Постанова № 33660146, 19.08.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/2181/12

категорія 8.2.6

19 серпня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Вітковській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Командитного товариства "Гермес" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2011 року,-

встановив:

Командитне товариство "Гермес" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнених вимог, просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 04 серпня 2011 року за № 0009252320, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36 961 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. 00 коп.; за № 0009232320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання в розмірі 10 761 грн. 55 коп. (за основним платежем - 10 759, 55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн. 00 коп.); за № 0009262320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 58 034 грн. (за основним платежем - 47 796 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 238 грн. 00 коп.) та за № 0009242320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 262 380 грн. 00 коп. (за основним платежем - 251 473 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 907 грн. 00 коп.).

У обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 14.06.2011 року по 05.07.2011 року на підприємстві було проведено планову виїзну перевірку КТ "Гермес" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт від 12.07.2011 року № 1345/05-53/23-20/32183446.

Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 36 961 грн. 00 коп. та донараховано податку на прибуток всього у сумі 251 473 грн. 00 коп.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 47 796 грн. 00 коп.; п. 249.4 ст. 249, пп. 250.2.2 п. 250.2, пп. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано екологічного податку за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 12 185 грн. 04 коп.

За результатами проведено перевірки та на підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, яким підприємству донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток, по податку на додану вартість та по екологічному податку. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що винесені з порушенням податкового законодавства України, протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів долучених до неї.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на свої письмові заперечення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, суд приходить до наступних висновків.

Дані правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" (чинних на час виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України.

Виходячи зі змісту п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно із ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (п. 77.1 ст. 77 ПК України).

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України).

Встановлено, що Командитне товариство "Гермес" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області 19.03.2003 року та як платник податків перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській ОДПІ Житомирської області ДПС.

У період з 14.06.2011 року по 05.07.2011 року на підставі направлень від 14.06.2011 року № 533/13-027, № 534/13-027, від 15.06.2011 року № 546/13-027, у відповідності до вимог ст.ст. 20, 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2011 року, наказу Новоград-Волинської ОДПІ від 01.06.2011 року № 648, від 24.06.2011 року № 727 посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку КТ "Гермес" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт від 12.07.2011 року № 1345/05-53/23-20/32183446.

КТ "Гермес" було повідомлено про проведення планової виїзної документальної перевірки повідомленням від 01.06.2011 року № 19275, яке отримане останнім 07.06.2011 року.

Перевірку проведено з відома керівника КТ "Гермес" Яриновського Р.Л. та в присутності головного бухгалтера Яриновської Т.Я.

У ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 36 961 грн. 00 коп. та донараховано податку на прибуток всього у сумі 251 473 грн. 00 коп.;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 47 796 грн. 00 коп.;

- п. 249.4 ст. 249, пп. 250.2.2 п. 250.2, пп. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано екологічного податку за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 12 185 грн. 04 коп.

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки від 12.07.2011 року № 1345/05-53/23-20/32183446 Новоград-Волинською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 серпня 2011 року:

- № 0009242320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 262 380 грн. 00 коп. (за основним платежем - 251 473 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 907 грн. 00 коп.);

- № 0009252320, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36 961 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. 00 коп.;

- № 0009232320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання в розмірі 10 761 грн. 55 коп. (за основним платежем - 10 759, 55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн. 00 коп.);

- № 0009262320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 58 034 грн. (за основним платежем - 47 796 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 238 грн. 00 коп.).

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2011 року № 0009252320, № 0009242320, № 0009262320 суд зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки від 12.07.2011 року № 1345/05-53/23-20/32183446 встановлено порушення КТ "Гермес" вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 36 961 грн. 00 коп. та донараховано податку на прибуток всього у сумі 251 473 грн. 00 коп.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 47 796 грн. 00 коп.

Як зазначив в судовому засіданні податковий інспектор який здійснював перевірку підприємства, дані правопорушення були допущенні КТ "Гермес" під час господарських операцій вчинених з його контрагентом Приватним підприємством "Авантис".

Також, в судовому засіданні перевіряючим було наголошено, що працівниками Новоград-Волинської ОДПІ була проведена документальна позапланова перевірка КТ "Гермес" щодо дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.001.2011 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено Акт від 28.04.2011 року № 608/23-20/05-53/32183446.

На підставі Акту перевірки від 28.04.2011 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.05.2011 року № 0003702320 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 157 500 грн. 00 коп. та нараховано 39 375 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

КТ "Гермес" не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням від 13.05.2011 року № 0003702320, звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовами до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС про визнання його протиправним і скасування.

Постановою суду від 29.08.2012 року по справі № 0670/10666/11, яку ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 року залишено без змін, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС від 13.05.2011 року № 0003702320.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що договір, укладений між КТ "Гермес" та ПП "Авантис" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагент ПП "Авантис" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по продажу ПММ, а в подальшому позивач через реалізував даний товар іншим контрагентам. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Наведені обставини представниками сторін в судовому засіданні не заперечувалися.

Вказані судові рішення набрали законної сили, тому суд дійшов до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із статтею 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки всі обставини даної справи щодо господарських операцій на виконання укладеного між позивачем та ПП "Авантис" правочину були встановлені та досліджені постановою по справі № 0670/10666/11, яка набрала законної сили, тому вони не підлягають доказуванню, то висновки відповідача в цій частині є безпідставним, а податкові повідомлення-рішення від 04.08.2011 року № 0009252320, № 0009242320, № 0009262320 підлягають скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04 серпня 2011 року № 0009232320, суд зазначає наступне.

Актом перевірки від 12.07.2011 року № 1345/05-53/23-20/32183446 встановлено порушення КТ "Гермес" вимог п. 249.4 ст. 249, пп. 250.2.2 п. 250.2, пп. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України, а саме платником не подано податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011 року та занижено екологічний податок за І квартал 2011 року в сумі 12 185 грн. 04 коп.

Так, матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що основним видом діяльності КТ "Гермес" є оптова торгівля паливом.

Відповідно до пп. 9.1.6 п. 9.1 ст. 9 ПК України, до загальнодержавних податків належить екологічний податок.

Згідно із ст. 240 ПК України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 240 ПК України, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Статтею 242 ПК України передбачено, крім інших, що об'єктами та базою оподаткування є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Аналізуючи вказані положення ПК України, суд вважає за необхідне зазначити, що ПК України передбачена сплата екологічного податку відповідно до вимог ст. 240.1.1. ПК України в разі викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та відповідно до вимог п. 240.2 ст. 240 ПК України в разі здійснення викидів забруднюючих речових в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, тобто встановлено диференціювання платників екологічного податку в залежності від джерела забруднення.

Згідно вимог ст.241 ПК України, податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють оптову торгівлю паливом;

- здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Аналізуючи в сукупності наведені норми ПК України суд вважає, що обов'язок нарахування та утримання екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, у разі використання палива, покладається на податкового агента. Тобто, податковий агент реалізує не свій податковий обов'язок, а податковий обов'язок платника - власників пересувних джерел забруднення, щодо обчислення, утримання та перерахування податку до відповідного бюджету за рахунок коштів платника податку.

Таким чином, реалізувавши в І кварталі 2011 року пальне, КТ "Гермес" виступило податковим агентом, тому зобов'язане було нарахувати та утримати екологічний податок і відповідно до п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України подати податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Новоград-Волинською ОДПІ правомірно встановлено порушення платником, як податковим агентом, норм ПК України, що призвело до неподання податкової декларації за І квартал 2011 року та заниження податку за І квартал 2011 року.

Таким чином податковий орган дія правомірно при винесенні 04 серпня 2011 року податкового повідомлення-рішення № 0009232320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання в розмірі 10 761 грн. 55 коп. (за основним платежем - 10 759, 55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн. 00 коп.).

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень Новоград-Волинської об"єданої державної податкової інспекції Житомирської області ДПС від 4 серпня 2011 року за № 0009252320, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 36 961 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. 00 коп.; за № 0009262320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 58 034 грн. (за основним платежем - 47 796 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 238 грн. 00 коп.) та за № 0009242320, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 262 380 грн. 00 коп. (за основним платежем - 251 473 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 907 грн. 00 коп.).

У іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" (чинними на час виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України, ст. ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Командитного товариства "Гермес" задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 04 серпня 2011 року за № 0009252320, № 0009262320, № 0009242320.

Відшкодувати на користь Командитного товариства "Гермес" з державного бюджету понесені судові витрати у сумі 28 гривень 23 копійки.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 23 серпня 2013 р.