Рішення № 33650892, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12570/13 02.09.13

За позовом: Підприємства із стопроцентним іноземним капіталом "ВІРТГЕН УКРАЇНА"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ БУД"

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІКРЕДИТ ЛІЗИНГ"

про: визнання договору застави недійсним

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Цимбалюк І.В. - за довіреністю від 23.08.2013 № 129;

відповідача-1: не з'явилися;

відповідача-2: Просалова О.Є. - за довіреністю від 12.10.2011 № б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Підприємство зі 100 % іноземним капіталом «ВІРТГЕН УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ БУД» та товариства з обмеженою відповідальністю «УНІКРЕДИТ ЛІЗИНГ» про визнання договору застави від 10.10.2012 недійним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на виконання укладеного між ним та відповідачем-1 договору купівлі-продажу товарів від 21.09.2011 № 157-2011/УКР, передав останньому товар вартістю 89.100,00 євро, що в еквіваленті національної валюти України 980.359,28 грн. Однак відповідач-1 взятих на себе зобов'язань за вказаним договором у повному обсязі не виконав, товар оплатив лише в сумі 600.159,28 грн. При цьому відповідач-1 уклав із відповідачем-2 договір застави від 10.10.2012, згідно з яким предметом застави є товар, який відповідач-1 отримав, але у повному обсязі на користь позивача не оплатив.

Отже, враховуючи те, що відповідач-1 отриманий товар на підставі договору купівлі-продажу товарів від 21.09.2011 № 157-2011/УКР в повному обсязі не оплатив, тому за умовами вказаного договору, не набув право власності на товар, а відтак договір застави від 10.10.2012 підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/12570/13.

Повноважні представники відповідача-1 у судові засідання не з'явилися, відповідач-1 обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин нез'явлення представника останнього до суду не подав, в той час як повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином, що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення уповноваженому представнику відповідача поштових відправлень суду.

Відповідач-1 правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

Від відповідача-2 до суду надійшов відзив, яким останній позовні вимоги відхилив повністю, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні достатні докази підтверджуючі наявність у відповідача-1 перед позивачем заборгованості за договором купівлі-продажу товарів від 21.09.2011 № 157-2011/УКР, крім того, документом який підтверджує право власності відповідача-1 на рухоме майно, яке є предметом застави, є Свідоцтво про реєстрацію машини, серії АС № 115332, видане 18.10.2011 Інспекцією державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації у Бориспільському районі. Оригінал вказаного реєстраційного документу було оглянуто відповідачем-2 та приватним нотаріусом під час укладання оспорюваного правочину.

У судовому засіданні 02.09.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників позивача та відповідача-2 по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між підприємством зі 100 % іноземним капіталом «ВІРТГЕН УКРАЇНА», як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «СЕМ БУД», як покупцем, (далі -відповідач) укладено договір купівлі продажу товарів від 21.09.2011 № 157-2011/УКР (далі - Договір купівлі-продажу).

Згідно предмету Договору купівлі-продажу позивач, в порядку та на умовах, визначених вказаним договором, зобов'язався передати у власність відповідача, а останній, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що назва, загальна кількість, одиниці виміру та ціна одиниці товару визначаються сторонами у Специфікаціях, що є Додатками № 1 та № 2 до Договору купівлі-продажу.

Загальна вартість Договору купівлі-продажу на дату його підписання складає 89.100,00 євро, що еквівалентно національній валюті України - 980.359,28 грн. (п. 2.2.1 Договору купівлі-продажу).

Згідно Специфікацій, які є Додатками № 1 та № 2 до Договору купівлі-продажу, товаром, який передається позивачем відповідачеві, є коток гладковальцевий HD 90 фірми HAMM, вартість якого складає 89.100,00 євро, що еквівалентно 980.359,28 грн.

Датою передання товару вважається дата фактичної передачі товару відповідачеві, що підтверджується підписанням акту приймання-передачі та видаткової накладної (п. 3.2 Договору купівлі-продажу).

Відповідач зобов'язався сплатити загальну вартість товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у такому порядку (п. 4.1 Договору купівлі-продажу):

п. 4.1.1. Оплата відповідачем першої частини загальної вартості Договору купівлі-продажу здійснюється в розмірі 50 %, що складає 44.550,00 євро, згідно рахунку-повідомлення позивача протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання вказаного Договору. Вказана сума в євро в еквіваленті національної валюти України, станом на момент укладання Договору купівлі-продажу, становить 490.179,64 грн.

п. 4.1.2. Оплата відповідачем другої частини в сумі 44.550,00 євро, що на момент укладання Договору еквівалентно 490.179,64 грн., здійснюється в термін до 15.12.2011.

Пунктом 3.4 Договору купівлі-продажу сторони визначили, що право власності на товар переходить від позивача відповідачеві за умови сплати останнім повної вартості товару згідно п. 2.1.1.

Отже, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань та на умовах Договору купівлі-продажу, передав, а відповідач отримав товар - коток дорожній HD 90 фірми HAMM, із серійним № H1812121. Зазначений факт підтверджується актом прийому передачі техніки від 22.09.2011 та видатковою накладною від 22.09.2011 № 2446 (належним чином засвідчені копії вказаних первинних бухгалтерських документів наявні в матеріалах справи).

В подальшому відповідач уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «УНІКРЕДИТ ЛІЗИНГ» (далі - відповідач-2) договір застави від 10.10.2012 (далі - Договір застави), предметом якого є надання в заставу відповідачем, в забезпечення виконання його зобов'язань перед відповідачем-2, майна, яке є предметом Договору купівлі-продажу, тобто коток дорожній HD 90 марки HAMM, із серійним № H1812121, двигун № 11119724, реєстраційний № 01830АІ та вартість якого складає 650.000,00 грн. (п. 1.1 Договору застави). Згідно вказаного пункту Договору застави, документами, що підтверджують право власності відповідача, є: Свідоцтво про реєстрацію машини, серії АС № 115332, видане 18.10.2011 Інспекцією державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації у Бориспільському районі та Договір купівлі-продажу.

Договір застави посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу 30.04.2013 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про заставу рухомого майна за № 13665661; підстава обтяження - договір застави від 10.10.2012, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна під № 3921; об'єкт обтяження - інший транспортний засіб, коток дорожний марки HAMM, 2011 року випуску, об'єм двигуна 4038 см3, двигун № 11119724; номер об'єкта: H1812121; номер державної реєстрації 01830АІ.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 1 Закону України "Про заставу").

Згідно з приписом ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Частинами 3 та 4 ст. 577 Цивільного кодексу України встановлено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя бо заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення (ч. 1 ст. 585 Цивільного кодексу України)

Таким чином, з урахуванням викладеного, Договір застави укладено відповідачами із дотриманням вимог встановлених вищеназваним Законом щодо форми такого договору.

Даний спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача укладений між відповідачами Договір застави від 10.10.2012, який внесений приватним нотаріусом до Державного реєстру обтяжень рухомого майна під № 3921 (далі - оспорюваний правочин), підлягає визнанню недійсним.

Недійсність правочину позивач пов'язує з тим, що відповідач, у розумінні п. 3.4 Договору купівлі-продажу, не набув право власності на товар, який є предметом Договору застави від 10.10.2012, оскільки відповідач своїх грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу в повному обсязі не виконав, отриманий товар оплатив на користь позивача частково в сумі 600.159,28 грн.

На підставі того, що відповідачем порушено умови договору, позивач звернувся з позовними вимогами до Господарського суду міста Києва про розірвання Договору купівлі продажу товарів від 21.09.2011 № 157-2011/УКР, витребування у відповідача товару та стягнення з останнього неустойки у вигляді пені, 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 у справі № 910/6515/13 названі вище позовні вимоги підприємства зі 100 % іноземним капіталом «ВІРТГЕН УКРАЇНА» задоволено повністю.

За положеннями чч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з п. 3.4 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу» від 24.12.1999 № 02-5/602 договір застави може бути визнаний недійсним за позовом третьої особи, яка вважає, що предмет застави належить їй на праві власності чи повного господарського відання і довела цю обставину.

Відповідно до пункту четвертого статті 12 ЦК України особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом першим статті 576 ЦК України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

Аналогічне положення містять і частини 1-3 статті 4 Закону України "Про заставу", якою встановлено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Виходячи з п. 1.5 Договору застави відповідач засвідчив, що: будь-яка інформація, надана останнім щодо предмету застави на момент укладання вказаного договору є достовірною; на предмет застави не звернуто стягнення згідно з чинним законодавством України; на момент укладання Договору застави предмет застави за названим договором не знаходиться у спільній власності; під арештом не перебуває; відносно предмета застави відсутні будь-які обтяження, вимоги інших осіб, у тому числі й ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Як вже було встановлено вище, документом, що підтверджує належність права власності відповідачеві, є Свідоцтво про реєстрацію машини, серії АС № 115332, видане 18.10.2011 Інспекцією державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації у Бориспільському районі та Договір купівлі-продажу.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Типового положення про інспекцію державного технічного нагляду обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1996 № 59 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 1533), чинного на момент здійснення реєстрації предмета застави, інспекція державного технічного нагляду обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації відповідно до покладених на неї завдань, здійснює відомчу реєстрацію та веде облік машин, забезпечує видачу номерних знаків на такі машини та відповідних реєстраційних документів.

Процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов'язаних з реєстрацією та веденням обліку машин визначає Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений постановою Кабінету Міністрі України від 08.07.2009 № 694 (в редакції від 12.08.2011, чинній на момент здійснення реєстрації предмета застави) (далі - Правила) (п. 1 Правил).

Реєстрація та зняття з обліку машин проводяться інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій (далі - інспекції) (п. 2 Правил).

Відповідно п.п. 3, 4 Правил власник машини або інша особа, яка використовує її на законних підставах (далі - власники), крім суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі. До заяви додаються, зокрема, документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин та вказаних норм, орган державної виконавчої влади в особі Інспекції державного технічного нагляду Київської обласної державної адміністрації у Бориспільському районі, здійсненням реєстрації машини, яка є предметом застави, та видачею реєстраційного документу (Свідоцтва про реєстрацію машини від 18.10.2011 серії АС № 115332), а також посвідченням приватним нотаріусом Договору застави - підтвердили факт належності відповідачеві права власності на предмет застави.

Крім того, позивач, в обґрунтування обставин щодо відсутності у відповідача права власності на предмет застави, посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 у справі № 910/6515/13, проте назване рішення станом на момент укладання між відповідачами Договору застави законної сили не набрало, а оскільки судові акти не мають зворотної дії в часі, суд дану обставину до уваги не приймає.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням всіх обставин даної справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, належними і допустимими доказами, які мають значення для справи, не підтверджений, а відтак, задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 вересня 2013 року.

Суддя С.В. Балац