Рішення № 33651077, 18.09.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2013 р.Справа № 921/754/13-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Бачик М.І.

розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал", Тернопіль

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" в особі філії "Тернопільська ДЕД", м.Тернопіль

про стягнення заборгованості за договором в сумі 245 000,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Дракохруст Т.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача в судовому засіданні 18.09.2013 р. роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст.81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал" до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" в особі філії "Тернопільська ДЕД" про стягнення заборгованості за договором в сумі 245 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.08.2013 р.

Ухвалою суду від 14.08.2013 р. в зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 28.08.2013 р.

Ухвалою суду від 28.08.2013 р. в зв'язку із повторною неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 18.09.2013 р.

В судовому засіданні 18.09.2013 р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання вкотре не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду не виконав. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

Однак представником відповідача через канцелярію суду (вх.№ 15479 від 17.09.2013 р.) подано заяву про відстрочення суми боргу в розмірі 245 000,00 грн. терміном на 6 місяців в порядку ст.121 ГПК України в зв'язку із важким фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні щодо заяви відповідача про відстрочку суми боргу заперечила з підстав, викладених у запереченні на заяву про відстрочку платежу.

В судовому засіданні 18.09.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між ТОВ "Торговий дім "Професіонал" та філією "Тернопільська ДЕД" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки № 0509/2 від 05.09.2012 р. (надалі - Договір), згідно якого ТОВ "Торговий дім "Професіонал" (Постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність, а філія "Тернопільська ДЕД" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна даного договору становить 245 000,00 грн., в тому числі ПДВ 40 833,34 грн., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару, що має поставитися покупцю за даним договором.

В пункті 4.1 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписання сторонами Акту приймання - передачі товару і передачі документів (видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому - передачі, товарно - транспортні накладні тощо).

Відповідно до п.4.3 Договору покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 30 ( тридцяти ) днів з моменту отримання від постачальника вищезазначених документів.

На виконання умов Договору позивач здійснив постачання товару покупцеві 21.09.2012 р. згідно видаткової накладної № РН-0000600 на суму 126 714,06 грн. та 19.11.2012 р. згідно видаткової накладної № РН0000792 на суму 118 285,94 грн.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати товару не виконав.

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія № 37 від 18.03.2013 р. про оплату заборгованості залишена останнім без відповіді і задоволення.

Також дана заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків від 19.02.2013 р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Таким чином, станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 245 000,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Торговий дім "Професіонал" та філією "Тернопільська ДЕД" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки № 0509/2 від 05.09.2012 р.( надалі - Договір), згідно якого ТОВ "Торговий дім "Професіонал" (Постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність, а філія "Тернопільська ДЕД" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна даного договору становить 245 000,00 грн., в тому числі ПДВ 40 833,34 грн., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару, що має поставитися покупцю за даним договором. Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії договору.

В пункті 4.1 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписання сторонами Акту приймання - передачі товару і передачі документів (видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому - передачі, товарно - транспортні накладні тощо).

Відповідно до п.4.3 Договору покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 30 ( тридцяти ) днів з моменту отримання від постачальника вищезазначених документів.

Відповідно до п.10.1 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2012р.

На виконання умов договору позивач здійснив постачання товару покупцеві. Зокрема, 21.09.2012 р. згідно видаткової накладної № РН-0000600 позивач поставив відповідачу продукцію на суму 126 714,06 грн., та згідно видаткової накладної № РН0000792 від 19.11.2012 р. на суму 118 285,94 грн., що підтверджується підписами уповноважених осіб та відбитками печаток обох сторін.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання з оплати товару не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 19.02.2013 р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідно до якого основний борг відповідача перед позивачем станом на 19.02.2013 р. становить 245 000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 37 від 18.03.2013 р. про оплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді і задоволення.

Відтак, станом на момент розгляду справи, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 245 000,00 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення боргу в розмірі 245 000,00 грн. терміном на 6 місяців, оцінивши докази подані на його обґрунтування, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на таке:

За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення;

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. за № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши обставини, покладені в основу доводів боржника про наявність підстав для надання відстрочки суми боргу, господарський суд приходить до висновку, що заява відповідача про відстрочку суми боргу, документально не обґрунтована. Заявником не доведено того, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить або ускладнить виконання даного рішення.

Крім того, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання даного судового рішення.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення позивача щодо відстрочки боргу, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про відстрочення боргу в розмірі 245 000,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 900,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись cт.ст. 3, 4, 41, 42, 43,44, 45,46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85,121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (46001, м.Тернопіль, вул.О. Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ 31995099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал" (47707, м.Тернопіль, вул. Д.Лук'яновича, 8, код ЄДРПОУ 33011920) - 245 000 (двісті сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Галамай О.З.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.09.2013 р.