Рішення № 33650942, 20.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16531/13 20.09.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

Про стягнення 7 763,76 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Сакалюк Д.В., довіреність №2 від 02.01.2013р.

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - відповідач) про стягнення 7 763,76 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 250503840.10 від 27.04.2010 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 763,76 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 30.08.2013р. порушено провадження у справі № 910/16531/13 та призначено розгляд на 20.09.2013 р.

19.09.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

20.09.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково, з урахуванням франшизи 510,00 грн.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2010 р. між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (далі - позивач) та фірмою «Астеллас Фарма Юроп Б.В.», як страхувальником, було укладено договір страхування № 250503840.10, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Фольксваген Поло», державний номерний знак АА2157ІХ.

25.05.2010 на вул. Артема та Пимоненко в м.Києві сталася ДТП за участю транспортного «Фольксваген Поло», державний номерний знак АА2157ІХ, що належить «Астеллас Фарма Юроп Б.В.», під керуванням Косікової І.М., та транспортного засобу «Богдан А 09201», державний номерний знак АА 6448 НХ, під керуванням Костик М.Д.

Згідно полісу № ВС/6857022 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Богдан А 09201», державний номерний знак АА 6448 НХ, була застрахована ПрАТ «СК «Провідна».

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 3-7132/10 від 22.06.2013р., встановлено вину гр. Костика М.В. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 278 від 25.06.2010р. та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «Фольксваген Поло», державний номерний знак АА2157ІХ, внаслідок ДТП склав 8 574,36 грн., проте позивачем було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 7 763,76 грн. згідно страхового акту № 53079 від 21.07.2010р., що було сплачено згідно платіжного доручення № 7625 від 10.08.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Ліміт цивільно-правової відповідальності за полісом № ВС/6857022 встановлено у розмірі 25 500,00 грн., а франшизу визначено у розмірі 510,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 7763,76 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У судовому засіданні 20.09.2013р. судом встановлено, що позивачем при підготовці позовних матеріалів не було враховано франшизу визначену згідно полісу № ВС/6857022 у розмірі 510,00 грн.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково, з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, адреса: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський 25) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (код ЄДРПОУ 35333145, адреса: 01054 м. Київ, вул. Воровського 33) 7253 (сім тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 80 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1617 (одну тисячу шістсот сімнадцять) грн. 30 коп. - судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 24.09.2013р.)

Суддя Мельник В.І.