Постанова № 33651101, 11.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 910/918/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Остапенка О.М.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаджук П.П. ( за довіреністю)

від відповідача: Осіпенко М.В. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ"

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2013р..

у справі № 910/918/13 (Суддя: Ковтун С.А.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ"

про стягнення 148 849, 81грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ"

про стягнення 219 857, 39 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" про стягнення 156027,06 грн. В подальшому позивач до прийняття рішення по справі позивача зменшив позовні вимоги до 148849,81 грн., подавши відповідну заяву.

В обґрунтування позовних вимог, скаржник зазначив, що відповідачем порушено умови договору підряду № 10Л від 22.09.2011 р. (далі - Договору) щодо сплати за виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

У січні 2013 року до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" до товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" про стягнення 274601,97 грн., з яких: 255697,39 грн. пені та 18904,58 грн. штрафу.

Під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом (товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой") подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 238761,97, з яких: 219857,39 грн. пені, 18904,58 грн. штрафу.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, скаржник зазначив, що відповідачем за зустрічним позовом перевищено встановлені п. 4.8 Договору терміни виконання робіт з виконання повного комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання з 21 вересня 2011 р. по 28 січня 2012 р.. Натомість, дані роботи були виконані у лютому, березні та червні 2012 р., про що, на його думку, свідчать відповідні акти приймання виконання будівельних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. у справі № 910/918/13 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "СОЛСТРОЙ" на користь ТОВ "КОНТАКТ" 148849,81 боргу. Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" 65037,58 грн. пені, 1300,8 грн. судового збору. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що у генпідрядника настав обов'язок здійснити оплату виконаних підрядних робіт, і відповідно , необґрунтованість доводів позивача за зустрічним позовом щодо настання у підрядника обов'язку сплатити штрафу на підставі п.6.16 Договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/918/13 від 04.04.2013 р. скасувати частково. В задоволенні первісного позову відмовити повністю. Зустрічний позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції невірно була дана правова оцінка окремим положенням договору підряду №10Л від 22.09.2011 року. Крім того, скаржник зазначає, що Акт про визнання робіт не складаний та не наданий ТОВ «Солстрой» не передана документація, що підтверджує якість поставленого обладнання та матеріалів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" та призначено розгляд справи № 910/918/13 на 24.07.2013 р.

Також, не погоджуючись з рішенням суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/918/13 від 04.04.2013 р. скасувати частково. Первісний позов задовольнити в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції помилково визначена кінцева дата 28.01.2012 р. виконання робіт, оскільки в зв'язку з відсутністю Акту приймання передачі ліфтового обладнання підряднику перед монтажем, неможливо визначити початок перебігу монтажних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" та призначено розгляд справи № 910/918/13 на 24.07.2013 р.

В подальшому декілька разів оголошувалась перерва в судовому засіданні.

05.09.2013 року через відділ документального забезпечення суду від Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив, апеляційну скаргу ТОВ «Контракт» задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року скасувати частково, в задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю.

11.09.2013 року у судове засідання з'явились представники сторін та надали свої пояснення по справі.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" надав відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив в задоволенні апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.09.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" (підрядником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (генпідрядником) укладено договір підряду №10Л (далі - Договір). (т.1 а.с.11)

Предметом Договору є поставка підрядником ліфтового обладнання та виконання повного комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт даного обладнання (далі - роботи) на об'єкті "Реконструкція готелю "КИЇВ" у м. Донецьк", та зобов'язання генпідрядника ці роботи та здійснити оплату за поставлене обладнання і виконані роботи.

За умовами зазначеного договору, підрядник зобов'язався виконати поставку наступного обладнання виробництва фірми "KONE", Фінляндія, за адресою: м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Пушкінська, 4: ліфт KONE Mono Spase: в/п 630 кг. на 7 зупинок, висота підйому 21,40 м в кількості 1 (однієї) одиниці; ліфт KONE Mono Spase: в/п 630 кг. на 7 зупинок, висота підйому 21,40 м в кількості 2 (двох) одиниць.(п. 1.1. Договору)

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість обладнання за Договором склала 1603431 грн., а вартість виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт - 156027,06 грн., з яких 126901,5 грн. - вартість монтажних робіт та 29125,56 грн. вартість пусконалагоджувальних робіт.

В подальшому, шляхом підписання додаткової угоди № 1-СЛ від 10.10.2011р. сторони збільшили кількість ліфтового обладнання, що підлягає поставці і, відповідно, монтажу та пусконалагоджуванню. Так, сторони також передбачили необхідність поставки підрядником двох сервісних ліфтів вагою підйому 150 кг на 2 зупинки висотою підйому 3,4 м. У зв'язку з цим сторонами змінено (збільшено) вартість обладнання на 112000 грн., а також збільшено вартість пусконалагоджувальних робіт до 31987,02 грн., вартість монтажних робіт до 139720,46 грн. та підрядником прийнято на себе обов'язок здійснити виконання монтажу і виготовлення метало каркасних шахт ліфтів на суму 3319,58 грн.(т.1 а.с.68).

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що спірними у даній справі є обставини щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, у зв'язку з чим місцевим судом правомірно не досліджуються обставини щодо оплати ліфтового обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.2 розділу 3 Договору, врегульований порядок розрахунків за монтажні та пусконалагоджувальні роботи, який чітко прописаний в редакції додаткової угоди № 1-СЛ (т.1 а.с.68)

Зазначені в додатковій угоді № 1-СЛ платежі складають 95 відсотків від визначеної Договором вартості монтажних і пусконалагоджувальних робіт, оскільки підпунктом 3.3.3 Договору надано право генпідряднику утримувати 5 відсотків від ціни для формування гарантійного фонду, половина з яких підлягали перерахуванню ним підряднику після 60 календарних днів із дати підписання акту про прийняття об'єкту в експлуатацію, протягом 15 днів, при умові отримання коштів від замовника будівництва, а іншу половину - через рік із дати введення об'єкту в експлуатацію, протягом 15 днів. Вартість робіт з монтажу та виготовлення металокаркасної шахти для сервісних ліфтів у розмірі 3319,58 грн. підлягала оплаті протягом 5 робочих днів після передачі ліфтового обладнання на об'єкті по акту приймання-передачі, та початку виконання монтажних робіт, за умови отримання коштів від замовника будівництва (підпункт 3.2.5 Договору).

Несплата коштів генпідрядником зумовлена наявністю спору щодо своєчасності виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт та виконанням підрядником свого обов'язку щодо передачі виконавчої документації та документації, що підтверджує якість поставленого обладнання, і не пов'язана зі станом отримання генпідрядником коштів від замовника будівництва, а тому ці обставини не є предметом дослідження судом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ» стосовно невірного визначена судом першої інстанції кінцевої дата 28.01.2012 р. виконання робіт, з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розділом 4 Договору регламентовані терміни виконання зобов'язань. Зокрема, п. 4.2 Договору передбачено, що строк поставки ліфтового обладнання становить 14 тижнів при умові своєчасного здійснення оплати за обладнання та узгодження технічних креслень. Відповідно до п. 4.7 Договору строк виконання монтажних робіт складає 45 робочих днів, пусконалагоджувальних робіт - 15 робочих днів. Договором чітко не визначена дата, з якої починається перебіг строку виконання монтажних робіт. Однак, виходячи зі змісту п. 4.5 Договору, який передбачає, що обладнання, після поставки, до початку монтажних робіт підлягає передачі генеральному підряднику для зберігання, а перед початком їх виконання повертається підряднику за актом прийому передачі, перебіг строку виконання монтажних робіт розпочинається з моменту повернення обладнання.

Крім того, Договір містить п. 4.8, який встановлює припис про те, що терміном виконання робіт та зобов'язань підрядника за цим Договором є період з 21 вересня 2011 р. по 28 січня 2012 р., при своєчасному виконанні п. 2.1 та п. 4.2, та у відповідності із термінами загального графіка виконання робіт.

Як підтверджено матеріалами справи, 22.12.2011 р. підрядник передав генеральному підряднику три ліфта KONE Mono Spase, про що свідчить видаткова накладна № 435 (т.1 а.с.23). Документальним підтвердженням передачі двох сервісних ліфтів є акт приймання передачі будівельних робіт за лютий 2012 р. на суму 124818,97 грн., з яких 93333 грн. (з ПДВ - 111999,6 грн.) - це вартість двох сервісних ліфтів.(т.1 а.с.82)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки в матеріалах справи відсутні документи, а сторонами не надано до суду (акту прийому передачі) щодо повернення ліфтового обладнання підряднику перед монтажем, як це передбачено п. 4.5 Договору, у зв'язку з чим неможливо визначити початок перебігу монтажних робіт. Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що визначені у п. 4.7 Договору строки є максимальними строками виконання зобов'язань, які, у той же час, не повинні бути більшими ніж 28 січня 2012 року, оскільки визначений п. 4.8 Договору термін зафіксований чіткою календарною датою (28 січня 2012 р.).

Як свідчать матеріали справи, фактично монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи були виконані у лютому, березні 2012 року. Отже, виконання вказаних робіт є простроченим з 29.01.2012 р. по 29.02.2012 р..

Як зазначалось вище, та вбачається з матеріалів справи, тільки у лютому 2012 р. були виконанні роботи з монтажу вказаних двох сервісних ліфтів, про що свідчить акт за лютий 2012 року на суму 124818,97 грн.(т.1 а.с.82), в ціну даного акту включена вартість також двох сервісних ліфтів у сумі 93333 грн. (з ПДВ - 111999,6 грн.), що відповідає встановленій договірній ціні 112000 грн.. Тобто, вартість робіт з монтажу двох сервісних ліфтів складає 12818,97 грн. (124818,97 грн. - 112000 грн.), і дані роботи є також простроченими з 29.01.2012 р. по 29.02.2012 р..

Вартість пусконалагоджувальних робіт двох сервісних ліфтів склала 2861,46 грн. і, оскільки вони є підтвердженими актами за лютий 2012 року, період прострочки становить з 29.01.2012 р. по 29.02.2012 р. (т.1 а.с.89).

Враховуючий вищевикладене, колегія суддів вважає, що виконання робіт з монтажу трьох ліфтів KONE Mono Spase не супроводжувалось своєчасним оформленням актів виконання робіт за типовою формою КБ-2в., зазначені роботи були виконанні підрядником у лютому 2012 року. Матеріалами справи підтверджено, що 1 березня 2012 року між позивачем та відповідачем були підписані три акти технічної готовності ліфтів, у яких зазначено, що завершений монтаж та налагоджувальні роботи по кожному з вищевказаних ліфтів.

У березні 2012 року підрядник виконав пусконалагоджувальні роботи даних трьох ліфтів KONE Mono Spase, про що свідчить акт приймання виконаних робіт, підписаний сторонами, на суму 29125,56 грн.(т.1 а.с.96). Пусконалагоджувальні роботи є похідними роботами від монтажних робіт, виконання яких можливе тільки після здійснення монтажу, а тому підписання акту № 5 за червень 2012 року на суму 126901,48 грн.(т.1 а.с.104), які складають вартість монтажних робіт трьох ліфтів KONE Mono Spase, засвідчує тільки факт їх виконання, а не час.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що після виконання робіт акти були підписані несвоєчасно. Крім того, 10.04.2012 р. комісією по прийманню закінченого монтажем ліфта прийнято в експлуатацію три ліфта KONE Mono Spase, про що складені три акти приймання ліфтів. В склад комісії ввійшли представники генпідрядника, підрядника, замовника будівництва, організації, яка здійснює технічне обслуговування та ремонт ліфта, також акти підписані головним державним інспектором. В актах зазначено, що будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи виконані у відповідності з нормативно-технічними актами, робочою та технічною документацією, кресленням. Підписання даних актів засвідчує факт прийняття у квітні 2012 року трьох ліфтів KONE Mono Spase в експлуатацію, що спростовує можливість виконання робіт з їх монтажу у червні 2012 року.

Отже, вартість монтажних робіт трьох ліфтів KONE Mono Spase у сумі 126901,49 грн. є простроченими з 29.01.2012 р. по 29.02.2012 р., а вартість пусконалагоджувальних робіт цих ліфтів у суму 29125,56 грн. - з 29.01.2012 р. по 31.03.2012 р..

Таким чином, у лютому 2012 року є простроченими роботи на суму 175027,06 грн., а у березні - на суму 29125,56 грн..

Стосовно зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що відповідальність за невиконання в строк монтажних та пусконалагоджувальних робіт передбачена пунктом 6.3 Договору, відповідно до якого при настанні даного порушення підрядник зобов'язався виплатити пеню у розмірі 1% за кожен календарний день прострочення від вартості невиконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно були визнанні обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення пені за невиконання в строк монтажних та пусконалагоджувальних робіт в розмірі 65037,58 грн.. Вимоги щодо стягнення 154819,81 грн. пені (219857,39 грн. - 65037,58 грн.) задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про сплату штрафу у розмірі 18904,58 грн., передбаченого п. 6.16 Договору, за ненадання виконавчої документації та документації, що підтверджує якість поставленого обладнання, залежить від вирішення питання настання у генпідрядника обов'язку сплатити вартість виконаних робіт, оскільки п. 4 Договору з цим пов'язано здійснення остаточного розрахунку.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору, настання моменту розрахунку генпідрядника з підрядником пов'язано з підписанням акту про прийняття виконаних робіт. Розрахунок, відповідно до даного пункту, повинен бути здійснений в 20-ти денний термін після підписання акту про прийняття виконаних робіт.

Як передбачено п. 5.7 Договору, підписання акту про прийняття робіт засвідчує спільну здачу підрядником та генпідрядником виконаних робіт замовнику.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, акти були підписані 10.04.2012 р. комісією, з дотриманням процедури передбаченої договором, по прийманню закінченого монтажем ліфта, згідно з якими прийнято в експлуатацію три ліфта KONE Mono Spase.

Оскільки, згідно з п. 4.9 Договору датою закінчення виконання робіт за Договором є день, на момент якого повинні бути виконані всі обов'язки по даному Договору і прийняте в експлуатацію обладнання, саме 10.04.2012 р. є датою закінчення виконання робіт за Договором.

Стосовно посилання скаржника ТОВ «Солстрой», що останньому не передана документація, що підтверджує якість поставленого обладнання та матеріалів, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, сертифікат відповідності ліфтів з відповідними додатками передані 16.03.2012 р. ТОВ "Проект 2012", яке є замовником та володільцем ліфтів, а виконавчою документацією є відповідна технічна документація, яка ще 06.10.2011 р. передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Солстрой".

Умовами Договору не передбачено особливої процедури передачі виконавчої документації та документації, що підтверджує якість поставленого обладнання, а тому сам факт підписання актів 10.04.2012 р. генпідрядником, замовником, експлуатуючою організацією, у яких зазначено, що будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи виконані у відповідності з нормативно-технічними актами, робочою та технічною документацією, кресленням, відповідають паспортним даним і Правилам влаштування і безпечної експлуатації ліфтів, знаходяться у справному стані і забезпечують його безпечну експлуатацію свідчить про те, що вищевказана документація була передача підрядником.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначені обставини свідчать про настання у генпідрядника обов'язку здійснити оплату виконаних підрядником робіт і, відповідно, необґрунтованість доводів апелянта, Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой", щодо настання у підрядника обов'язку сплати штрафу на підставі п. 6.16 Договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог за первісним позовом в сумі 14814981 грн. в рахунок погашення боргу по оплаті за виконанні роботи, та за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Контакт» 65037,58 грн. пені за прострочення виконання робіт.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржники не довили обґрунтованість своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/918/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛСТРОЙ" на рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/918/13 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ" на рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/918/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі № 910/918/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/918/13 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Остапенко О.М.

Пономаренко Є.Ю.