Рішення № 33650918, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11274/13 17.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполисстрой"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Зулинська І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 17 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

12 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 05.06.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполисстрой" (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу № 21/09.12 від 25.09.2012 р. в розмірі 50 698,48 грн. з яких основного боргу - 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) та 3% річних - 698,48 грн. (шістсот дев'яносто вісім гривень 48 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Продавець, взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 21/09.12 від 25.09.2012 року належним чином не виконав, зокрема, не поставив у повному обсязі позивачу, як Покупцю, оплаченого останнім товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року по справі № 910/11274/13 (суддя Чебикіна С.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 29.07.2013 року.

Розпорядженням № 04-1/424 від 29.07.2013р., у зв'язку із тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/11274/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 17.09.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2012 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Продавець або Постачальник) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 21/09.12 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, поставку товару Постачальник на користь Покупця не здійснив, незважаючи на перерахування останнім попередньої оплати за товар в сумі 50 000,00 грн., у зв'язку із чим Покупець в грудні 2012 року звернувся до Продавця з претензією № 733 від 04.12.2012р. в якій зауважив на обставинах повернення передплати за товар. Як вказує позивач, відповідач товару не поставив, грошових коштів за товар не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 50 000,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання зобов'язань щодо повернення коштів за непоставлений товар.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 25 вересня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 21/09.12 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що попередня оплата в розмірі 50 000,00 грн. має бути перерахована Продавцю протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що в вересні 2012 року, на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури № 30/09.12 від 25.09.2012р., Покупець перерахував на користь Постачальника 50 000,00 грн., як попередньої оплати за товар по Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 983 від 27.09.2012р. (оригінал міститься в справі).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що товар повинен бути повністю поставлений Покупцю протягом двадцяти одного робочого дня з моменту передплати.

Доказів поставки Постачальником на користь Покупця товару за Договором в строк не пізніше 25.10.2012 року включно до суду не представлено.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи витікає, що 04.12.2012р. Покупець, внаслідок невиконання Постачальником умов Договору щодо поставки товару, звернувся до Продавця з претензією № 733 в якій вимагав повернути кошти в розмірі 50 000,00 грн. (копія вимоги в справі). Факт направлення вказаної претензії та отримання її відповідачем 10.12.2012р. підтверджується фіскальним чеком про оплату відправки № 5482 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення реєстр. № 87555 0862873 0 (копії документів містяться в справі).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за непоставлений в строк товар Продавець Покупцю не повернув.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договору, а також доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар, станом на вересень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договором поставки в розмірі 50 000,00 грн.

За п. 11.1. Договору за порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі, неотриманий прибуток у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання щодо повернення коштів за непоставлений товар, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 698,48 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполисстрой" (ідентифікаційний код 37625867, адреса: 02086, м. Київ, вул. Ахматової, буд. 13Д, неж. прим. 159, оф. 4), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісінвестбуд" (ідентифікаційний код 31492146, адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, буд. 133), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень), 3% річних - 698,48 грн. (шістсот дев'яносто вісім гривень 48 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/11274/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя О.В. Котков