Ухвала суду № 33662795, 12.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року справа №812/5781/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 812/5781/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені частково позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф 296 від 16.05.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнана протиправною та скасована вимога управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про сплату боргу № Ф 296 кв від 16.05.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що у позивача є заборгованість зі сплати єдиного внеску, оскільки статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 зареєстровано в якості фізичної особи - підприємця 23.11.2012 року за № 23730000000003322 (а.с.11,13-16).

Як вбачається із свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 14.12.2012 року, позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування (є платником єдиного податку) та є платником подітків (а.с.12,17).

Позивач з 13.07.2004 року є пенсіонером і отримує пенсію за віком згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.18,19).

16 травня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф 296 кв, в якої зазначено, що у позивача станом на 01.05.2013 року мається недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1194,03 грн. (а.с.8).

Зазначену вимогу позивачу було надіслано разом з повідомленням - розрахунком, з якого вбачається, що ОСОБА_2 з січня 2013 року по березень 2013 року нараховано мінімального страхового внеску на суму 1194,03 грн. (а.с.9).

Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Спірні відносини врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі Закон № 2464-VI), частина 4 статті 25 якого, зокрема, містить наступні приписи:

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, до компетенції відповідача у разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску належить прийняття вимоги, яка є виконавчим документом.

Проте, суд першої інстанції врахував, що борг з єдиного внеску, який зазначений в оскарженій вимозі, визначений відповідачем без урахування внесених змін в Закон № 2464-VI та факту отримання позивачем пенсії за віком.

Вбачається, що вказана у спірній вимозі сума складається із боргу зі сплати єдиного внеску.

Суд першої інстанції зазначив, що частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011 р., передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час прийняття спірної вимоги позивач міг бути платником єдиного внеску за умови його добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи, що спірна вимога включає суму боргу, яка виникла після набрання чинності Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, прийняття вимоги відповідачем не відповідає вказаним приписам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких умов позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф 296 кв від 16.05.2013 року підлягають задоволенню.

Щодо зобов'язання відповідача в подальшому припинити нараховувати позивачу єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, судовий захист порушених прав, свобод та інтересів конкретної особи, можливий у випадку, коли має місце таке порушення. Рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, і також не може бути умовним. Тому, відповідач не може бути зобов'язаний у майбутньому утримуватись від нарахування до сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки неможливо визначити, чи будуть допущені відповідачем у майбутньому порушення вимог законодавства щодо нарахування такого внеску.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 812/5781/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 812/5781/13-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Геращенко

І.В.Сіваченко