договору зі свого боку позивач надав до справи:

видаткову накладну №14245 від 03.11.2011 на відпуск відповідачеві 2000 літрів масла И-20А за ціною 10,800 грн. за 1 літр (без ПДВ) на загальну суму 25920,00 грн. (з ПДВ), з доказами отримання товару відповідачем (а.с.5);

податкову накладну №12 від 02.11.2011 на той же товар та на ту ж суму (а.с.6);

рахунок №1423-Дон від 02.11.2011 на суму 25920,00 грн. (а.с.7);

довіреність №2529 від 01.11.2011 на ім'я Стахорської О.Б. (а.с.8).

Відповідач підтвердив факт отримання цього товару.

Позивач стверджує, що даний спір вник у зв'язку з тим, що відповідач, отримавши товар на вищевказану суму, - 02.11.2011 частково сплатив його вартість (а.с.18-19), у зв'язку з чим виник борг на суму 3670,00 грн. (25920,00 грн. - 22250,00 грн.), - який він просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав та вжив заходів до його часткового погашення.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Договір, укладений між сторонами у справі, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що термін сплати боргу за вищеназваним договором є таким, що настав.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на повну оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не у повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, тобто припустився порушення зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

За загальним правилом, викладеним у частинах 1-3 статті 623 Цивільного кодексу, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Позивач висунув вимогу тільки про стягнення основного боргу, що є його правом.

При вирішенні цього спору суд врахував те, що після звернення позивача з цим позовом до суду відповідач добровільно частково - у сумі 670,00 грн. - сплатив борг, - з огляду на що провадження у справі щодо цієї частки боргу підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково з підстав, викладених вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у повному обсязі покладає на відповідача, оскільки часткове погашення боргу відповідач здійснив після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202,205,509,512,514,525-527,530,549,599,610-614,623-625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,179,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.43,47,32-34,36,43,44,49, п.11 ч.1 ст. 80, ст.ст.82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікос" до Публічного акціонерного товариства "Краснодонський завод "Автоагрегат"" - про стягнення 3670 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Краснодонський завод "Автоагрегат"", ідентифікаційний код 00231290, яке знаходиться за адресою: смт Краснодон, вул. Заводська, 1 м. Краснодон Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікос", ідентифікаційний код 33320202, яке знаходиться за адресою: місто Донецьк, просп. Ілліча, 74, кв. 18, - основний борг за поставлений товар у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікос" до Публічного акціонерного товариства "Краснодонський завод "Автоагрегат"" - про стягнення 3670 грн. 00 коп. - щодо стягнення частки цього боргу у розмірі 670 грн. 00 коп. - припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні 23.09.2013 оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 24 вересня 2013 року.

Суддя А.П.Середа