Ухвала суду № 33663861, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.справа № 2а-15421/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Поплавського В.Ю. Божко Л.А.

при секретарі : Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року у справі №2а-15421/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтоводський АРАКС» до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У листопад 2006 року ТОВ «Жовтоводський АРАКС» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Жовтоводської ОДПІ Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 05.06.2006 року №0000792301/0; від 04.07.2006 року №0000782301/1, №0000792301/1; від 15.08.2006 року №0000782301/2, №0000792301/2; від 25.10.2006 року №0000782301/3, №0000792301/3.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ від 05.06.2006 року №0000792301/0; від 04.07.2006 року №0000792301/1; від 15.08.2006 року №0000792301/2; від 25.10.2006 року №0000792301/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем 2878,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3123,20 грн.; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ від 04.07.2006 року №0000782301/1; від 15.08.2006 року №№0000782301/2; від 25.10.2006 року №0000782301/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем 3599 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1079,50 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2007 року постанова господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року залишена без змін. (а.с.5-7,69-71,т.4).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2010 року постанова господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2007 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Скасовуючи судові рішення, колегія суддів суду касаційної інстанції вважала безпідставним посилання судів попередніх інстанцій на приписи підпункту 1.20.10. п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та необхідність застосування податковим органом при донаруванні податкових зобов'язань платнику податків внаслідок визначення звичайних цін непрямих методів та фактичного застосування останніх за відсутності правових на те підстав, оскільки податковим органом взагалі не були застосовані непрямі методи. Колегія суддів вважала, що судами попередніх інстанцій не було досліджено, чи складався позивачем розрахунок та обґрунтування рівня звичайної ціни для внутрішнього використання, не були витребувані дані про застосування цього рівня при формуванні договірної ціни, а також про наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) під час укладення угоди з приватним підприємцем ОСОБА_1 на придбання

товарів (засіб миючий смп-3, сода каустична). Колегія суддів погоджуючись з судами попередніх інстанцій про наявність платіжних документів, які підтверджують здійснення оплати, не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме перевезення вантажу. Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що окремі недоліки в заповненні податкових накладних не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість в якості доказу правомірності формування податкового кредиту. (а.с.162-169,т.4).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ від 05.06.2006 року №0000792301/0; від 04.07.2006 року №0000782301/1, №0000792301/1; від 15.08.2006 року №0000782301/2, №0000792301/2; від 25.10.2006 року №0000782301/3, №0000792301/3.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Жовтоводська ОДПІ Дніпропетровської області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не було надано належної юридичної оцінки обставинам справи. Апелянт вважав, що в акті перевірки зафіксовано порушення податкового законодавства та правомірно зроблено висновок щодо безпідставного завищення валових витрат на транспортні послуги та податкового кредиту з ПДВ, вважав, що наявність у підприємства письмових заявок на перевезення вантажів, рахунків на транспортні послуги, податкові накладні не можуть бути доказом надання таких послуг, перевіркою також встановлено, що у порушення п.1.20 ст.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Жовтоводський АРАКС» протягом перевіряємого періоду придбав миючий засіб СМП-3 та соду каустичну у пов'язаної особи ПП ОСОБА_1, яка є засновником ТОВ «Жовтоводський АРАКС» за цінами вище ніж звичайні. На запит відповідача позивач надав відповідь про те, що ціна на товар визначалась в залежності від кон'юнктури ринку.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем копії рахунків та платіжних документів підтверджують факт здійснення оплати, окремі недоліки у заповненні податкових накладних не роблять їх автоматично недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість у якості доказу неправомірності формування податкового кредиту. Суд першої інстанції скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення у частині завищення валових витрат внаслідок включення вартості товарів (миючий засіб смп-3, сода каустична), придбаних у пов'язаної особи ПП ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ «Жовтоводський АРАКС») за цінами, що вищі за звичайні, вказував, що податковою службою самостійно визначено розмір звичайної ціни на товар - соду каустичну та миючий засіб смп-3 шляхом порівняння ціни придбання у ПП ОСОБА_1 з цінами товарів, які придбавалися позивачем у інших контрагентів в інші податкові періоди.

Матеріалами справи встановлено, що з 03.05.2006 року по 24.05.2006 року посадовими особами Жовтоводської ОДПІ Дніпропетровської області було проведено документальну перевірку ТОВ «Жовтоводський АРАКС» з питання дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 28.01.2005 року по 31.03.2006 року, за результатами якої 29.05.2006 року було складено акт №73/23-33286701-ДСК. Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Жовтоводський АРАКС» пп.5.2.1 п.5.2,пп.5.3.9 п.5.3 ст.6, п.1.20 с.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2005 рік на суму 12018 грн., за 1 квартал 2006 року на суму 3543 грн., у тому числі: за 1 квартал 2005 року - 427 грн.; за 2 квартал 20005 року - 1029 грн.; за 3 квартал 2005 року - 7241 грн.; за 4 квартал 2005 року - 3321 грн.; за 1 квартал 2006 року - 3543 грн.; порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.4.,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено (завищено) ПДВ за 2005 рік та за 2006 рік на суму 6781,43 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2005 року - 82,16 грн.; за липень 2005 року - 2662 грн.; за серпень 2005 року - 579,38 грн.; за вересень 2005 року - 2368,67 грн.; за листопад 2005 року - 73,54 грн.; за грудень 2005 року -244,83 грн.; за січень 2006 року - 339,03 грн.; за лютий 2006 року - 786,82 грн. На підставі акту перевірки Жовтоводською ОДПІ 05.06.2006 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000792301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 10172,15 грн.. у тому числі за основним платежем 6781,43 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 3390,72 грн., податкове повідомлення-рішення №0000782301/0, яким позивачу було визначено податкове повідомлення-рішення на загальну суму 19366,20 грн., у тому числі за основним платежем 15561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3805,20 грн. Згідно з рішенням Жовтоводської ОДПІ Дніпропетровської області від 04.07.2006 року №5352/10-23 за результатами розгляду скарги позивача від 15.06.2006 року №15-с, податкове повідомлення-рішення від 05.06.2006 року №№0000782301/0 було скасовано у частині основного платежу у сумі 1083 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 108,30 грн., у іншій частині залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 05.06.2006 року №0000792301/0 залишено без змін. За результатами оскарження, 04.07.2006 року Жовтоводською ОДПІ Дніпропетровської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000782301/1, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174,90 грн., у тому числі за основним платежем 14478 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3696,90 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000792301/1, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 10172,15 грн., у тому числі за основаним платежем 6781,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3390,72 грн. За результатами адміністративного оскарження до ДПА у Дніпропетровської області, рішенням від 11.08.2006 року №19351/10/25-008, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін. На підставі рішення ДПА у Дніпропетровській області Жовтоводською ОДПІ Дніпропетровської області 15.08.2006 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0000782301/2, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174,90 грн., у тому числі за основним платежем 14478 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3696,90 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000792301/2, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 10172,15 грн., у тому числі за основаним платежем 6781,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3390,72 грн. За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПА України, рішенням від 25.10.2006 року №12114/6/25-0515 податкові повідомлення-рішення залишені без змін. На підставі рішення ДПА України Жовтоводською ОДПІ Дніпропетровської області 25.10.2006 року було винесено податкові повідомлення-рішення: №0000782301/3, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174,90 грн., у тому числі за основним платежем 14478 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3696,90 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000792301/3, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 10172,15 грн., у тому числі за основаним платежем 6781,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3390,72 грн. (а.с.10-85,т.1).

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень були, зокрема, господарські взаємовідносини ТОВ «Жовтоводський АРАКС» з ПП ОСОБА_2, ТОВ «Темп» та ПП «Кентавр».

ТОВ «Жовтоводський АРАКС» уклало угоду від 01.03.2005 року №4 з ПП ОСОБА_2 на виконання автоперевезень вантажів. За 2005 рік підприємством віднесено до валових витрат послуги з автоперевезень вантажів на загальну суму 29957,13 грн. На підтвердження факту перевезення вантажів для перевірки було надано рахунки ПП ОСОБА_2, в яких вказано вид послуги, маршрут перевезення, кількість кілометрів та вартість послуги та видаткові касові ордери, які свідчать про оплату послуг з автоперевезень вантажів. Як на підставу для невизнання реальності надання цих послуг, податковий орган посилався на відсутність у вищевказаних документах інформації про вантаж, про покупців та постачальників, номерів документів на товар, який перевозиться, даних про автомобіль, який здійснює перевезення та відсутність товарно-транспортних накладних, талонів замовника на перевезення. (а.с.63-151,т.2,1-53,3).

ТОВ «Жовтоводський АРАКС» протягом перевіряємого періоду отримував послуги з автоперевезень вантажів від ТОВ «Темп». За 2005 рік та за 1 квартал 2006 року підприємством віднесено до валових витрат послуги з автоперевезень вантажів на загальну суму 12236,78 грн. та до складу податкового кредиту віднесено ПДВ, обчисленого на автомобільні послуги з перевезення на загальну суму 2447,34 грн. Підставою для надання послуг були письмові заявки, у свою чергу ТОВ «Темп» виставляло рахунки та видавало податкові накладні. Факт надання послуг підтверджується талонами замовника типової форми, платіжними дорученнями про оплату послуг автоперевезень ТОВ «Темп», у тому числі суми ПДВ, реєстром податкових накладних. Податковий орган вважав, що дані послуги не підлягають віднесенню до валових витрат з тих підстав, що вони не підтверджені належними документами: не всі розділи талона замовника заповнені, відсутні відомості про вид вантажу, його кількість, пункт перевезення відсутній, відсутні товарно-транспортні накладні. (а.с.87-95, 132-149,т.1, 1-58,т.2).

ТОВ «Жовтоводський АРАКС» протягом перевіряємого періоду отримував послуги з автоперевезень вантажів від ПП «Кентавр». За 2005 рік підприємством віднесено до валових витрат послуг з автоперевезення вантажів на загальну суму 1320,60 грн. Підставою для надання послуг були письмові заявки, у свою чергу ПП «Кентавр» виставляло рахунки, ТОВ «Жовтоводський АРАКС» оплатив вказані послуги. Податковий орган вважав, що дані послуги не підлягають віднесенню до валових витрат з тих підстав, що вони не підтверджені належними документами: не всі розділи талона замовника заповнені, відсутні відомості про вид вантажу, його кількість, пункт перевезення відсутній, відсутні товарно-транспортні накладні. (а.с.59-62,т.2).

На думку колегії суддів такі твердження податкового органу необґрунтовані, оскільки, вищевказана інформація необхідна для ідентифікації перевезення конкретного вантажу та є необов'язковою для підтвердження надання самої послуги з перевезення вантажів, де основним є послуга з перевезення а не поставка конкретного товару. На думку колегії суддів вихідні дані в вищевказаних первинних документах, які необхідні для розрахунку вартості послуги перевезення вантажу та її оплати у цих первинних документах є у наявності.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює дані правовідносини, колегія суддів вважає, що надані первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій з автоперевезень вантажу, недоліки при заповненні первинних документах, на які посилається податковий орган в акті перевірки не можуть впливати на їх недійсність. Колегія суддів приймаючи рішення по суті, звертає увагу на те, що контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій перебували на податковому обліку, знаходились у ЄДРПОУ, ТОВ «Темп» мав свідоцтво платника ПДВ, позивачем послуги оплачені, у тому числі сплачена сума ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Темп».

Крім вищевказаних господарських операцій, перевіркою Жовтоводської ОДПІ також встановлено порушення позивачем п.1.20 ст.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено суму валових витрат за господарськими операціями з придбання у пов'язаної особи ПП ОСОБА_1, яка є засновником ТОВ «Жовтоводський АРАКС» за цінами вищими за звичайні товару миючого засобу смп-3 та каустичної соди. При цьому податковий орган робив висновок про придбання вищевказаних товарів по вищим цінам ніж звичайні, порівнюючи придбання миючого засобу спм-3 ТОВ «Жовтоводський АРАКС» у грудні 2005 року у ПП «НВФ «СВК» за ціною 1 т. - 2250 грн. (8 т.х2250 грн.), у той час як позивач придбав миючого засобу спм-3 у ПП ОСОБА_1 за 1 тонну - 2791,67 грн. У вересні 2005 року ТОВ «Жовтоводський АРАКС» придбав у ПП ОСОБА_1 соду каустичну за ціною 2916 грн. за 1 т. (2т. на загальну суму 5833,34 грн.), у червні 2005 року позивач придбав каустичну соду у ТОВ «ТД УТС» за ціною 2375 грн. за 1 т. (10т. на загальну суму 23750 грн.). Податковий орган вирахував завищення валових витрат непрямим методом за 1 квартал 2006 року (миючий засіб спм-3) : (2791,67 грн. - 2250 грн.)х8т.=4333,36 грн. та 3 квартал 2005 року на суму 14393,34 грн. (3475 грн. - 2375 грн.)х12,1 т.=13310 грн.; (2916,67 грн. - 2375 грн.)х2т.=1083,34 грн.

На запит податкового органу від 18.05.2006 року №4196/10-23 ТОВ «Жовтоводський АРАКС» 24.05.2006 року надав відповідь№000/02-70, в якій зазначив, що ціна на товар визначалась у залежності від кон'юнктури ринку.

Згідно пп.1.20.1,1.20.2,1.20.8,1.20.10 п.1.20 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Згідно пп.4.3.1-4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію)у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством. За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються. Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює дані правовідносини та враховуючи висновки Вищого адміністративного суду України по даній справі, колегія суддів вважає, що за даних обставин при здійсненні перевірки у податкового органу не було підстав для застосування непрямого методу визначення звичайної ціни при донарахуванні податкових зобов'язань платнику податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у справі №2а-15421/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.А. Божко