Постанова № 33660449, 11.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2013 р. № 820/5767/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

суддів: - Нуруллаєва І.С., Єгупенка В.В.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участі:

представника позивача - Кривошеєнко О.Ю.,

представника відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", 18.08.2010 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання дій незаконними, визнання нечинними та скасування рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позовну заяву ТОВ "Інтертранслогістик" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання дій незаконними, визнання нечинними та скасування рішень - задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року - залишено без змін

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року прийнято до розгляду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2013 року здійснено заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова на належного - Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень, прийнятих судом, підтримав в повному обсязі та просив суд: визнати протиправними дії відповідача з невизнання податкової звітності: податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Інтертранслогістик" за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 до декларацій та реєстром отриманих та виданих податкових накладних; декларації з податку на прибуток підприємства за 1-ше півріччя (6 місяців) 2010 року; податкового розрахунку комунального податку за 2-й квартал 2010 року; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2-й квартал 2010 року; звіту про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності" (форма № 1-ПП) за 1 півріччя 2010 року; декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 липня 2010 року та зобов'язати відповідача визнати як податкову звітність вищезазначену податкову звітність ТОВ "Інтертранслогістик".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент подачі спірної податкової звітності до податкового органу зазначені ТОВ "Інтертранслогістик" дані щодо його місцезнаходження в повному обсязі відповідали відомостям з Єдиного державного реєстру. Крім того, вказав, що фактичну відсутність платника податків за місцезнаходженням не зазначено серед підстав невизнання податкової звітності, наведених у п.п. 4.1.2 п.п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та у пункті 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу ДПА України від 31.12.2008 року № 827).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Надав письмові заперечення, в яких послався на те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, вважає дії відповідача законними, оскільки на момент подачі спірної податкової звітності ТОВ "Інтертранслогістик" відповідно до даних довідки ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 11.06.2010 р. не знаходилось за адресою реєстрації, а, отже, спірна податкова звітність не могла бути визнана податковою звітністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", зареєстровано як юридична особа - код 31827404, місцезнаходження: 61082, м. Харків, вул. Рибалка, буд. 37, кв. 10, перебуває на податковому обліку в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (повноваження до якої перешли від ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова - т. 3 а.с. 70).

Судом встановлено, що 15.12.2009 року між ТОВ "Інтертранслогістик" та ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова був укладений договір №1508 від 15.12.2009 року про визнання електронних документів (т. 1 а.с. 47-48), на виконання умов якого позивач отримав посилений сертифікат відкритого ключа у акредитованому центрі сертифікації ключів та здійснює подання податкової звітності до Державної податкової адміністрації України (надалі - ДПА України) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку як оригіналу (т. 1 а.с. 49).

На виконання рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №4242/10/26-023 від 30.03.2010 року про підтвердження платником податків свого місцезнаходження позивач 30.03.2010 року листом з додатками підтвердив відомості про місцезнаходження підприємства, а саме: 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомості про господарську діяльність за адресою: м. Харків, проспект Московський, 257, кімнати №№ 1001, 1002, 1003 згідно з договором оренди нежитлових приміщень. 06.05.2010 року ДПІ у Фрунзенському р-ні м. Харкова прийняла рішення №3750/10/29-010 про підтвердження статусу податкового резидента України підприємства позивача.

Судом встановлено, що місцезнаходженням ТОВ "Інтертранслогістик" є 61082 м. Харків, Фрунзенський р-н, вул. Рибалка, буд. 37, кв.10, про що свідчить довідка серії АА № 316160 від 07.05.10 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження ТОВ "Інтертранслогістик" за КОАТУУ (т. 1 а.с. 41). Також, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.05.2010 року місцезнаходження ТОВ "Інтертранслогістик" - 61082, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Рибалка, будинок 37, квартира 10 (т. 1 а.с. 43-44).

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.05.2010 року ТОВ "Інтертранслогістик" подав податкову звітність форми №1-ПП; декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та додаток К1/1 до вказаної декларації в електронній формі, у відповідь позивач отримав квитанцію № 1 про прийняття податкової звітності форми №1-ПП та одночасно квитанцію №2 про неприйняття відповідачем вищевказаної податкової звітності. У зв'язку з викладеним, 11.05.2010 року позивачем було подано до податкового органу вищезазначену податкову звітність на паперових носіях. 19.05.2010 року позивачу було надано квитанцію №1 від 11.05.2010 року про прийняття додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року в електронній формі.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що 19.05.2010 року позивач подав податкову декларацію за квітень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 в електронній формі, про що цього ж дня отримав електронні протоколи про прийняття сервером ДПА України на районному рівні вказаної звітності. Проте, як вбачається з пояснень представника позивача та доказів зворотнього представником відповідача в судовому засіданні не надано, позивачу не надано відповіді щодо прийняття чи неприйняття зазначеної податкової звітності в електронній формі. У зв'язку з чим, 20.05.2010 року позивачем було подано до податкового органу вищезазначену податкову звітність на паперових носіях.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 17.06.2010 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 в електронній формі, у відповідь позивач отримав квитанцію № 1 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 та одночасно квитанцію №2 про неприйняття вищевказаної податкової звітності.

Одночасно, 17.06.2010 року позивач подав до податкового органу скаргу на незаконну відмову у прийнятті податкової звітності та надав оригінали декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення та 18.06.2010 року подав вказану податкову звітність на паперових носіях. 22.06.2010 року відповідач прийняв рішення №7992/10/28-214 "Про невизнання як податкової звітності".

Також, судом встановлено, що 25.06.2010 року відповідач прийняв рішення № 3071/17-210/31827404 про надання позивачу довідки за наслідками невиїзної документальної перевірки з питань правильності заповнення розрахунків за формою № 1-ДФ за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. за місцезнаходженням суб'єкта господарювання: місто Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2010 року позивач подав до податкового органу для реєстрації декларацію про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 липня 2010 року.

Судом встановлено, що 13.07.2010 року відповідач прийняв рішення №9025/10/25-013, відповідно до якого ТОВ "Інтертранслогістик" заборонено прийом звітності в електронній формі з підстав відсутності позивача за місцезнаходженням.

Відповідачем прийнято рішення №4087/7/07-018 від 16.07.2010р. про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10, на підставі довідки (рішення) податкового органу від 11.06.2010 року.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що 19.07.2010 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 та реєстр отриманих і виданих податкових накладних в електронній формі, у відповідь позивач отримав квитанцію № 1 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 та одночасно квитанцію №2 про неприйняття вищевказаної податкової звітності. У зв'язку з чим, 20.07.2010 року позивачем було подано до податкового органу вищезазначену податкову звітність на паперових носіях.

Відповідачем прийнято рішення №4273/7/07-018 від 26.07.2010р. про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням: м. Харків, вул. Рибалка, 37, кв. 10, на підставі довідки (рішення) ВПМ ДПІ у Фрунзенському р-ні м. Харкова №Б/Н від 11.06.2010 року та невизнання декларацій позивача за квітень, травень, червень 2010 року як податкової звітності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 28.07.2010 року направив до податкового органу засобами поштового зв'язку оригінали податкової звітності, а саме: декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5; декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5; декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 та відповідні реєстри отриманих і виданих податкових накладних, а 29.07.2010 року подав вказану податкову звітність на паперових носіях.

Рішенням відповідача №10806/10/28-214 від 05.08.2010 р. вищезазначена податкова звітність не визнана податковим органом.

Також, судом встановлено, що 09.08.2010 року позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя (6 місяців) 2010 року, податковий розрахунок - Форма № 1ДФ за 2-й квартал 2010 року, податковий розрахунок комунального податку за 2-й квартал 2010 року, звіт Форма № 1-ПП за 1 півріччя 2010 року в електронній формі, про що позивачу було надано квитанцію №1 про прийняття податкової звітності підприємства та одночасно квитанцію №2 про неприйняття її відповідачем.

Вказана податкова звітність була також подана позивачем до податкового органу на паперових носіях.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 та реєстр отриманих і виданих податкових накладних в електронній формі, однак вказана податкова звітність була неприйнята відповідачем.

Також, судом встановлено, що позивачем за адресою фактичного місцезнаходження: м. Харків, вул. Рибалко, 37, кв. 10 27.08.2010 року було отримане повторне звернення Державного реєстратора вих. № 551/10-4/10 від 17.08.2010р., згідно якого Державний реєстратор просить підтвердити відомості щодо місцезнаходження за адресою реєстрації у зв'язку із зверненням податкового органу.

Позивач надав Державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, у зв'язку з чим отримав Виписку з ЄДР Серія AAA № 297139 про підтвердження місцезнаходження за адресою реєстрації, що у повному обсязі спростовує позицію відповідача щодо відсутності ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням.

Як вбачається зі змісту рішень відповідача та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, в прийнятті податкової звітності позивачу було відмовлено, через відсутність ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням.

Суд зазначає, що згідно вимог статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них в спорі як на достовірні.

У п. 12 статті 19 вказаного Закону закріплено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

При цьому, суд зазначає, що станом на момент вчинення відповідачем дій щодо неприйняття спірної звітності ТОВ "Інтертранслогістик", згідно довідки державного реєстратора, яка міститься в матеріалах справи, орган податкової служби не звертався у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" порядку про внесення запису про відсутність юридичної особи за місцем її знаходження.

Також суд зазначає, що безпосередньо з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження підприємства не змінювалося і фактично підприємство знаходиться по вул. Рибалка, 37, кв.10, м. Харкова. Жодних змін щодо місцезнаходження ТОВ "Інтертранслогістик" до державного реєстру, зокрема, за ініціативою податкового органу, як то передбачено ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - не вносилось.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача про відсутність ТОВ "Інтертранслогістик" за місцезнаходженням є необґрунтованим.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час подання позивачем спірної податкової звітності) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Частиною 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено можливість невизнання з боку податкового органу податкової декларації, яка заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення. Зазначені підстави неприйняття податкової декларації є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Так, в силу частини 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1. статті 4 вказаного Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Аналізуючи вищезазначені положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд приходить до висновку, що законодавство не надає податковому органу право на вільне визначення інших підстав для неприйняття своєчасно поданих декларацій платника податків, що містять всі обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печатками підприємства, а відсутність платника податків за місцезнаходженням не зазначено серед підстав невизнання податкової звітності, наведених у підпункті 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вищевказаного Закону України та у пункті 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року № 827). На етапі прийняття податкової звітності податковий орган перевіряє формальну наявність усіх обов'язкових реквізитів та, зокрема, з'ясовує відповідність зазначених платником даних щодо його місцезнаходження відомостям з Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що податкова звітність позивача містить всі обов'язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами підприємства позивача, скріплена печаткою підприємства платника податків.

З урахуванням наведеного, відповідач діяв при відсутності визначених законодавством підстав та повноважень для неприйняття звітності, вичерпний перелік яких наведений у ч. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1. статті 4 Закону № 2181, а отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо неприйняття спірної податкової звітності ТОВ "Інтертранслогістик" з підстави відсутності за місцезнаходженням є протиправними.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до приписів статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. З наявних у справі документів вбачається, що у спірних правовідносинах відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України. Судом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача діями відповідача, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області визнати спірну податкову звітність ТОВ "Інтертранслогістик" як податкову звітність.

Проте, суд зазначає, що відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Однак, враховуючи викладене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняти спірну податкову звітність ТОВ "Інтертранслогістик".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо неприйняття податкової звітності ТОВ "Інтертранслогістик", а саме: декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Інтертранслогістик" за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року із додатками №1, №2, №3, №5 до декларацій та реєстром отриманих та виданих податкових накладних; декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя (6 місяців) 2010 року; податкового розрахунку комунального податку за 2-й квартал 2010 року; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2-й квартал 2010 року; звіту про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (форма № 1-ПП) за 1 півріччя 2010 року; декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 липня 2010 року.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняти податкову звітність ТОВ "Інтертранслогістик", а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатками №1, №2, №3, №5 до декларації та реєстром отриманих та виданих податкових накладних;

- декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя (6 місяців) 2010 року;

- податковий розрахунок комунального податку за 2-й квартал 2010 року;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2-й квартал 2010 року;

- звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (форма № 1-ПП) за 1 півріччя 2010 року;

- декларацію про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 липня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2013 року.

Головуючий - суддя К.О. Севастьяненко

Судді: В.В. Єгупенко

І.С. Нуруллаєв