Ухвала суду № 33661225, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 2а-5995/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Байда В.В. (довіреність від 29.12.2012 р.),

представник відповідача - Гузенко А.М. (довіреність від 15.04.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000440260,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - позивач, або ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (далі - відповідач, або СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС) про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000440260.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві Державної податкової служби від 27.07.2012 року № 0000440260 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 15626655 грн. 70 коп. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 352179 грн. 96 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000440260.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, в період з 23.04.2012 року по 14.06.2012 року, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС від 12.04.2012 року № 45, плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2012 року, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 13.07.2012 року № 76/26/05410263 (а.с.12-82 т.1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000440260, яким ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та застосовано штрафні санкції з вказаного податку на суму 15989926,41 грн., з яких за основним платежем - 15637574,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 352351,63 грн. (а.с.10 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ у вказаній сумі став висновок податкового органу про порушення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив частково позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», та скасував податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС від 27.07.2012 року № 0000440260 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 15626655 грн. 70 коп. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 352179 грн. 96 коп., з огляду на наступне.

Так, зі змісту акту перевірки ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» від 13.07.2012 року № 76/26/05410263, складеного СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС, вбачаться, що доходячи висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податковий орган, зокрема, виходив з того, що під час проведення спірної перевірки перевіряючими було встановлено розбіжності між податковими накладними віднесеними позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період та зареєстрованими податковими накладними контрагентом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3892017 грн. по 9 податковим накладним від 31.03.2011 року № 1161, від 30.04.2011 року № 950, від 31.05.2011 року № 668, від 31.05.2011 року № 666, від 30.06.2011 року №№ 1081, 1082, 1083, від 31.07.2011 року №№ 944, 345 (додаток 1.5 до акту перевірки) (а.с.127 т.1).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.п. 201.1., 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

При цьому, як визначено вимогами зазначеної статті Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ за перевіряємий період, зокрема, по наступним податковим накладним: від 31.03.2011 року № 1161 (сума ПДВ 2636892,99 грн.) (а.с.200 т.4), від 30.04.2011 року № 950 (сума ПДВ 953980,71 грн.) (а.с.201 т.4), від 31.05.2011 року № 668 (сума ПДВ 89565,75 грн.) (а.с.202 т.4), від 31.05.2011 року № 666 (сума ПДВ 1025875,34 грн.) (а.с.182 т.4), від 30.06.2011 року № 1081 (сума ПДВ 583049,02 грн.) (а.с.181 т.4), від 30.06.2011 року № 1082 (сума ПДВ 358,03 грн.) (а.с.226 т.4), від 30.06.2011 року № 1083 (сума ПДВ 65474,77 грн.) (а.с.203 т.4), від 31.07.2011 року № 944 (сума ПДВ 542809,39 грн.) (а.с.180 т.4), від 31.07.2011 року № 345 (сума ПДВ 70622,91 грн.) (а.с.204 т.4).

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» з ПДВ, що не заперечується відповідачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні: від 31.03.2011 року № 1161 (сума ПДВ 2636892,99 грн.), від 30.04.2011 року № 950 (сума ПДВ 953980,71 грн.), від 31.05.2011 року № 668 (сума ПДВ 89565,75 грн.), від 31.05.2011 року № 666 (сума ПДВ 1025875,34 грн.), від 30.06.2011 року № 1081 (сума ПДВ 583049,02 грн.), від 30.06.2011 року № 1083 (сума ПДВ 65474,77 грн.), від 31.07.2011 року № 944 (сума ПДВ 542809,39 грн.), від 31.07.2011 року № 345 (сума ПДВ 70622,91 грн.) зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним витягом з реєстру № 9135258 від 09.01.2013 року (а.с.154 т.1). При цьому, колегія суддів наголошує, що будь-які розбіжності між податковими накладними віднесеними позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період та зареєстрованими податковими накладними контрагентом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сума ПДВ по податковій накладній від 30.06.2011 року № 1082 (сума ПДВ 358,03 грн.) (а.с.226 т.4), на яку, в тому числі, посилається податковий орган доходячи висновку про порушення позивач вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України менше 10 тис. грн., а тому, відповідно до вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, зазначена податкова накладна не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, відповідно виключає наявність будь-яких розбіжностей даних зазначеної накладної з даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Щодо встановлених розбіжностей між податковими накладними віднесеними до складу податкового кредиту за перевіряємий період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, відображеними у реєстрі податкових накладних ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» та зареєстрованими податковими накладними контрагентом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у Єдиному реєстрі податкових накладних, необхідно зазначити, що відповідно до п. 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 у розділі II реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг такими документами є товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг. У відповідності до зазначеного, позивачем до реєстру податкових накладних було внесено відповідну суму оплати на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за поставлений природний газ виключно для подальшої реалізації населенню, та природний газ для подальшої реалізації установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів що підтверджується платіжними документами та банківськими виписками рахунку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлені під час проведення спірної перевірки порушення позивачем, зокрема, вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з наявністю розбіжностей між податковими накладними віднесеними позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період та зареєстрованими податковими накладними контрагентом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3892017 грн. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та зазначені висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документи, зокрема, податковими накладними та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, як вбачається зі змісту акту від 13.07.2012 року № 76/26/05410263, визначаючи позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган, в тому числі, виходив з того, що у березні-квітні 2011 року позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6960559 грн. та 3190961 грн. по податковим накладним, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, на думку колегія суддів, доходячи таких висновків, податковим органом не було враховано, що вимогами статті 201 Податкового кодексу України, також, передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач у березні-квітня 2011 року, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, звертався до податкового органу з відповідними заявами щодо відмови продавця товарів - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надати податкові накладні на суму ПДВ 6960559 грн. та 3190961 грн. (а.с.36-37 т.5). При цьому, колегія суддів підкреслює, що зі змісту вказаних заяв вбачається, що позивач повідомив податковий орган саме про ненадання продавцем товарів - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» податкових накладних на момент подачі податкових декларацій, а не про порушення ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, як зазначено відповідачем в спірному акті.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до зазначених заяв позивачем до податкового органу були, також, надані акти взаємних розрахунків між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (а.с.38-39 т.5).

Також, колегія суддів зазначає, що доходячи висновку про порушення вказаних вимог Податкового кодексу України, податковим органом не було враховано, що позивачем до складу податкового кредиту по взаємовідносинам із ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 31301827) було віднесено суми податку із застосуванням касового методу, із сум коштів, які були списані з банківського рахунку в оплату придбаних товарів/послуг, що підтверджується платіжними документами та банківськими виписками рахунку.

Так, згідно з нормами Податкового кодексу України, за касовим методом здійснюються операції, перелічені у п. 187.10 ст. 187 цього Кодексу, а саме: платники податку, які постачають газ природний (крім скрапленого), фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також: житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг. Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділу V цього Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, приймаючи до уваги те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» скористалось своїм правом, наданим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та звернулось до податкового органу з заявами про відмову постачальника надати податкові накладні за березень-квітень 2011 року, додавши, при цьому, до вказаних заяв акти взаємних розрахунків між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав право включити до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 6960559 грн. та 3190961 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ стали господарські операції ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009». Так, встановлюючи порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідач в акті перевірки зазначив, що посадовими особами ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» не надано до перевірки первинних документів, які б свідчили про транспортування, навантаження, розвантаження товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», а тому, на думку податкового органу, надані позивачем первинні документи не можуть підтверджувати проведення господарських операцій між позивачем і ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», відповідно, не можуть підтверджувати і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, зазначає наступне.

Так, як вбачається з матеріалів, 01.06.2010 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009» було укладено Договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу пропан-бутан) № 01/06/03-10, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця скраплений газ пропан - бутан, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах даного Договору (а.с.220-221 т.1).

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, як під час проведення спірної перевірки, так і під час судового розгляду справи, позивачем надано: акти приймання-передачі Товару до договору № 01/06/03-10 поставки скрапленого газу від 01.06.2010 року, акти приймання за кількістю СВГ, що надійшли залізничним та автомобільним транспортом, акти щодо технічного стану цистерн, видаткові та податкові накладні, паспорта якості скрапленого газу пропан-бутан, товарно-транспортні та залізничні накладні, листи ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009» щодо необхідності відвантаження скрапленого газу, довіреності на отримання товару та перепустки на відпуск ТМЦ, реєстри приходу-витрат скрапленого газу, акти звірки, а також виписки з банку (а.с.224-250 т.1, 1-250 т.2, 1-250 т.3, 1-136 т.4, 42-116 т.5).

Як вірно наголошено судом першої інстанції під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації, на підставі якої останнім був сформований податковий кредит за перевіряємий період по операціям з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, що, також, відображено в акті спірної перевірки від 13.07.2012 року № 76/26/05410263, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи з відсутності, на думку останнього, у ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» первинних документів, які б свідчили про транспортування, навантаження, розвантаження товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009».

Однак, колегія суддів вважає безпідставними зазначені висновку податкового органу та наголошує, що як вбачається з матеріалів справи у ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» наявні первинні документи, які свідчать про транспортування, навантаження, розвантаження товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009». Так, як вже зазначалось судом, зокрема, на підтвердження факту отримання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» від контрагента - постачальника - ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009» товарно-матеріальних цінності, а саме скрапленого газу, згідно укладеного Договору від 01.06.2010 року № 01/06/03-10, позивачем до суду надані акти приймання-передачі, видаткові, товарно-транспорті та залізничні накладні (а.с.224-250 т.1, 1-250 т.2, 1-250 т.3, 1-136 т.4, 42-116 т.5), що спростовує доводи відповідача щодо відсутності вказаних первинних документів.

Крім того, колегія суддів наголошує, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем скрапленого газу у ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності фактичності поставки товарів за Договором укладеним позивачем з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009», які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Більш того, припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами - ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2009».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000440260 в частині збільшення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 15626655 грн. 70 коп. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 352179 грн. 96 коп.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.07.2012 року № 0000440260 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів 13 вересня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/