Ухвала суду № 33649870, 19.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 815/1379/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будівельник» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Будівельник» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 08.02.2013 року № 0000072240, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 25 434 грн., №0000092240, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 89 646 грн., № 0000062240, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 088 грн. та № 0000082240, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 14 504 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту, а документи складені за результатами операцій з контрагентами TOB «Гамалс», МПП «Блок», ТОВ «СУММА Україна», відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку, мають всі необхідні реквізити і податковим органом в актах перевірки даний факт не оскаржується. Висновок податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з зазначеним контрагентом ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 28.01.2013 року № 406/22-4/31073058.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.2 п. 138 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 088 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 16 956 грн.

- п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст.193 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено рядок 19 Декларації з податку на додану вартість «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за вересень 2012 р. на загальну 1 301 грн., завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації з податку на додану вартість) в сумі 14 504 грн. та занижено податок на додану вартість па загальну суму 484 880 грн.;

- пп.162.1.3 п.162.1 ст. 162., п. 163.1 ст. 163, пп.164.2.2, 164.2.17. п. 164.2 ст. 164., п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у вересні 2012 р. в сумі 11 175,40 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.02.2013 року № 0000072240, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 25 434 грн., №0000092240, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 89 646 грн., № 0000062240, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 088 грн. та № 0000082240, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 14 504 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документі, на підставі яких Підприємством сформовано податковий кредит, відповідають вимогам чинного законодавства. Якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, податковий орган не має підстав для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження суми податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано копії договорів, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові та видаткові накладні, які видані позивачу його контрагентом, банківські виписки по рахункам, реєстри отриманих податкових накладних тощо.

Суд першої інстанції вірно визначив, відображений в акті перевірки факт не надання Підприємством під час перевірки податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, спростовується встановленими в ході судового розгляду справи обставинами, зокрема, дослідженими судом первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відображення в реєстрі отриманих податкових накладних всіх податкових накладних, на підставі яких Підприємством сформовано податковий кредит, повною мірою підтверджує факт наявності цих накладних на момент перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси без врахування фактичних обставин, оригіналів документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реального характеру взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будівельник» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.