Вирок № 33660044, 24.09.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2514/13-к

Провадження № 1кп/712/62/13

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Орленка В.В.

при секретарі - Гусак І.Ю.

за участю:

прокурора - Грушовенка Є. Г.

захисників - адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12012250020000236 відносно ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Котельва Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого начальником відділу оренди Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, працюючи згідно наказу №244 з 17.08.2007 року на посаді начальника відділу оренди Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, створив перед приватним підприємцем ОСОБА_4 видимість наявності в нього повноважень, достатніх для прийняття рішення по питаннях укладення, зміни та продовження терміну дії договору оренди складських приміщень на території вищевказаної бази, та в період часу з липня по листопад 2012 року вимагав від приватного підприємця ОСОБА_4, а 10.12.2012 року під час спілкування з останнім в коридорі адміністративного приміщення Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки, за адресою: АДРЕСА_2, отримав від нього грошові кошти в сумі 11 600 гривень начебто в якості винагороди за погодження продовження строку дії договору оренди складських приміщень №16 і №46, які розташовані на території Черкаської міжрайонної торгівельно-оптової бази обласної споживчої спілки, за адресою: АДРЕСА_2 та які ОСОБА_4 орендував згідно договору від 04 січня 2011 року, хоча в реальності вплинути на прийняття такого рішення не міг, так як не мав на це достатніх повноважень, про що ОСОБА_3 було достовірно відомо.

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 умисно, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 на суму 11 600 гривень, що в 22, 81 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на вказаний період часу.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 368-3 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав повністю та пояснив, що за своїми службовими обов'язками він не міг впливати на ОСОБА_4, до укладення договорів оренди він ( обвинувачений ) відношення не має.

Загальний порядок укладення договорів оренди наступний. Для укладення договору оренди людина, яка має намір орендувати приміщення, звертається до керівництва бази. Директор або його заступник доручають йому ( як начальнику відділу оренди ) провести попередню розмову з цією людиною, показати приміщення, перевірити документи. Потім людина знову звертається до керівника, той дає обвинуваченому вказівку заповнити договір оренди і потім директор його підписує. Про підготовку проекту договору директор дає обвинуваченому вказівку усно або письмово ( шляхом накладення візи на відповідній заяві ). Дозволів чи погоджень при укладенні договорів оренди обвинувачений не надає. Повноважень розривати договори оренди в нього також не було.

В 2006 році ОСОБА_4 звернувся, щоб взяти в оренду складське приміщення № 16. Директор дав обвинуваченому вказівку зайнятися цим питанням. Обвинувачений перевірив у ОСОБА_4 документи та підготував проект договору ( на ім'я його дружини ). Договір оренди продовжується кожні шість місяців. ОСОБА_4 не звертався до обвинуваченого з питанням продовження цього договору - він продовжувався автоматично. Протягом дії договору оренди орендна плата змінювалася - підвищувалася. Для цього обвинувачений готував лист до ОСОБА_4 про збільшення орендної плати. ОСОБА_4 не заперечував щодо підвищення орендної плати. Також в цей час він був головою ради підприємців бази. Кошти за оренду ОСОБА_4 перераховував на рахунок і через обвинуваченого ніколи не передавав. Контроль за своєчасністю та повною оплатою орендної плати веде бухгалтерія та обвинувачений. Коли виникає заборгованість, обвинувачений або хтось із бухгалтерії направляє боржнику нагадування. Коли у ОСОБА_4 виникала заборгованість, то обвинувачений телефонував йому та нагадував про це. Договір оренди при виникненні заборгованості не розривався, бо заборгованість була дуже мала. Обвинувачений не зобов'язаний інформувати директора при існування заборгованості. Заборгованість у ОСОБА_4 існувала по кілька днів по строку сплати. Розмір орендної плати змінювався на підставі постанови облспоживспілки про рекомендацію збільшити розмір орендної плати. У ОСОБА_4 заборгованість була поточною, в т. ч. і в 2012 році.

10.12.2012 року ОСОБА_4 передав обвинуваченому кошти в якості винагороди за роботу обвинуваченого в нього як в суб'єкта підприємницької діяльності. Так, з 2007 року обвинувачений надавав ОСОБА_4 юридичні консультації, навіть рахувався в нього на роботі, це було оформлено договором, який було зареєстровано в центрі зайнятості. Обвинувачений ОСОБА_4 усно консультував, складав проекти типових договорів тощо. Також він надавав ОСОБА_4 послуги по перевезенню вантажів з 2006 року, по перевезенню продовольчих товарів двома мікроавтобусами ( один з яких належить обвинуваченому, один - синові ). За надання транспортних послуг ОСОБА_4 був повинен обвинуваченому за 2009 рік приблизно 800 гривень, а за всі роки - приблизно на суму 40 000 грн.. Оскільки з ним ОСОБА_4 тривалий час не розраховувався, то заборгував перед ним за надані юридичні послуги. Акти приймання - передачі виконаних робіт за надання юридичних та транспортних послуг, за які обвинувачений отримав ці кошти, не підписувалися, їх не було. Раніше за отримання коштів у ОСОБА_4 обвинувачений розписувався у відомостях. Обвинувачений не вимагав, щоб ОСОБА_4 повернув йому ці кошти, а лише інколи нагадував, на що ОСОБА_4 обіцяв розрахуватися потім. На початку жовтня обвинувачений запропонував ОСОБА_4 розрахуватися з ним за юридичні та транспортні послуги. Передача цих коштів відбулася на роботі в обвинуваченого, тому що так вирішив ОСОБА_4. Перед передачею коштів обвинувачений пішов проводити ОСОБА_4. Вони вийшли в коридор, ОСОБА_4 зупинився, сказав « У мене скопився борг і я хочу віддати ці гроші ». Обвинувачений погодився, ОСОБА_4 віддав йому ці гроші, обвинувачений поклав їх собі до кишені, та почув як ОСОБА_4 щось тихенько говорить, тоді обвинувачений покликав його, щоб запитати, за що ці гроші, Однак ОСОБА_4 почав тікати. Обвинувачений пішов за ним, в цей час до нього підбігли якісь люди, він злякався і викинув отримані кошти на землю. Сума в 11 600 гривень нічим не була передбачена, вони її не обумовлювали, і обвинувачений їх не рахував. Про отримання цих коштів обвинувачений ніде не розписувався.

Вина обвинуваченого підтверджується зібраними по справі доказами :

- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_4 від 27.11.2012 року про неправомірні дії стосовно нього з боку ОСОБА_3 щодо передачі останньому грошових коштів, копіями доданих до протоколу документів та поясненнями ОСОБА_4, в яких останній детально описує неправомірні дії стосовно нього з боку ОСОБА_3 ( а. м. к. п. 3 - 20 );

- даними протоколу огляду місця події від 10.12.2012 року, в ході проведення якого на сходах, що ведуть до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме : 23 купюри номіналом 500 гривень кожна та 1 купюра номіналом 100 гривень. Купюри хаотично розкидані. Під час освітлення даних купюр ультрафіолетовим ліхтарем виявлено, що їх поверхня люмінесцує жовтим кольором ( а. м. к. п. 35 - 37 );

- даними протоколу обшуку від 10.12.2012 року в службовому кабінеті у ОСОБА_3, в ході якого у останнього на долонях, на куртці ( зокрема на внутрішній поверхні лівої кишені ) було виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, яка в ультра - фіолетових променях світиться жовтим кольором. Слідчим було проведено змиви з рук, які було вилучені та опечатані, та вилучено куртку. Також серед інших предметів було виявлено та вилучено лист на адресу ПП ОСОБА_5 від 26.12.2010 року № 455 про відсутність заперечень щодо продовження договору № 153, та кваліфікаційна характеристика роботи начальника філії ( відділу оренди ) ( а. м. к. п. 40 - 43 );

- даними висновків експертизи спеціальних хімічних речовин № 2/0025 від 15.01.2013 року, згідно яких на тампоні, яким проводили змиви з лівої руки ОСОБА_3, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. На внутрішній поверхні лівої кишені куртки виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. На двадцяти трьох купюрах номіналом 500 гривень кожна та на купюрі номіналом 100 гривень, які надано на експертизу, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. Спеціальна хімічна речовина, яка має люмінесценцію жовтого кольору, виявлена на грошових коштах, на внутрішній поверхні лівої кишені куртки, на тампоні, яким провдили змиви з лівої руки ОСОБА_3 - однорідна за хімічним складом та фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості порівняльного зразка на відрізку газетного паперу, тобто має спільну групову належність ( а. м. к. п. 102 - 108 );

- даними протоколу від 10.12.2012 року огляду, помітки та вручення ОСОБА_4 грошових коштів ( з додатком - ксерокопіями зазначених купюр - а. м. к. п. 124 - 130 );

- даними висновку техніко-криміналістичної експертизи документів №1/57 від 18.01.2013 року, згідно якого надані на дослідження двадцять три купюри номіналом 500 гривень кожна та одна купюра номіналом 100 гривень, виготовлені підприємством, яке здійснює виготовлення таких купюр ( а. м. к. п. 136 - 138 );

- показами свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що він впевнений, що обвинувачений вирішував питання про укладення, продовження та розірвання договору оренди складських приміщень, оскільки всі відповідні документи проходили через нього; всі переговори щодо укладення договору оренди з ним вів ОСОБА_3; крім того, така була вказівка директора бази. Як приклад його впливу на розірвання договору оренди - обвинувачений позбавив права користуватися складом приватного підприємця ОСОБА_10;

За продовження та не розірвання договорів оренди на складські приміщення ( які свідок та члени його сім'ї як суб'єкти підприємницької діяльності орендували на території бази ) він систематично щомісяця платив обвинуваченому 2 900 гривень. ОСОБА_3 говорив, щоб свідок зайшов «обговорити питання » - це значило, щоб віддав гроші.

Крім того, ОСОБА_3 рахувався на роботі в свідка, однак заробітну плату не отримував, лише розписувався в документах - зі слів обвинуваченого, це було потрібно йому для стажу. Жодної допомоги чи послуг ОСОБА_3 не надавав - при необхідності свідок користувався послугами інших адвокатів.

За чотири місяці свідок не мав змоги заплатити, так набігла суму в 11 600 гривень. На час передачі коштів обвинуваченому у свідка закінчувався термін дії договору оренди, тому він вважав, що без сплати коштів ОСОБА_3 не продовжить йому дію договору оренди.

- показами свідка ОСОБА_6, бухгалтера ПП ОСОБА_4, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 був оформлений на роботу у вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, причому розмір заробітної плати визначив сам ОСОБА_3 - він наказав поставити собі ставку не менше мінімальної заробітної плати. В неї склалося враження, що обвинувачений сам не знав, яка в нього зарплата - був випадок, коли він прийшов і запитав, яка в нього ставка. Фактично жодних робіт обвинувачений для ОСОБА_4 не виконував, юридичні послуги ОСОБА_4 надавалися спеціалізованими суб'єктами підприємницької діяльності. Транспортні засоби в обвинуваченого за час її роботи ОСОБА_4 не орендував. Наскільки їй відомо, на базі всі питання щодо оренди приміщень вирішував ОСОБА_3. Про кошти, які ОСОБА_4 давав обвинуваченому, їй нічого не відомо;

- показами свідка ОСОБА_7, директора Черкаської міжрайонної торгівельно - оптової бази Черкаської облспоживспілки, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 працював на посаді начальника відділу оренди. Питання договорів оренди вирішує директор і до компетенції обвинуваченого ( як начальника цього відділу ) рішення про укладення, продовження чи розірвання договору оренди складських приміщень, збільшення чи зменшення розміру орендної плати не відносяться. Фактично, обвинувачений лише міг за дорученням директора вивчати та готувати пакет документів, пов'язаних з питаннями оренди, однак всі рішення приймає директор;

- показами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що він був понятим при помітці та врученні ОСОБА_4 грошових коштів, про що було складено відповідні документи. Також він був присутній при проведенні огляду місця події в адміністративному приміщенні торгівельно - оптової бази, в ході якого на східцях в коридорі було виявлено та вилучено грошові кошти. Під час проведення обшуку в кабінеті у обвинуваченого на руках та на куртці було виявлено та вилучено сліди спеціальної хімічної речовини, а також інші предмети та документи. Всі ці події фіксувалися на відеокамеру, вилучені речі опечатувалися, складалися відповідні документи;

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що він був понятим при помітці та врученні ОСОБА_4 грошових коштів, про що було складено відповідні документи. Також він був присутній при проведенні огляду місця події в адміністративному приміщенні торгівельно - оптової бази, в ході якого на східцях в коридорі було виявлено та вилучено грошові кошти. Під час проведення обшуку в кабінеті у обвинуваченого на руках та на куртці було виявлено та вилучено сліди спеціальної хімічної речовини, а також інші предмети та документи. Всі ці події фіксувалися на відеокамеру, вилучені речі опечатувалися, складалися відповідні документи;

- даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за місцем злочину від 10.12.2012 року, згідно якого зафіксовано факт отримання обвинуваченим у ОСОБА_4 грошових коштів ( а. м. к. п. 200 - 201 );

- даними протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю за місцем злочину від 10.12.2012 року, згідно якого зафіксовано факт отримання обвинуваченим у ОСОБА_4 грошових коштів ( а. м. к. п. 202 - 203 );

- даними стенограми аудіо запису від 10.12.2012 року, на якій зафіксовано факт отримання обвинуваченим у ОСОБА_4 грошових коштів ( зокрема, зафіксовано слова останнього « … як ми говорили, за чотири місяці, що я задолжав Вам… », після чого обвинувачений взяв у ОСОБА_4 з рук гроші та поклав їх до кишені куртки ) ( а. м. к. п. 204 );

- даними протоколу огляду предметів від 30.01.2013 року, в ході якого було оглянуто носії інформації, на яких зафіксовано факт отримання обвинуваченим у ОСОБА_4 грошових коштів ( а. м. к. п. 205 - 206 ).

При кваліфікації дій обвинуваченого суд виходить з наступного.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що питання укладення, зміни чи розірвання договорів оренди складських приміщень відносяться до компетенції директора Черкаської міжрайонної торгівельно - оптової бази Черкаської облспоживспілки, та не відносяться до компетенції обвинуваченого, як начальника відділу оренди.

Вказане підтверджується :

- показами свідка ОСОБА_7 ( директора бази ), даними нею в судовому засіданні;

- даними Статуту Черкаської міжрайонної торгівельно - оптової бази Черкаської облспоживспілки, згідно п. 6.4.3. якого ( а. м. к. п. 47 ) директор має право укладати договори;

- даними копій договорів оренди об'єктів нерухомості, доданих ОСОБА_4 до своєї заяви (а. п. к. п. 9 - 12 ), які від імені Черкаської МТОБ ОСС підписані директором;

- даними посадової інструкції начальника відділу по оренді, затвердженої директором Черкаської МТОБ ОСС 18.08.2007 року ( а. м. к. п. 160 ), згідно п. п. 2.2., 2.3. якої начальник бере участь у підготовці та проведенні спільних нарад з орендарями, готує проекти договорів оренди, які укладаються між орендарями та МТОБ ОСС.

Таким чином, під час судового розгляд кримінального провадження достовірно встановлено, що обвинувачений ( як начальник відділу оренди ) не міг та не мав права розірвати договір оренди з ПП ОСОБА_4 ( або з іншим суб'єктом підприємницької діяльності ), так як вказане питання не відносилося до його компетенції.

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім тих, що досліджено в судових засіданнях, не надійшло. В судових дебатах прокурор просив визнати винним ОСОБА_3 в пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 368 - 3 КК України. Захисник та обвинувачений просили його виправдати.

Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, та обмежений у праві збору доказів вини підсудного за власною ініціативою. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 - 3 КК України, не знайшла свого підтвердження добутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, оскільки його дії за вказаною частиною даної статті органом досудового розслідування кваліфіковані невірно.

Так, суд вважає, що досліджені докази в справі вказують на те, що ОСОБА_3 шляхом обману, враховуючи необізнаність ОСОБА_4 щодо процедури укладення, продовження та розірвання договорів оренди складських приміщень, незаконно заволодів 10.12.2012 року належними останньому грошами в сумі 11 600 гривень, що в 22, 81 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на вказаний період часу, тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, сформулювавши нове обвинувачення, яке вказано вище і вважається судом доведеним.

Невизнання вини обвинуваченим суд оцінює як обраний спосіб захисту, переслідуючий мету уникнення відповідальності за скоєне та, відповідно, пом'якшити покарання. Доводи обвинуваченого повністю спростовуються зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження достовірно встановлено, що обвинувачений ввів ОСОБА_4 в оману щодо обсягу своїх повноважень щодо укладення, продовження та розірвання договорів оренди складських приміщень, та щодо необхідності сплати йому грошових коштів за нестворення перепон в господарській діяльності.

Вказане підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які під час допиту в судовому засіданні пояснили, що всі питання договору оренди вирішував обвинувачений (тобто, до моменту судового розгляду справи свідки були переконані щодо наявності в обвинуваченого таких повноважень ).

Факт вимагання обвинуваченим грошових коштів в сумі 11 600 гривень начебто за не розірвання договору оренди та подальше продовження терміну його дії підтверджується показами свідка ОСОБА_4.

Особливо слід зазначити, що вищевказані покази є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому суд вважає їх достовірними.

Факт та обставини отримання грошових коштів в сумі 11 600 гривень не заперечується самим обвинуваченим, а також підтверджується показами свідків, матеріалами кримінального провадження, дослідженими в ході судового розгляду.

Доводи обвинуваченого, що вказані кошти він отримав в якості часткового погашення боргу по заробітній платі ( оскільки він начебто працював у ОСОБА_4 на посаді юриста - консультанта ) та в якості розрахунку за оренду ОСОБА_4 транспортних засобів, спростовується :

- показами свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що вказана суму ( 11 600 гривень ) була розрахована обвинуваченим за чотири місяці з розрахунку 2 900 гривень за місяць; що юристом обвинувачений в нього лише рахувався, жодних робіт не виконував, заробітну плату не отримував. Протягом 2007 - 2010 років свідок орендував в ОСОБА_3 автомобіль один чи два рази, за що відразу з ним розрахувався. Цей автомобіль орендував син свідка;

- показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні підтвердила, що обвинувачений лише рахувався на посаді та навіть не знав, яка заробітна плата йому нараховується;

- даними довідки, виданої ФОП ОСОБА_4 ( а. м. к. п. 170 - 171 ), згідно якої заробітна плата обвинуваченому за серпень - вересень 2012 року нараховувалася в розмірі 1 102 грн. за місяць, а за жовтень - листопад 2012 року - 1 118 грн.;

- даними трудового договору між працівником і фізичною особою від 10.09.2007 року ( а. м. к. п. 173 ), згідно п. 4 якого час виконання робіт установлюється з 9-00 год. до 17-00 год., що свідчить про неможливість виконання обвинуваченим таких робіт, оскільки його основним місцем роботи була база облспоживспілки;

- даними характеристики за підписами працівників ФОП ОСОБА_4 ( а. м. к. п. 174 ), згідно яких обвинувачений по сьогоднішній день на робочому місці не з'являвся;

- документами, наданими свідком ОСОБА_4 в судовому засіданні, про те, що юридичні послуги йому надавалися не обвинуваченим, а іншими юристами;

- даними стенограми аудіо запису від 10.12.2012 року, на якій зафіксовано слова ОСОБА_4 « …як ми говорили, за чотири місяці, що я задолжав Вам… », після чого обвинувачений взяв у ОСОБА_4 з рук гроші та поклав їх до кишені куртки ) ( а. м. к. п. 204 ).

Всі вищевказані докази є послідовними, узгоджуються між собою та з матеріалами провадження і повністю спростовують лінію захисту обвинуваченого.

Суд також враховує, що після отримання грошових коштів, коли до обвинуваченого підійшли співробітники органів внутрішніх справ, останній викинув отримані грошові кошти, заперечував факт їх отримання. При обшуку, після виявлення на руках та одязі слідів спеціальної хімічної речовини, обвинувачений визнав факт отримання коштів, однак почав вигадувати якусь справу з ОСОБА_4 в судових органах.

Твердження про невиплачену заробітну плату та заборгованість за оренду транспортних засобів з'явилося після вступу у справу захисників, а тому суд розцінює їх як лінію захисту, вироблену обвинуваченим спільно із захисниками, яка на даний час повністю спростовується дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що сформульована судом ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодінням чужим майном шляхом обману ( шахрайство ).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, особу обвинуваченого, який по місцю роботи характеризується позитивно ( а. м. к. п. 162 ), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває ( а. м. к. п. 208 ), раніше не судимий ( а. м. к. п. 210 - 212); одружений; має незадовільний стан здоров'я.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складають 564 гривні 50 копійок і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням іспитового строку, без реального відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 2 ( двох ) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом 1 ( одного ) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС; повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в ОКВС.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набуття вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 564 грн. 50 коп.. Кошти перерахувати на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м. Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.

Речові докази по справі:

- грошові кошти в сумі 11 600 гривень, які використовувалися під час документування протиправних дій ОСОБА_3, передані на тимчасове зберігання у касу ВФЗБО УМВС України в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_4;

- курточку, яка була вилучена під час обшуку ОСОБА_3 - повернути за належністю ОСОБА_3;

- марлеві тампони зі змивами з лівої та правої долонь ОСОБА_3, які були вилучені під час обшуку ОСОБА_3, конверт із зразком СХР, здані в камеру схову СУ УМВС України в Черкаській області - знищити;

- ксерокопію статуту Черкаської міжрайонної торгівельної оптової бази Черкаської спілки на 8-ми аркушах; ксерокопію зміни до статуту на 1-му аркуші; ксерокопію виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб в якому зазначено реквізити юридичної особи - Черкаської міжрайонної торгівельної оптової бази Черкаської спілки; копію свідоцтва №200012136 про реєстрацію платника податку на додану вартість юридичної особи - Черкаської міжрайонної торгівельної оптової бази Черкаської спілки на 1-му аркуші; повідомлення ПП ОСОБА_5 від директора Черкаської міжрайонної торгівельної оптової бази Черкаської спілки про продовження договору від 26.12.2010 року на 1-му аркуші; кваліфікаційну характеристику роботи начальника філії (відділу оренди), яка покладена на ОСОБА_3 на 2-х аркушах; особову справу ОСОБА_3 у вигляді підшивки на 35-ти аркушах, долучені до матеріалів кримінального провадження №12012250020000236, флеш-карту і відеокасету, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Бассак Т.Є від 16.01.2013 року про накладення арешту на майно ОСОБА_3, а саме: на грошові кошти в сумі 1048 грн. 50 коп., 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, автомобілі ВАЗ д.н. НОМЕР_1, КРАЗ 8138 д.н. НОМЕР_2, ММЗ 81024 д.н. НОМЕР_3, по набуттю вироком чинності - скасувати. Грошові кошти в сумі 1048 грн. 50 коп. (одна тисяча сорок вісім грн. 50 коп.), здані на депозитний рахунок УМВС України в Черкаській області - повернути ОСОБА_3

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: В.В. Орленко