Ухвала суду № 33662865, 18.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шаргаровська В.І.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа №1231/4775/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 липня 2013 року у справі № 1231/4775/2012 за позовом ОСОБА_2 до Стахановської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Стахановського міського суду Луганської області із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23.07.2002 р. Стахановською міською Радою було прийнято рішення № 91/7 «Про затвердження програми переобладнання частини житлового фонду міської Ради з центрального на індивідуальне опалення до 2011 р.» (далі Програма), відповідно до якої передбачено за рахунок бюджетних коштів проведення всього комплексу робіт з переобладнання в багатоквартирних будинках систем центрального теплозабезпечення на місцеве, а саме: проведення робіт по підготовці та оформленню технічної документації, установки газових котлів, лічильників, необхідних трубопроводів в квартирах, а також врізки в центральні газові магістралі. Рішенням Стахановської міської Ради № 150/2 від 29.04.2011 р. (пункт другий) до зазначеної Програми було долучено будинок АДРЕСА_1, в якому мешкає позивач. Пункт 3 рішення передбачає, у зв'язку з відключенням будинку від централізованої мережі теплозабезпечення та гарячого водопостачання, надання мешканцям будинку лише компенсації в розмірі не більше 2 000 грн. З точки зору позивача зазначений пункт рішення Стахановської міської Ради суперечить пункту 2 цього ж рішення і суперечить рішенню Стахановської міської Ради № 91/7 від 23.07.2002 р. з тих підстав, що зазначені документи, на думку позивача, передбачають виконання всього комплексу робіт з переведення багатоквартирних будинків з централізованого теплозабезпечення та гарячого водопостачання на альтернативні види за рахунок бюджетних коштів. Позивач вважає, що оскаржуваним пунктом рішення Стахановської міської Ради були порушені його права як споживача житлово - комунальних послуг, а саме: будинок, в якому мешкає позивач, було здано в експлуатацію у 1982 р. Для забезпечення нормативного теплового режиму, для задоволення споживацьких прав всіх мешканців будинку, згідно будівельних норм, будинок було обладнано системою централізованого теплозабезпечення та гарячого водопостачання. Внутрішньобудинкова система централізованого опалення та гарячого водопостачання, як майно, на момент прийняття оскаржуваного пункту рішення відповідача, є виключно власністю територіальної громади і обов'язки по здійсненню управління ним, обов'язки по забезпеченню належного стану, її капітального та поточного ремонту лежать на органах місцевого самоврядування. Багатоквартирний будинок, в якому мешкає позивач, є цілісним житлово-майновим комплексом, при цьому, у внутршіньобудинкової системи централізованого теплозабезпечення та гарячого водопостачання специфічне цільове призначення - це реалізація через неї права громадян, які мешкають в будинку, на послугу з централізованого теплозабезпечення та гарячого водо забезпечення. Для забезпечення належного теплового режиму всього будинку, для забезпечення прав мешканців будинку на отримання послуги з теплозабезпечння та гарячого водопостачання належної якості, забезпечення безпечних вибухово-пожежних умов проживання у багатоквартирному будинку, не допускається самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, не допускається просте (без вирішення власником будинку питання альтернативного тепло забезпечення та гарячого водопостачання) відключення будинку від централізованої мережі теплоазбезпечення та гарячого водопостачання. Просте відключення будинку від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання привело до порушення прав мешканців будинку, як споживачів комунальної послуги і стало порушенням екологічної (взриво-пожежної) безпеки в будинку, оскільки позивач та інші мешканці будинку вимушені опалювати свої помешкання не у встановленому порядку, а з використанням газових плит, електронагрівальних приладів (на початок опалювального періоду з 120 квартир багатоквартирного будинку тільки 15 мали індивідуальне газове опалення). Переведення житлового фонду на альтернативні види теплозабезпечення (в тому числі індивідуальне газове) є різновидом модернізації системи теплозабезпечення багатоквартирного будинку, маючи наслідком поліпшення експлуатаційних показників. При цьому, оплата мешканцями будинку послуг на утримання внутрішньобудинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється по тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування в розмірі економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг з утримання будинку. При цьому, у встановленому законом порядку, з сум оплат, що надходять на утримання будинку, здійснюються відрахування належних сум до державного бюджету (до 25%). З державного бюджету, у встановленому законом порядку, ці кошти надходять до бюджетів органів місцевого самоврядування і відповідно до Загальнодержавних програм реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2004 -2010 роки та на 2009 - 2014 роки спрямовуються на: утримання та капітальні ремонти житлового фонду; на реконструкцію, модернізацію житлового фонду, в тому числі інженерно - технічного обладнання будинків; на надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, в тому числі з використанням альтернативних видів енергії та палива; на впровадження використання альтернативних джерел енергії та палива. Згідно із Загальнодержавною програмою енергозбереження, зазначені вище надходження до бюджету органів місцевого самоврядування спрямовуються на встановлення засобів обліку енергії. Будинок мешкання позивача було здано в експлуатацію, згідно будівельних норм, з централізованим опаленням та гарячим водопостачанням, а відповідно, у мешканців будинку і позивача у тому числі, виникло право на зазначену послугу, надання якої, відповідно до діючого законодавства, покладено на органи місцевого самоврядування. Прийнявши оскаржуваний пункт рішення Стахановська міська Рада припинила надання центральним способом комунальної послуги з тепло забезпечення та гарячого водопостачання. З точки зору позивача, оплата послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснювалася за тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування, не просто в розмірах економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг, а ще й з певною рентабельністю, тобто по тарифам, які здатні не лише покривати витрати на створення та транспортування послуг, а й покривати витрати на ремонт, відновлення, модернізацію засобів виробництва послуг, тобто витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, на удосконалення технології та виробництва. Позивач проводив оплату отриманих послуг за теплопостачання та гарячого водопостачання, а отже з сум, проведених ним оплат, здійснені відрахування до державного бюджету, а звідти повинні були бути спрямовані відрахування до бюджету органу місцевого самоврядування на проведення капітальних ремонтів і модернізацію житлового фонду. Будинок позивача було введено в експлуатацію у 1982 р. і з цього часу жодного капітального ремонту, тим більше модернізації централізованих мереж теплозбереження та гарячого водопостачання в ньому не проводилось. З рішенням Стахановської міської Ради, пункт якого оскаржує позивач, він ознайомився у травні 2011 р. З повним текстом рішення ознайомився 10.08.2011 р., але не маючи юридичної освіти, він не мав змоги надати належну юридичну оцінку тому, чи ґрунтується рішення на законодавчо - нормативних актах і чи не порушує воно вимог позивача. За браком коштів він не міг звернутися до адвокатів, тому позивач використав доступні йому публічні засоби отримання роз'яснювальної інформації, а саме : звернувся до центральних органів виконавчої влади і тільки, отримавши 28.12.2011 р. відповідь Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, він дізнався про порушення свого права. Позивач також подав декілька звернень до прокуратури м. Стаханова з приводу відповідності оскаржуваного пункту рішення сесії Стахановської міської Ради вимогам закону і отримав відповіді 21.09.2011 р., 21.12.2011 р. та 09.02.2012 р. з яких дізнався, що підстав для внесення документів прокурорського реагування прокурором м. Стаханова не знайдено, з чим позивач не згоден. Постановою суду першої інстанції від 08 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Стахановської міської Ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницьким органом місцевого самоврядування є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється право представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Пункт 22 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень рад, виключно на пленарному засіданні, відносить затвердження програм соціально - економічного… розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Судом першої та апеляційної інстанції, що рішенням сесії Стахановської міської Ради було затверджено Програму переведення частини житлового фонду Ради з центрального на індивідуальне опалення (далі Програма), що підтверджено копією рішення № 91/7 від 23.07.2002 р. 6-ї сесії Стахановської міської Ради 24 скликання «Про затвердження Програми переведення частини житлового фонду Ради з центрального на індивідуальне опалення»(а.с.18), яку суд оцінює як достовірну і кладе в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки оригінал зазначеного документу видано і оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства.

Рішенням 11 сесії Стахановської міської Ради 6 скликання у Програму було внесено зміни, згідно з якими до Програми включені житлові будинки відповідно до додатку, а саме включено до Програми будинок, в якому мешкає позивач, а також п.3 Програми за рахунок коштів місцевого бюджету передбачена часткова компенсація витрат в сумі 2 000 грн. за придбаний опалювальний прилад власникам (наймачам) квартир у житлових будинках, які включені до Програми, які не мають станом на 01.04.2011 р. заборгованості за послуги централізованого опалення (або мають заборгованість в розмірі не більше місячного нарахування), що підтверджено копією витягу з рішення 11 сесії Стахановської міської ради 6 скликання №150/2 від 29.04.2011 р. «Про внесення змін у міську Програму переведення частини житлового фонду міської ради з центрального на індивідуальне опалення» (а.с.17), яку суд оцінює як достовірні у кладе її в основу рішення в якості письмового доказу, оскільки оригінал зазначеного документ прийнято і оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що Програма переведення частини житлового фонду Ради з центрального на індивідуальне опалення та внесені в неї рішенням Стахановської міської Ради № 150/2 від 29.04.2011 р. зміни, прийняті з дотриманням вимог п.22 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме Програма і внесені до неї зміни прийняті уповноваженим представницьким органом - Стахановською міською Радою, на пленарних засіданнях і у межах повноважень, наданих законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування… в містах… самостійно розробляють, затверджують і виконують місцеві бюджети…

Частина 1 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад…

Частина 2, зазначеної вище статті, передбачає, що … міські ради… самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрямки їх використання.

Таким чином, діючим законодавством органам місцевого самоврядування надано право самостійно вирішувати питання витрат бюджетних коштів на потреби територіальних громад і п.3 оскаржуваного рішення, в сенсі наведених вище норм діючого законодавства, що регулює діяльність органів місцевого самоврядування, не вступає в протиріччя із законодавством України, Конституцією України та раніше прийнятими рішеннями з приводу реалізації Програми, оскільки рішення представницького органу з приводу часткової компенсації власникам квартир витрат в сумі 2000 грн. за придбані опалювальні прилади, ґрунтується на вимогах ч.1 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідає законодавству та Конституції України.

Доводи позивача з приводу того, що оскаржуваний пункт рішення сесії Стахановської міської Ради входить в протиріччя з прийнятою у 2002 р. Програмою, оскільки Програма, на думку позивача, передбачала переведення житлових будинків на індивідуальне опалення виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, не може бути прийнято до уваги, оскільки Програма дійсно передбачала виконання певного об'єму робіт за рахунок коштів бюджету на суму 3, 74 млн. грн. протягом 10 років, що відповідає 374 000 грн. на рік і повністю узгоджується з прийнятим сесією рішенням про часткову компенсацію мешканцям міста витрат на установку індивідуального опалення в сумі 2 000 грн. (п.3 рішення сесії Стахановської міської Ради № 150/2 від 29.04.2011 р.) і оскаржуваний пункт рішення відповідача не входить в протиріччя з листом директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Шаповаленка В.Г. № 8/10-280-11 від 11.11.2011 р. (а.с.19), в якому останній зазначив, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування самостійного рішення щодо відключення багатоквартирного житлового будинку від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання без згоди співвласників багатоквартирного будинку, то переведення будинку на альтернативні види опалення та здійснення фінансування всіх робіт проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету або інших джерел фінансування, оскільки інші джерела фінансування, на які посилається зазначена вище посадова особа можуть включати в себе і участь власників квартир у витратах на переобладнання системи опалення та гарячого водопостачання їх помешкань, що узгоджується з ч.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", відповідно до якої власники квартир багатоквартирних будинків... зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних х утриманням будинку та його прибудинкової території.... Надані позивачем листи заступника міського голови - начальника УЖКГ міської Ради Торщенка С.А. № 11-542 від 31.05.2011 р., № 11-683 від 15.07.2011 р., № 11-962 від 30.08.2011 р. (а.с.21, 23, 25); заступника начальника УЖКГ Стахановської міської Ради Дьомінова О.О. № 12-24 від 03.02.2012 р. (а.с.27); прокурора м. Стаханова № 152-618ж-11 від 21.09.2011 р., №152-618ж-11 від 21.12.2011 р., № 152-618ж-11 від 02.02.2012 р. (а.с.30, 35-36, 38-39), заступника міністра Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 7/15-3330 від 29.03.2011 р. (а.с.43-44), першого заступника міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/15-11622 від 22.09.2011 р. (а.с.45-46), суд першої інстанції оцінює як достовірні, але в основу рішення в підтвердження доводів позивача з приводу порушення його прав з боку відповідача прийняттям п.3 рішення 11 сесії Стахановської міської Ради 6 скликання № 150/2 від 29.04.2011 р. не кладе, оскільки зазначені документи не містять в собі відомостей, які б свідчили про наявність незаконності дій відповідача під час прийняття оскаржуваного пункту рішення сесії Стахановської міської Ради. Наявність перелічених листів свідчить про те, що позивач використовував доступні йому публічні засоби отримання роз'яснювальної інформації.

Доводи позивача з приводу того, що п.3 рішення 11 сесії Стахановської міської Ради 6 скликання № 150/2 від 29.04.2011 р. порушуються права позивача на належне отримання житлово-комунальних послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений оскаржуваний пункт не містить положень, які б обмежували право позивача на отримання житлово-комунальних послуг. Зазначений пункт рішення прийнятий відповідачем в рамках наданих йому законом повноважень з метою реалізації програми соціально - економічного розвитку територіальної громади м. Стаханова та з метою захисту мешканців м. Стаханова під час зміни адміністративно-командної системи управління на ринкові відносини. При цьому позивач не оскаржує саму Програму та рішення сесії № 150/2 від 29.04.2011 р. в частині переведення будинку, в якому він мешкає, на індивідуальне опалення, а отже вважає, що в цій частині його права на отримання житлово-комунальних послуг у вигляді централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідачем не порушені, а тільки оскаржує рішення сесії в частині часткових витратах власників квартир під час переведення будинків, розташованих у м. Стаханові на альтернативні види опалення.

Звертаючись до суду з уточненими вимогами позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення, яке б відповідало повністю законодавству і передбачало б, з одного боку, право позивача, як і право всіх інших громадян, а з іншого боку обов'язок органу місцевого самоврядування щодо встановлення систем індивідуального опалення та гарячого водопостачання з використанням бюджетних коштів на умовах і згідно «Порядку участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників», а також передбачало б право позивача, як і право інших громадян, щодо виплати компенсації (в разі виконання робіт по встановленню систем індивідуального опалення та гарячого водопостачання споживачами власними силами і за власний кошт) на умовах і згідно «Порядку участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників».

Положення «Порядку участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників» (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 р. у даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки зазначеним Порядком регулюються інші правовідносини, які виникають між колишнім власником багатоквартирних будинків в особі виконавчих органів місцевого самоврядування та окремими власниками квартир багатоквартирного будинку чи об'єднань власників квартир і не регулюють правовідносини, які виникли між сторонами і є предметом розгляду зазначеної адміністративної справи.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що п.3 рішення 11 сесії Стахановської міської Ради № 150/2 від 29.04.2011 р. прийнято уповноваженим представницьким органом, в межах наданих йому компетенції, у відповідності до вимог законодавства та раніше прийнятих Стахановською міською Радою рішень і вимоги позивача задоволенню не підлягають у повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 160, 182, 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 липня 2013 року у справі № 1231/4775/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 липня 2013 року у справі № 1231/4775/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В. Юрко