Ухвала суду № 33662836, 18.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2703/13024/12

18.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача (Севастопольської міської державної адміністрації): не з'явився,

від відповідача (Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі): Базалюк Ольга Миколаївна, довіреність №7 від 11.12.2012, Маматказін Кирило Олексійович, довіреність №206/07-12 від 11.09.2013,

від відповідача (Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі): не з'явився,

від відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя): Тищенко Олександр Миколайович №4446 від 10.09.2013,

від прокурора: не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі та Севастопольської міської державної адміністрації на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Гаркуша О.М.) від 27.06.2013 у справі №2703/13024/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Севастопольської міської державної адміністрації (вул.Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)

Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (вул. Леніна, 66, м. Севастополь, 99011)

Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі (вул. М. Музики, 54, м.Севастополь, 99007)

Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі (вул. Балаклавська, 9, м.Севастополь, 99011)

за участю: прокуратури Ленінського району м.Севастополя (вул. Вороніна, 11, м.Севастополь, 99011)

про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 27.06.2013 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї в частині віднесення ОСОБА_2 до 3-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом № 4 від 24.04.2012.

Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в місті Севастополі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2, починаючи з 01.03.2012 по 24.04.2012, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в місті Севастополі здійснити з 01.03.2012 нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя в місті Севастополі здійснити з 24.04.2012 нарахування та виплату ОСОБА_2 соціальних виплат, як особі, що має статус ліквідатора наслідків ядерної аварії на ЧАЕС II категорії.

У задоволенні решти вимог-відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи достовірно підтверджується, що позивач приймав участь в підземних випробуваннях ядерної зброї на Новоземельському полігоні в умовах позаштатної радіаційної ситуації та має право на встановлення ІІ категорії громадян, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судом неповно досліджені обставини справи, що мають значення для вирішення спору, оскільки положення статті 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає підстави припинення та поновлення виплати пенсії, зокрема, за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду; в ході проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією в м.Севастополі встановлений факт безпідставної видачі позивачу посвідчення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії; вважає рішення про припинення нарахування позивачу додаткової пенсії з 01.03.2012 правомірним, так як позивач був позбавлений права на ІІ категорію учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Не погодившись з рішенням суду, Севастопольська міська державна адміністрація звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки перегляд статусу позивача здійснений комісією із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї на вимогу Державної фінансової інспекції в місті Севастополі, якою в ході проведення перевірки Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації в м.Севастополі та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі виявлені порушення під час нарахування окремим особам пенсій та соціальних виплат, як учасникам ліквідації на ЧАЕС; в ході перевірки документів, наявних в матеріалах особистої справи позивача виявилося, що їх недостатньо для встановлення його участі у заходах, що надають підстави для віднесення його до ІІ категорії ліквідаторів, інших доказів він не надав; участь позивача у підземних випробуваннях в умовах «позаштатної ситуації» згідно роз'яснення Міністерства соціальної політики України, викладені у листах від 20.03.2012 №683/20/112-12 та від 28.08.2012 №683/20/112-12 є підставою для віднесення таких осіб до ІІІ категорії ліквідаторів.

В судовому засіданні представники відповідача (Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі) підтримали апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, просять її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

Представник відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя) просить прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства України, вважає себе неналежним відповідачем, залученим до участі у справі безпідставно, так як предмет та підстави спору не відносяться до його повноважень.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив в їх задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013, прокурор, відповідачі (Севастопольська міська державна адміністрація, Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі) явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, прокурор та Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі про причини неявки суд не повідомили, від Севастопольської міської державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність її представників.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що прокурор та відповідачі (Севастопольська міська державна адміністрація, Головне управління Державного казначейства України у м.Севастополі) викликались в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників прокурора та відповідачів (Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі) за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач є учасником інших ядерних аварій (категорія ІІ) відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.09.2002 (арк.с.7).

Згідно з довідкою Військової частини 31600 МО РФ від 06.09.2002 позивач приймав безпосередню участь у підземних випробуваннях ядерної зброї в умовах нештатних радіаційних ситуацій на Новоземельському полігоні (арк.с.6).

В листі Військової частини 51105 вих.№1314 від 16.10.1997, надісланого на адресу Головного конструктора ДКВ «Южное», роз'яснено, що формулювання: 1. «…є безпосереднім учасником випробувань ядерної зброї в умовах позаштатної радіаційної ситуації…», 2. «… приймав безпосередню участь в ядерних випробуваннях (ядерних променевих дослідах) та є учасником ліквідації наслідків аварії…» є рівноцінними. Пред'явники довідок з такими формулюваннями є безпосередніми учасниками ядерних випробувань в умовах позаштатних ситуацій (арк.с.11).

Листами Військової частини 31100 від 02.11.1993 №712/2/967, від 30.12.1993 №712/6/928 та Військової частини 31600 від 30.08.2004 №448/10/5898, неодноразово було роз'яснено, що позаштатною радіаційною ситуацією є підземний ядерний вибух неповного камуфлету - вибух повної внутрішньої дії з позаштатної ситуацією, який супроводжується раннім та напірним динамічним попаданням в атмосферу продуктів вибуху в гази та парообразної фази, обумовленим випадком порушення нормального процесу проведення випробувань або не передбаченим проектом його наслідків, які могли привести або привели до променів людей вище встановлених норм, або до матеріального збитку. За характером дії іонізуючих випромінювань на особистий склад аналогічно дії, якій піддавалися учасники ліквідації аварій на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні (арк.с.8-10).

У листі Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварій на Чорнобильській АЕС від 06.04.1994 вих.№432/7 на вимогу Севастопольської міської державної адміністрації щодо тлумачення поняття «безпосередній учасник підземних випробувань ядерної зброї в умовах позаштатних радіаційних ситуацій» міститься вказівка на необхідність видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», зокрема, безпосереднім учасникам випробувань ядерної зброї на Новоземельському полігоні (арк.с.13).

Зі змісту протоколу №4 від 24.04.2012 вбачається, що Комісією зі спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї було прийнято рішення, відповідно до якого на підставі документів, які знаходяться у особових справах громадян (відповідно до списку), які брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї віднести їх до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (арк.с.10).

В зазначеному списку громадян, які брали участь в інших ядерних аваріях, зазначений позивач.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, в якому просив визнати неправомірними дії комісії зі спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, оформлене протоколом №4 від 24.04.2012, в частині віднесення позивача до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язати відновити позивачу з 24.04.2012 статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії, зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу матеріальну шкоду у вигляді невиплаченої компенсації та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварій на ЧАЕС ІІ категорії, а також відшкодувати на його користь моральну шкоду в розмірі 5000,00грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що оспорюваним рішенням позивачу змінено раніше наданий статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії на ІІІ категорію, у зв'язку з чим йому припинено виплату відповідних компенсацій та додаткової пенсії. Позивач вважає, що таке рішення є протиправним, оскільки на розгляд комісії ним були надані всі необхідні документи, підтверджуючі його безпосередню участь у підземних випробуваннях ядерної зброї на Новоземельському полігоні в умовах позаштатної ситуації, а також роз'яснення військової частини МО РФ, у якій проходив службу, у яких розкривається поняття «позаштатна ситуація», як порушення технологічного процесу, яке за характером дії іонізуючих випромінювань аналогічно тому, якому підверглися учасники ліквідації аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні.

Позивач під час розгляду справи уточнив позовні вимоги, просив суд зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м.Севастополі поновити з 01.03.2012 виплати на його користь щомісячної додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварій на ЧАЕС ІІ категорії, а також зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію з 24.04.2012 поновити йому виплати компенсації на покращення харчування; вимоги про відшкодування моральної шкоди просив залишити без розгляду (арк.с.71).

Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон № 796), Порядком віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 (далі - Порядок №674).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону №796 громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку №674 передбачено, що Порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з пунктом 2 Порядку №674 громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, відносяться:

до категорії 1 - інваліди з числа учасників ліквідації ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

до категорії 2 - учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин і учасники військових навчань із застосуванням такої зброї та ліквідації наслідків ядерних аварій;

до категорії 3 - особи, які складали ядерні заряди і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились при охороні ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1).

Особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії на підставі довідки, що підтверджує їх участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, виданої відповідною військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав (пункт 4 Порядку №674).

Відповідно до пункту 7 Порядку №674 спірні питання встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї розглядаються комісіями при Раді Міністрів Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях на підставі письмових підтверджень осіб, які брали участь у ліквідації тих же ядерних аварій, у тих же випробуваннях, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Розпорядженням №1083-р від 30.08.2011 Севастопольською міською державною адміністрацією утворено Комісію із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Також, цим же розпорядженням було затверджено положення про Комісію із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (далі - Положення про комісію).

Пунктом 12 Положення про комісію передбачено, що рішення Комісії є підставою для видачі громадянам у встановленому законодавством порядку посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії а також вилучення такого посвідчення в разі встановлення Комісією відсутності достатніх доказів для підтвердження факту участі у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї при виникненні спірних питань по справам громадян, яким уже встановлено статус.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач приймав безпосередню участь в підземних випробуваннях ядерної зброї на Новоземельському полігоні в умовах позаштатної радіаційної ситуації.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що роз'яснення Міністерства соціальної політики України, викладені у листах від 20.03.2012 №683/20/112-12 та від 28.08.2012 №683/20/112-12, мають суто характер рекомендації, надані без урахування конкретних обставин справи та обов'язкового правового значення для суду не мають.

Посилання відповідачів на висновки перевірки Державної фінансової інспекції в місті Севастополі також не приймаються до уваги, оскільки за приписами статей 10, 15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу України" його приписи обов'язкові для службових осіб, що ревізуються; вимога фінансової інспекції не містить приписів по зупиненню чи припиненню виплат негайно, а лише рекомендує розглянути питання про зміну статусу осіб, зокрема, інших осіб, ніж позивач.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення відповідача зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідачами не надано.

Відповідачами не доведено правомірності своїх дій та рішення, а доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

При викладених обставинах, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про незаконність рішення комісії зі спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї щодо віднесення позивача до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом №4 від 24.04.2012, необґрунтовано та з перевищенням наданих йому повноважень, а тому вважає наявними підстави для скасування зазначеного акту у судовому порядку.

Суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів повернути позивачу ІІ категорію осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки визнання протиправним та скасування рішення Комісії із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї в частині віднесення позивача, який брав участь у підземних випробуваннях ядерної зброї до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом № 4 від 24.04.2012, автоматично повертають позивача до ІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв'язку з тим, що з прийняттям оспорюваного рішення припинено нарахування позивачу відповідних соціальних виплат, його права в цій частині підлягають поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі здійснити з 01.03.2012 нарахування та виплату позивачу соціальних виплат, як особі, що має статус ліквідатора наслідків ядерної аварії на ЧАЕС ІІ категорії.

Статтею 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 51 Закону №796 передбачає, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

З 01.03.2012, тобто до прийняття оспорюваного рішення Комісії із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, позивачу припинено нарахування додаткової пенсії за рішенням пенсійного органу, яке обумовлено безпідставністю набуття ним статусу ліквідатора наслідків на ЧАЕС ІІ категорії.

Діюче законодавство не наділяє пенсійний орган правом досліджувати та надавати висновки з питання щодо правомірності надання статуту ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС певної категорії, оскільки це є компетенцією Комісії із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Тобто до прийняття відповідного рішення вказаним колегіальним органом, Головне Управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі не мало правових підстав для припинення нарахування позивачеві додаткової пенсії у період з 01.03.2012 по 24.04.2012 (дата рішення Комісії).

Не надавала таких підстав й вимога Державної фінансової інспекції в місті Севастополі.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі щодо ненарахування та невиплати позивачу, починаючи з 01.03.2012 по 24.04.2012, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, є протиправними.

Що стосується нарахування позивачеві додаткової пенсії з 24.04.2012, то скасування рішення Комісії із спірних питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї в частині віднесення позивача, який брав участь у підземних випробуваннях ядерної зброї до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом № 4 від 24.04.2012, зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі здійснити з 01.03.2012 нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Доводи відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя), що він є неналежним відповідачем і залучений до участі у справі судом першої інстанції безпідставно, так як питання, які є предметом спору не входять до його повноважень та компетенції, заслуговують на увагу і приймаються судовою колегією, але це не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки позивач ніяких вимог до нього не заявляв.

Відповідні соціальні пільги надаються при підтвердженні ІІ категорії, відповідно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі та Севастопольської міської державної адміністрації на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 27.06.2013 у справі № 2703/13024/12 залишити без задоволення.

2.Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 27.06.2013 у справі № 2703/13024/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна